Військові отримають доступ до приватної власності: чим ризикують українці через новий закон про РЕБ

З метою захисту населених пунктів від повітряних атак пропонується на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування дозволити ЗСУ та іншим силам оборони розміщувати засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР) на земельних ділянках будь-якого цільового призначення, зокрема тих, що перебувають у приватній власності або користуванні. Про це йдеться у законопроєкті № 16210.

Тобто тепер РЕБ і РЕР можуть з’явитися як на території приватного підприємства, навіть того, що працює, так і на даху багатоповерхівки. Ба більше, власники та користувачі земельних ділянок, а також їхні об’єднання, наприклад, ОСББ, зобов’язані забезпечувати представникам сил оборони доступ до об’єктів, зокрема розташованих на землях житлової забудови. Заборонити розміщення власники не зможуть.

А тим, хто виступатиме проти розміщення засобів РЕБ та РЕР на земельних ділянках та розташованих на них об’єктах нерухомості, загрожує кримінальна відповідальність. Нової статті Кримінального кодексу або окремого покарання за такі дії законопроєкт не пропонує, але посилається на статтю 114-1 КК — "Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань у особливий період". А це позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

За те, що на приватній території буде встановлено РЕБ або РЕР, передбачено компенсацію вартості комунальних послуг та витрат на роботу установок (включно з електроенергією та послугами зв’язку), оскільки без цього ці прилади не зможуть працювати. А коли обладнання демонтують, сама земля за необхідності приводиться до початкового стану, щоб її можна було використовувати за прямим призначенням.

Власнику або користувачу земельної ділянки відшкодовуються всі документально підтверджені витрати та збитки, що виникли внаслідок розміщення, використання, обслуговування або демонтажу засобів РЕБ. А це найстрашніше, адже саме на установки РЕБ та РЕР полює противник. Іншими словами, якщо, наприклад, на багатоповерховому будинку розміщено це обладнання, тоді й цей будинок вважатиметься законною військовою ціллю. І саме на такий об’єкт буде спрямована атака дронів або ж ракет. І мешканці не зможуть заборонити розміщення РЕБ, бо за це їх ув’язнять.

Два аспекти розміщення засобів радіоелектронної боротьби на дахах будинків

З одного боку, як розповів Фокусу військовий експерт Олег Жданов, сама система РЕБ захищає від ударів, отже, у той об’єкт, на якому вона встановлена, нічого не повинно влучити. Але з іншого боку, дійсно, РЕБ є потенційною ціллю для удару противника. Адже виведення з ладу об’єкта РЕБ є одним із завдань щодо подолання самої цієї системи.

"РЕБ входить до нашої комплексної системи протиповітряної оборони. І якщо не розмістити РЕБ на тій самій багатоповерхівці, то ймовірність того, що ракета влучить, буде набагато вищою. Засоби радіоелектронної боротьби впливають на ті ракети, які використовують зовнішні сигнали. Ті, що використовують GPS-навігацію, які перебувають під керуванням операторів. Ракета, потрапляючи в зону дії РЕБ, втрачає орієнтацію в просторі й просто падає. Тож будівля з РЕБ умовно перебуває під захистом", — вважає експерт.

Ще однією перевагою, на думку Жданова, може стати те, що об’єкт, на якому встановлять РЕБ або РЕР, буде постійно забезпечений електроенергією, оскільки його одразу віднесуть до критичної інфраструктури. Адже без електроенергії "глушилки" працювати не зможуть. Ну або ж їх будуть живити від генераторів та інших джерел, і вони потребуватимуть постійного обслуговування. Адже якщо система відключиться, тоді її дійсно зможуть атакувати.

"Але загалом нам давно пора збудувати над містами захисний електронний купол. Отже, або жити під парасолькою радіоелектронного захисту, і ймовірність атаки в цьому випадку буде мінімальною. Або чекати й жити, як за теорією ймовірності: прилетить — не прилетить", — вважає експерт.

