Не подарунок, але й не хабар. Шість міфів світового масштабу про "ковідні" гроші МВФ

Серпень-2021 приніс величезну кількість небилиць щодо розподілу коштів МВФ на загальну суму SDR 456,5 млрд. Це становить у звичних доларах $ 647,5 млрд за курсом на 23 серпня.

Міфологізація включає базові трактування — "пряме фінансування під покупку вакцин" і/або "персональний хабар офіційним особам всіх відразу 190 держав планети, що трапляється раз на 10 років".

В Україні найпопулярнішими стали версії, що це "подарунок/данина саме нашій країні напередодні 30-річчя Незалежності", а ще "позика під шалений відсоток для скупки безцінного чорнозему".

Трохи про міфи.

Міф перший: гроші виділені виключно бідним побратимам, щоб ті могли розрахуватися за боргами або купити що-небудь непотрібне в багатих.

Наступні найбільші одержувачі — Японія, Китай, Німеччина, Великобританія, Італія, Індія, Росія, Бразилія, Канада. Багато вже здогадалися, що емісія розподілялася у суворій відповідності до квоти країн в МВФ. Великі країни отримали більше, малі — менше.

Міф другий: левову частку записав собі на рахунки "золотий мільярд". Китай і Індія спростовують цю тезу, будучи реципієнтами №3 і №8.

Міф третій: найбільше собі вибила Велика двадцятка. Члени G20 в основній своїй масі є й основними власниками квот в МВФ. Однак квоти переглядаються раз на п'ять років і іноді істотно відрізняються від частки країни в світовій економіці.

Наприклад, у топ-20 сум розподілу емісії МВФ є Іспанія, Нідерланди, Бельгія, Швейцарія. Аргентини і ПАР немає навіть у першій тридцятці, хоча це члени клубу Двадцятки.

Міф четвертий: Фонд кожне десятиліття проводить такий атракціон щедрості. Формально майже так — попередні емісії здійснювалися в 1970-72 рр., 1979-81 рр., 2009 г. Але все ж не так.

По-перше, де початок 1990-х і 2000-х згідно з такою логікою? По-друге (і це стократ важливіше) — суми. На початку 1970-х (тоді тільки з'явився інструмент Спеціальних прав запозичення як розрахункової одиниці МВФ) було випущено SDR 9,3 млрд. Через 10 років — SDR 12,1 млрд. 2009 рік приніс емісію SDR 161,2 млрд плюс додатковий розподіл для країн, які недавно з'явилися на карті (вони ж у минулих емісіях не брали участь) SDR 21,5 млрд.

Нинішні SDR 456,5 млрд — це 69% (!) всієї емісії Спеціальних прав запозичення за історію МВФ. Так, це реакція міжнародного фінансового співтовариства на ковідну ситуацію.

Після кризи 2007-08 рр. були випробувані "вертолітні гроші" від провідних центробанків і того ж МВФ. Ковідна історія 2020-21 рр. масштабніша.

До речі, баланс Федрезерву США в порівнянні з січнем двадцятого року пройшов минулого тижня позначку х2 і продовжує збільшуватися в розмірі. Про наслідки у вигляді зміни масштабу світових цін я неодноразово писав раніше.

Міф п'ятий: емісію МВФ у країнах з високою корупцією швидко переведуть у готівку. Спеціальні права запозичення — це не валюта у звичному сенсі слова. Наприклад, гроші траншів можуть приходити в різних резервних валютах Фонду (долар, євро, ієна, фунт стерлінгів, юань).

По суті SDR — це міжнародний резервний актив, умовна розрахункова одиниця, яка здатна приносити процентний дохід. Ці гроші надходять на рахунки центробанку або уряду і в першу чергу служать для поповнення міжнародних резервів.

Якщо їх обсяг достатній і/або є узгодження з МВФ, вони можуть використовуватися на інші потреби, наприклад, бюджету. У приватних осіб SDR на руках не з'являється.

Міф шостий: гроші МВФ-2021 Україні підуть тільки на соціалку. Розпорядником коштів є Мінфін, тобто гроші підуть у цілому на фінансування бюджетних програм, у загальний котел бюджету.

В цьому, власне, й полягало завдання Фонду: допомогти країнам некредитним чином пройти важкий ковідний період. Який, як правило, супроводжується високими бюджетними дефіцитами та збільшеними фінансовими ризиками.

Оскільки кошти прийшли в інвалюті, а у вересні уряду та центробанку необхідно виплатити за зовнішнім боргом разом із відсотками близько $2,8 млрд (левова частка — виплата за єврооблігаціями, включаючи реструктуризовані в 2015 році), то їх якраз вистачить на зовнішні пікові виплати цього місяця.

До речі, розподіл емісії МВФ фактично вирішив питання спокійного проходження валу валютних боргових платежів без масштабних зовнішніх запозичень, без яких би Мінфін в іншому випадку не обійшовся. І це є запорукою того, що за підсумками року бюджетний дефіцит може виявитися істотно менше 5,5% ВВП.

Першоджерело.