Добре забуте старе. Навіщо Олексій Данілов підхопив ідею більшовиків про латинізацію мови
"Висловлена секретарем РНБО Олексієм Даніловим ідея переходу української мови на латиницю не нова і спливає втретє за сто років. Уперше її озвучили більшовики, організувавши перехід на латиницю всіх мов народів Союзу". Думка.
Про латинізацію української мови. Заява секретаря РНБО Олексія Данілова викликала масу суперечок у соцмережах і подарувала тролям багато смачної їжі.
На ділі ідея не нова і спливає втретє за сто років. Другий раз був після розвалу СРСР. А перший — ви здивуєтеся — при утворенні Радянського Союзу. Точніше, більшовики планували майбутній перехід на латиницю всіх мов народів Союзу.
Цю ідею дико котирував Анатолій Луначарський, який відповідав за освіту. Посилався він на те, що і Ленін "за". Чи був "за" Володимир Ілліч, я не знаю, але проти він точно не був. Причини — тодішня ідеологія. Про все це співається в російському варіанті "Марсельєзи" — "Зречемося старого світу. Обтрусіть його прах з наших ніг!". І знамените "Ми наш, ми новий світ побудуємо!".
Скидали з постаментів пам'ятники легендарним полководцям, у школах скасовували викладання цілих історичних епох, намагалися скасувати Бога. А тут — якийсь алфавіт.
У ряді випадків перехід на латиницю був повністю виправданим — якщо мова йшла про мусульманські кавказькі народи, які використовували до того арабську в'язь. Усе-таки фахівцю, який приїхав з Москви або Одеси, нелегко буде розібратися в східному алфавіті, латиниця набагато легша.
Тому 8 серпня 1929 року постановою ЦВК і Раднаркому СРСР "Про новий латинізований алфавіт народів арабської писемності Союзу РСР" переходу на латиницю було надано офіційного статусу. Почався перехід на новий алфавіт газет і журналів, видавництв, навчальних закладів.
Але — у нас ні в чому міри не знають. Тому латиницю зі своєю специфікою наклепали для П'ЯТДЕСЯТИ мов (із 72 мов народів СРСР, що мали писемність).
Зокрема і для мов з історією та цілком самодостатніх типу фарсі і одного з поширених діалектів китайської.
Російську спочатку не чіпали і залишили на солодке. У 1929 році утворили комісію з переходу російської на латиницю. Та працювала близько року і представила три варіанти алфавіту — з різними способами передачі букв Ы, Я і їм подібних.
Підсумковий звіт переглянув Сталін, і все це йому страшенно не сподобалося. Лінгвістів не розстріляли відразу, а просто дали доручення припинити розробку питання.
Через п'ять років Сталін запустив маховик у зворотну сторону — почалася кирилізація і всі мови почали переводити на кирилицю.
Якщо ж говорити про конкретно українську мову, то можна згадати так звану "азбучну війну". Років 170 тому в австро-угорській Галичині палахкотіли неабиякі ідеологічні пристрасті — чи повинні місцеві українці переходити на латинський алфавіт. Це призвело до пекельних суперечок між українцями і поляками і до посилення тамтешніх русофілів, з якими в мовному питанні об'єдналися українофіли.
Суперечка досягла таких висот, що дійшла до імператора Франца-Йосипа і він наказав місцевій владі згортати латинізацію та українців не чіпати. Хоча в ряді джерел вказується, що на місцях адміністрації латиницю все-таки деякий час використовували.