Не тільки Бабин Яр. Шість місць масових розстрілів євреїв в Україні

6 жовтня 2021 — 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру в Києві. Жалобні заходи, зокрема, планує відвідати президент Ізраїлю Іцхак Герцог. Однак, Бабин Яр — не єдине місце масового поховання жертв Голокосту в Україні.

В Голокост Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах і ярах на околицях міст і сіл. За підрахунками істориків, в Україні до 2000 "менших бабиних ярів", місць, де нацисти вбили від декількох до кількох десятків тисяч чоловік.

Голокост був систематичним, на офіційному рівні, державним переслідуванням і вбивством шести мільйонів єврейських чоловіків, жінок і дітей нацистським режимом.

Незважаючи на те, що цей геноцид задокументований краще за всі інші випадки геноциду в історії, підрахунок точної чисельності людей, убитих в результаті нацистської політики, є невирішеним завданням. Не існує жодного документа часів війни, в якому б зазначалося кількість убитих людей.

Для того щоб точно оцінити масштаби людських втрат, починаючи ще з 1940-х років, вчені, державні структури, а також єврейські організації спиралися на різні записи — серед них були звіти про перепис населення, захоплені німецькі архіви, а також післявоєнні розслідування.

Поки вчені ще досліджують масштаби Голокосту в Україні, вважається, що тут, у нашій країні, були вбиті не менше півтора мільйона євреїв.

Після жорстокого вторгнення німців у Радянський Союз прибули спецпідрозділи під назвою Einsatzgruppen з наказом вбивати мирних жителів, які вважаються ворогами нацистської Німеччини. Більшість євреїв в Україні було розстріляно поблизу місця їхнього проживання, а не депортовано в далекі табори.

Шість місць масових розстрілів євреїв в Україні

Київ (Бабин Яр)

Німецькі війська увійшли до Києва 19 вересня 1941. Місто було включено до складу рейхскомісаріату України, яке очолював голова східно-прусського нацизму Еріх Кох.

У перші дні німецької окупації 24 вересня на Хрещатику були підірвані будинки, в яких розташовувалися представники окупаційної адміністрації. Вибухи і пожежі продовжилися в наступні дні, було знищено близько 940 великих житлових і адміністративних будівель. Німці використовували саботаж як привід для вбивства київських євреїв (на той час у місті було близько 60 000 євреїв).

29-30 вересня 1941 есесівці та допоміжна поліція під керівництвом членів Айнзацгрупи С вбили значну частину єврейського населення Києва в Бабиному Яру, розстрілюючи їх невеликими групами.

Це було одне з наймасовіших убивств на окремому місці під час Другої світової війни. Його перевершило тільки вбивство 50 000 євреїв в Одесі німецькими і румунськими підрозділами в жовтні 1941 р. і дводенна стрілецька операція "Фестиваль врожаю" на початку листопада 1943 року, яка забрала життя 42 000-43 000 євреїв.

Протягом декількох місяців після розправи німецька влада вбила ще тисячі євреїв, а також не євреїв у Бабиному Яру. За оцінками дослідників, усього близько 100 000 чоловік.

Кам'янець-Подільський

Це перше місце масового розстрілу євреїв в Україні з початку окупації.

Всього протягом трьох днів, 26-28 серпня 1941 року, було знищено 23 600 чоловік. Втім, розстріли в місті тривали й пізніше. Так, влітку 1942 було страчено близько 800 єврейських дітей і літніх людей; декількома місяцями пізніше та ж сама доля спіткала 4 тис. жителів гетто. Всього вбито понад 30 000 євреїв.

Після звільнення Кам'янця-Подільського була створена спеціальна Комісія з розслідування злочинів нацистських злочинців.

Бердичів (гетто)

Масових розстрілів було багато. Найбільший масовий розстріл євреїв відбувся 15 вересня 1941 у районі аеродрому біля населених пунктів Радянське (нині — Романівка) і Шльомарка (нині — Любомирка) розстріляли за один день більше 12 000 євреїв з гетто Бердичева.

На початку серпня 1941 групу єврейських жінок змусили багато разів перепливати річку Гнилоп'ять, поки всі вони не потонули. Німецька окупаційна влада наказала євреям носити позначки на одязі і переселили їх у серпні 1941 р. в гетто.

За даними Надзвичайної державної комісії, загальна кількість розстріляних у Бердичеві та його околицях становила 38 536 осіб, із них — близько 30 000 євреїв. Крім євреїв, серед жертв були тисячі радянських військовополонених, а також тих, хто чинив опір окупаційному режиму або був у цьому запідозрений.

Вінниця

До початку Другої світової війни у Вінниці проживало близько 33 тис. євреїв. Перший масовий розстріл нацистами представників єврейської національності відбувся у вересні 1941 року, який забрав життя за різними даними від 12 до 15 тис.осіб, велика частина з яких були жінки, діти та люди похилого віку.

Найбільш трагічним і цинічним розстрілом на території Вінницької області стало знищення 146 найбільш шанованих євреїв Вінниці. Нацисти попросили рабина зібрати авторитетних євреїв міста, щоб створити орган єврейського самоврядування, єврейську громаду. Зійшлося 146 чоловіків і жінок. Уже тоді їх розстріляли на території старого цегельного заводу. Це були вчені, рабини, просто відомі в місті люди — можна сказати, цвіт єврейства Вінниці.

Дніпро (в ті роки Дніпропетровськ)

12 жовтня в парку Гагаріна в центрі міста вбили близько 10 000 євреїв за один день.

Також у Дніпропетровську в роки війни нацисти вбили більше 11 000 євреїв. Їх масово розстрілювали в балці, яку називають місцевим "Бабиним Яром".

Однак, вбивали не тільки в Дніпропетровську, а й в області, тому кількість жертв може перевищувати в рази.

Одеса й табори смерті Трансністрії

24-25 жовтня румунська жандармерія за півтора дня вбила близько 25 000 євреїв. Всього в Одесі було близько 230 000 євреїв. Після масового розстрілу відбулися депортації в табори смерті Трансністрії, які розташовувалися на території Миколаївської області.

У жовтні 1941 року в селі Богданівка румунськими окупантами було створено табір смерті. У грудні 1941 року після спалаху епідемії тифу було вирішено знищити всіх в'язнів. Румунська влада (за деякими джерелами — за участю німецьких військ) почала масове вбивство євреїв 21 грудня 1941.

Операцію знищення євреїв, приурочену гітлерівцями до дня народження Сталіна, так і назвали: "Подарунок Сталіну". Ув'язнені були змушені копати голими руками ями в промерзлій землі і складати в них тіла щойно розстріляних або спалених заживо в сараях товаришів по ув'язненню. Число жертв, знищених у Доманівському районі, перевищує 115 000 чоловік, з них близько 55 000 — безпосередньо в Богданівці.

Також одними з найбільших місць вбивств євреїв були Рівне (вбито 17 000 євреїв — майже все єврейське населення міста, знищено гетто, яке тут існувало з початку окупації), Харків (протягом декількох днів убили від 12 до 14 000 євреїв), Луцьк (у кінці серпня 1942 року там знищили близько 18 000 євреїв), Ковель (розстріляли 9000 осіб у селищі Бахів у піщаному кар'єрі біля міста). Однак, як я вже писав, таких поховань близько 2000.

Сьогодні в цю тваринну жорстокість складно повірити, однак, всього 80 років тому людей закопували живцем, розстрілювали, знищували.

І хоча прості слова сьогодні не виправлять історичну несправедливість, однак, наше покоління повинно про це відкрито говорити на честь пам'яті жертв трагедії.