Росіяни відкочуються на 30 років назад, а ППО — втрачає "очі": наслідки ударів по датацентрах "Яндекса"

Дві ночі поспіль надходять повідомлення про удари по датацентрах російського "Яндекса". У ніч на 9 жовтня безпілотники атакували об'єкт у Калузі — один із найбільших центрів обробки даних у РФ. За попередніми даними російських джерел, кілька його модулів виведені з ладу. Точний масштаб пошкоджень і терміни відновлення залишаються невідомими.

Напередодні, у ніч на 8 жовтня, OSINT-канали повідомили про атаку на завод "Саста" та розташований поруч датацентр "Яндекс ДЦ Сасово" в Рязанській області. На території спалахнула пожежа, а згодом були зафіксовані масштабні перебої в роботі хмарної інфраструктури "Яндекса": проблеми торкнулися обчислювальних потужностей, мереж, сховищ і баз даних.

Банківські платежі, покупки й транспорт: як удари по датацентрах можуть зачепити росіян

Удари по датацентрах "Яндекса" можуть спричинити значно ширші наслідки, ніж тимчасова недоступність окремих сайтів. Як пояснює військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов у коментарі Фокусу, від роботи центрів обробки даних залежать фінансові операції, діяльність бізнесу, логістика та повсякденні цифрові сервіси.

"Насамперед це досить серйозні економічні питання: неможливість здійснювати банківські операції, розраховуватися картками. Це все, що пов'язане з економічною діяльністю та активністю", — говорить експерт.

Окремий ризик — пошкодження обладнання, на якому зберігаються дані хмарних сервісів. Снєгирьов наголошує: якщо разом з основними базами будуть знищені й резервні копії, відновлення інформації стане значно складнішим, а частину баз доведеться створювати заново.

"Якщо знищені резервні бази, це досить серйозний удар і по термінах відновлення, і по можливості взагалі здійснювати економічні операції", — зазначає він.

Для бізнесу перебої можуть означати втрату доступу до корпоративних баз даних, програм обліку, списків клієнтів та інформації про замовлення. Навіть якщо підприємство фізично не постраждало, без цих інструментів його робота може зупинитися.

"Зникає доступ до вебсайтів. Мобільні застосунки, інтернет-магазини так само можуть перестати працювати. Це вже втрати прибутків: клієнти не можуть оформити або оплатити замовлення. Плюс порушується доступ до корпоративних баз даних — до всього, що забезпечує роботу", — продовжує Снєгирьов.

Наступна ланка — логістика. За словами експерта, проблеми з обліком товарів і координацією транспорту можуть затримувати відвантаження та постачання. Компанії втрачають доступ до інформації про залишки на складах, потреби покупців і обсяги необхідних поставок.

"Це ланцюгова реакція, так звана снігова куля. Порушується логістика, зупиняється відвантаження товарів. Немає корпоративних баз даних — незрозуміло, хто покупець, скільки йому потрібно, що треба постачати", — говорить він.

У фінансовій сфері такі збої можуть ускладнювати виконання зобов'язань перед клієнтами, виплату зарплат і розрахунки з постачальниками. Снєгирьов окремо звертає увагу на системи "клієнт-банк", через які підприємства здійснюють платежі, та мобільний банкінг, яким користуються громадяни.

"Якщо система "клієнт-банк" перестає працювати, це удар по основі економічного життя. Неможливо виплатити зарплату чи розрахуватися з постачальником. Переказати кошти через мобільний банкінг так само може бути неможливо", — зазначає експерт.

За тривалих перебоїв зростатиме потреба в готівкових розрахунках. Снєгирьов вважає, що це створює додаткове навантаження на фінансову систему: необхідно забезпечити достатній обсяг готівки. Якщо для цього вдаватимуться до додаткової грошової емісії, він бачить ризик посилення інфляційного тиску.

Для пересічних росіян наслідки можуть проявитися в недоступності звичних сервісів: месенджерів, соціальних мереж, електронної пошти та застосунків. Масштаб таких перебоїв залежатиме від того, які саме системи використовували пошкоджену інфраструктуру.

"Це все те, чим людина щодня користується в телефоні. Плюс проблеми з інтернетом. Самі росіяни визнають, що в них уже є досить серйозні проблеми з його роботою", — говорить Снєгирьов.

До цього він додає можливі порушення електронного документообігу: надсилання судових повісток, отримання електронних рецептів, запису до лікарів та оформлення соціальної допомоги.

Перебої можуть також зачепити виклик таксі, придбання залізничних та авіаквитків, електронну оплату проїзду. Ще один приклад — системи "розумного дому", якщо керування ними залежить від недоступних хмарних сервісів.

