Розділи
Матеріали

"Зайві" люди. Хто відповість за смерть українців, яких не беруть у лікарні через брак місць

Якщо пацієнт потрапляє у межі показань — його зобов'язані госпіталізувати. Часта причина відмови — відсутність місць у лікарні. Але чи законна вона? І хто повинен нести відповідальність за відмову?

Фото: "Главком"

Давно назрівав цей текст, відчуваю, час настав. Йтиметься про відмову в госпіталізації.

Зараз у протоколі чітко прописані показання для госпіталізації: сатурація 92 і нижче; частота дихання 30 і вище; температура 38.5 і вище; яка не знижується жарознижувальними засобами; декомпенсація хронічних захворювань на тлі ковіду. Наприклад: діабетик з глюкозою крові 24 ммоль/л, сатурацією 96, ковід +.

А тепер сувора реальність. Якщо пацієнт потрапляє у межа показань — його зобовʼязані госпіталізувати. Часта причина відмови — відсутність місць у лікарні. Але законна чи це причина відмови? Спойлер, ні. Відсутність КТ, тесту, аналізів? Теж не причина.

Уявімо, що швидка їздить містом, скрізь відмовляють у прийомі, стан пацієнта погіршується, і він "благополучно" помирає в машині. Хто винен? Черговий лікар тієї лікарні, в якій пацієнта оглядали востаннє, або під стінами якої швидка простояла кілька годин.

Чому? Тому, що пацієнтові у критичному стані зобовʼязані надати допомогу. На жаль, такий закон. Тобто, якщо швидка привозить важкого пацієнта, його зобовʼязані вивантажити, надати допомогу в умовах приймального відділення (emergency department).

Якщо немає місць, черговий лікар повідомляє про це адміністрацію, а та, зі свого боку, повинна займатися переведенням пацієнта туди, де є місця.

Або інший варіант. Швидка вивантажує пацієнта, не закриває виклик і знаходиться з пацієнтом до того самого моменту, поки не визначать місце його госпіталізації. Але це не завдання фельдшера, місце шукати. Якщо простіше — пацієнт не може бути нічийним.

І пацієнта не повинно хвилювати, є місця у місті чи ні. Якщо в області є принаймні одне вільне місце, швидка зобов'язана туди везти пацієнта. Він не повинен помирати вдома, або в машині швидкої.

Єдиний виняток, це якщо родичі або сам пацієнт відмовляється від госпіталізації. Немає в області? Що ж, хоч в коридор, інакше це залишення у небезпеці та ненадання допомоги. Хто останній відмовить, той і сяде, гру в "гарячу картоплю" памʼятаєте? Тут той самий принцип.

Сортування? О так, могло б бути, і це вирішило б усі юридичні питання, але в країні не введено надзвичайний стан, а отже, немає ніякого особливого правового статусу, і ви не можете застосовувати поняття сортування, а отже, треба надати допомогу. Та й чи бачив хтось наказ МОЗ про сортування?

Немає місць? То ваші проблеми, колеги. Я це все до чого? А до того, що якщо полетять позови, вони будуть спрямовані саме проти вас, а не проти головного лікаря, міського відділу охорони здоровʼя, або міністра. Всіх нас кинули, якщо хто не зрозумів.

Особливо абсурдно звучать моменти, коли хворих середнього ступеня тяжкості госпіталізують, а важких — ні, мовляв, місць в реанімації немає. Якщо ми вже говоримо про сортування, то пріоритет у важких. Отже, створюється ПІТ там, де є місце. Немає анестезіологів? Це пацієнта теж не хвилює.

Ця частина для політиків, чиновників та інших людей при владі. Ви створили небаченої тупості юридичну колізію, тому що ви не бажаєте визнавати катастрофічність ситуації і брати на себе відповідальність, перекладаючи її на плечі медиків, втім, як і завжди.

Тому що, якщо ви перечитаєте конституцію і закон України про охорону здоровʼя, то можливо усвідомите, що відмова в госпіталізації незаконна. І я щиро дивуюся, що лікарні, зокрема, в Одесі, досі не засипали позовами.

Пацієнтам — відстоюйте свої права, вимагайте документальне підтвердження відмови від госпіталізації. Знаю, колеги мене зненавидять, але поки ви/ми лікарі будемо і далі тихенько мовчати в ганчірочку, об вас продовжать витирати ноги, як пацієнти, так і роботодавці, чиновники і т.д. .

Тому що це не ваша задача — місця шукати, а вашої адміністрації, підрозділів охороні здоровʼя, які, коли настане час, вмиють руки.

Якщо система не справляється, уряд, профільне міністерство зобовʼязане ввести НП, або хоча б чітко прописати правила сортування, критерії відбору та маршрут пацієнта на випадок, якщо місць немає.

Лікарі не повинні нести відповідальність за вашу бездарність. У вас був рік, ви його благополучно профукали.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.