Час зупинився 100 років тому: в Україні знайшли село із загадковими криницями (фото)
На Буковині, у Чернівецькій області, є село, яке ніби випало з часу: старовинні хати під лісом, десятки храмів і найголовніше — унікальні криниці, оздоблені так майстерно, що їх легко сплутати з мініатюрними каплицями.
Йдеться про Давидівку — поселення з багатонаціональним минулим і архітектурою, якій уже більш ніж сто років. Чим цікавий цей населений пункт для мандрівників, — читайте у матеріалі Фокусу.
Як розповідає громадська організація "Кафедра Буковини", історія села почалася з азартної гри. За переказами, землі, вкриті густими лісами зі столітніми смереками, за часів Австро-Угорської імперії належали панові, який програв їх у карти.
Новий власник опинився перед величезним лісовим масивом, з яким не знав, що робити, тож вирішив роздавати ділянки переселенцям безкоштовно. Умова була одна: викорчувати гектар лісу і збудуватися на ньому.
На цей заклик відгукнулися українці, чехи, словаки, німці, поляки, румуни та представники інших народів. Так у лісовому краї виникла багатоконфесійна та поліетнічна громада, сліди якої в селі помітні й сьогодні. За легендою, саму назву Давидівка отримала від імені чоловіка на ім'я Давид.
Криниці як каплиці
Візитівкою села стали місцеві криниці — не просто джерела води, а справжні зразки народної архітектури. Кожна з них має двосхилий дах, віконця, різьблення та фігурне оздоблення, через що зовні нагадує мініатюрний будиночок або каплицю.
Барви теж не повторюються: зелений, синій, бордовий — кожна криниця пофарбована по-своєму й прикрашена орнаментами, хрестами чи колесами.
Саме ці деталі надають Давидівці особливої, майже містичної атмосфери.
Багато храмів
Ще одна особливість Давидівки — щільність храмів. Місцеві жартують, що каплицю чи церкву тут можна зустріти буквально через кожні кілька кілометрів.
Серед найпомітніших об'єктів — стара греко-католицька церква. Її спорудили не в самій Давидівці: у 1905 році будівлю розібрали в сусідньому селі Мигове, перевезли сюди й заново освятили 1907 року. Храм стоїть не на суцільному мурованому фундаменті, а на спеціальних опорах-упорах, завезених з Прикарпаття.
Не менш цікава і дерев'яна церква Святого Петра і Павла. Разом з іншими храмами, дзвіницями та старовинними ажурними хрестами, на яких часто вирізьблено символи сонця, місяця й ока — вони перетворюють село на своєрідний історичний заповідник просто неба.
Із Давидівкою пов'язане й ім'я відомого українського композитора, письменника та педагога Сидора Воробкевича. У 1861-1864 роках він мешкав у селі, служив у місцевій церкві та навчав місцевих дітей грамоти.
Буковинський колорит
Крім храмів і криниць, село зберігає характерну буковинську забудову: старі хати з вертикальним дерев'яним оздобленням (тесом) і піднятим рівнем мансарди чи горища — деталь, якою давидівська архітектура відрізняється від сусідніх сіл.
Утім, чимало історичних будівель сьогодні потребують реставрації, а церковні громади поступово меншають. Усе ж Давидівка й досі залишається місцем із особливою енергетикою — там, де переплелися долі різних народів, культур і віросповідань.
Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:
- Дівчина з Манчестера (Велика Британія) Дагмара Кедзерська розповіла, як усього за 50 фунтів стерлінгів злітала на обід до Мілану, щоб поласувати піцою та Aperol. За її словами, така подорож вийшла дешевшою, ніж один день у Лондоні.
- Курортний Чорноморськ буквально засипало "їжаками" — що там коїться на пляжах. Це затишне портове місто на узбережжі Чорного моря приваблює відпочивальників чистими пляжами, великою кількістю зелених зон та доступними цінами.
А ще мало хто знає, що звичайне на перший погляд село на Прикарпатті колись було центром цілої історичної області. Йдеться про Шипинці на Буковині — населений пункт, де переплелися середньовічні події, давні перекази та жива народна культура.