"Можливість керувати побутовою технікою може зникнути. Це вже створює соціальні незручності. Тобто наслідки для цивільної інфраструктури — це не лише сайти, які перестали відкриватися", — вважає експерт.

Розвіддані, зв'язок і ППО: якими можуть бути військові наслідки

Військовий ефект ударів залежить від того, чи використовували російські силові структури потужності атакованих датацентрів і які саме системи там працювали. Дмитро Снєгирьов не виключає такого використання, посилаючись на практику оренди комерційної інфраструктури російськими військовими.

"Ми відстежували практику, коли вони орендують такі датацентри. Тому я не виключаю, що там могла бути й військова складова. Розмови про те, що всі військові датацентри обов'язково розташовані глибоко під землею, не дають повної картини", — зазначає він.

За такого сценарію пошкодження центру обробки даних може вплинути на зв'язок, оперативне управління військами та обробку розвідувальної інформації. Як пояснює експерт, йдеться про зведення великих масивів даних у картину, на основі якої командування ухвалює рішення.

"Це не просто телефонний дзвінок: "Іване Івановичу, давайте діяти". Це об'єднання даних технічної розвідки, аеророзвідки, супутникової та агентурної розвідки. Спостереження, навігація — усе це обробляється і складається в єдину картину управління військами", — продовжує Снєгирьов.

Порушення цієї роботи, за його оцінкою, може сповільнити аналіз ситуації та обмежити можливість ухвалювати рішення в режимі реального часу. Для української сторони зниження оперативності російського командування має значення під час бойових дій.

Окремо експерт виділяє захищені канали комунікації: серверну інфраструктуру зашифрованих месенджерів та систем, пов'язаних із військовими мережами зв'язку.

"Пошкодження навіть однієї ланки може суттєво вплинути на координацію військ", — вважає він.

Ще один напрям — обробка інформації з розвідувальних безпілотників, супутників і радарів. За словами Снєгирьова, великі обчислювальні потужності, зокрема із застосуванням штучного інтелекту, дозволяють швидко аналізувати такі дані та передавати результати для оперативного використання. Втрата доступу до відповідного обладнання може порушити цей процес.

Крім того, датацентри, які обслуговують силовий блок, можуть зберігати військову документацію, відомості, що становлять державну таємницю, персональні дані представників Міністерства оборони та спецслужб. Снєгирьов також звертає увагу на інформацію про стан критичної інфраструктури, зокрема атомних об'єктів. Якщо такі системи залежали від пошкодженого датацентру, перебої можуть ускладнити доступ до важливих відомостей та роботу пов'язаних із ними сервісів.

Водночас наявність резервних майданчиків і розподіленої інфраструктури може зменшувати наслідки удару. Снєгирьов визнає можливість перемикання на інший датацентр, але наголошує: значення має й момент, коли відбулася атака.

"Якщо удар завданий тоді, коли система обслуговувала бойові процеси в реальному часі, наприклад координацію роботи ППО, навіть тимчасове порушення може мати серйозні наслідки", — говорить експерт.

Саме в цьому він бачить можливий зв'язок між атакою на цифрову інфраструктуру та ударами по інших російських об'єктах. На його думку, оцінювати вибір цілей потрібно в контексті всієї операції.

"Враховуючи комплексний характер удару, кілька хвиль і те, що атакували не лише датацентр, вибір об'єкта міг бути невипадковим. Могло йтися про виведення з ладу інфраструктури, яка забезпечує обробку й аналіз ситуації для бойових систем у реальному часі", — вважає Снєгирьов.

За його оцінкою, такий сценарій міг би ускладнити роботу російської ППО під час наступних ударів, зокрема по нафтопереробних підприємствах.

Додатковий ризик — втрата резервних та архівних копій. Якщо вони були знищені разом з основними системами, наслідки виходитимуть за межі тимчасової зупинки роботи: відновлювати доведеться самі дані.

Нарешті, швидкість відновлення залежить і від наявності фахівців. Снєгирьов наголошує на ролі технічного персоналу та системних адміністраторів, особливо якщо йдеться про інфраструктуру, яка обслуговує силові структури.

"Знайти кваліфікованого системного адміністратора для таких об'єктів досить складно. Це фахівець високого рівня, який також проходить спеціальні перевірки. Тому можливі втрати серед такого персоналу могли б додатково ускладнити відновлення", — зазначає експерт.

Нагадаємо, у ніч на 9 жовтня безпілотники атакували Редкінський дослідний завод у Тверській області РФ. За даними моніторингового каналу Exilenova+, підприємство виробляє компоненти палива для крилатих ракет Х-55 і Х-101.