Скільки саме систем РЕБ потрібно встановити в містах, щоб забезпечити безпеку, ніхто не скаже. Але все залежатиме від потужності установки та дальності її дії, підкреслює експерт. Як будується ця мережа — це військова таємниця. Але в тому, що вони з’являться у більшій кількості, співрозмовник не сумнівається.

Багатоквартирні будинки слід виключити зі списку об’єктів для розміщення РЕБ та РЕР

На цьому етапі, як зазначають юристи, законопроєкт стосується не лише земельних відносин, а й права приватної власності, недоторканності житла, прав співвласників багатоквартирних будинків та гарантій відшкодування збитків. Головний предмет дискусії — не сама необхідність розміщення засобів РЕБ та РЕР для захисту міст, а те, наскільки законно і в яких межах держава зможе використовувати приватну власність для цих цілей, а також які гарантії матимуть власники та мешканці.

"Власне, і сьогодні, навіть без ухвалення цього законопроєкту, військові звертаються як до приватних осіб, так і до юридичних осіб із проханням розмістити обладнання РЕБ. До мене одного разу звертався підприємець із прикордонного району Дніпропетровської області за консультацією. Якщо діяти в межах закону, то потрібно вимагати офіційного розпорядження, документа від військової частини або підрозділу. І зафіксувати договір у письмовій формі. Скласти акт прийому-передачі об’єкта, на якому планується встановити обладнання. А ось щодо компенсації за пошкодження — тут справжній хаос. Їх можна чекати роками, судитися, писати скарги й нічого не отримати. Ось це — наріжний камінь. Адже військовим відмовити не можуть, але й розуміють, що нічого не компенсується в разі прильоту", — розповідає Фокусу адвокат Валентин Серков.

По суті, цей законопроєкт спрямований на полегшення доступу військових на приватну територію, переконаний юрист, принаймні в цій редакції. Адже запропоновані норми фактично дають змогу представникам сил оборони перебувати на приватних земельних ділянках та об’єктах без чітко встановлених обмежень. Це стосується навіть ділянок із житловими будинками, куди власники будуть зобов’язані забезпечувати доступ військовим.

Не зазначено, на яких умовах використовуватимуться земельні ділянки: на підставі договорів, земельних сервітутів чи інших правових механізмів. Незрозуміло, яким способом власників і користувачів повідомлятимуть про тимчасове розміщення засобів РЕБ та РЕР, особливо коли їх потрібно встановити терміново.

"А як бути з тим, що розміщення обладнання на комерційних об’єктах може спричинити обмеження доступу до приміщень, перебої в роботі засобів зв’язку та електроніки. А то й додаткові витрати та тимчасове припинення діяльності. Особливо якщо з’ясується, що перебування там цивільних осіб є небезпечним. Про житлові будинки навіть думати страшно, адже людей не евакуюєш. Загалом, із житловими будинками — не найкраща ідея. Одна справа, коли будинок нежитловий, порожній, інша — коли там проживають люди. Якщо прилетить ракета чи дрон, хто нестиме відповідальність за загибель людей, за поранення — у законі цього не прописано. Історія з Милою та Вишневим нічому не вчить", — підкреслює адвокат.

На думку юриста, законопроєкт потребує доопрацювання і навіть перегляду в частині, що стосується багатоквартирних будинків. Але це вирішуватимуть народні депутати.

А тим часом радник з питань розвитку технологічних напрямків оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов зазначає, що російські війська можуть влучно вражати українські мости ракетами "Іскандер" навіть у тих випадках, коли системи радіоелектронної боротьби блокують навігацію над країною. Для цього ракети оснащуються спеціальними оптичними або радіолокаційними головками самонаведення.

До того ж, за його словами, Росія вже набуває здатності в режимі реального часу керувати через супутники ударними дронами "Шахед", розвідувальними безпілотниками та навіть недорогими ракетами, як-от "Бандероль".