Дивна історія. Що не так із політикою пам'яті в Україні

Фінансований з бюджету Український культурний фонд сплатив створення інтерактивної карти "Похід на Схід. Як ОУН воювала у всіх куточках України". Натискаєте на місто й читаєте про героїчну боротьбу українських націоналістів.

Мені теж цікаво, я беру і натискаю, скажімо, на Вінницю. Читаю про героя Степана Янішевського: "будучи заступником начальника поліції Вінниці, передавав ОУН гроші та цінності, які поліція конфіскувала у спекулянтів і злочинців".

Степан Янішевський — нацистський військовий злочинець, поліцай, співучасник масового вбивства майже 30 тисяч євреїв Вінниці. Гроші та цінності про які йдеться — це награбоване в євреїв перед смертю майно. Але про це в тексті нічого немає. Янішевського стратили в 1948 році.

Якщо ви натиснете на Луганськ, то дізнаєтеся про героя визвольної боротьби Максима Бернацького — редактора газети "Нове життя", яка виходила в місті за часів німецької окупації.

1 листопада 1942 року, у день масового вбивства євреїв Луганська, Бернацький розмістив у своїй газеті анекдот під назвою "Мошки і Соломошки": "Калінін розмовляє із селянами: "Ну, як ви боретеся зі шкідниками сільського господарства?" Селяни не розуміють, про яких шкідників йдеться. "Ну ось, наприклад, з довгоносиком, з вошами, — пояснює Калінін. — А, Мошки, — зраділи селяни, — так якби нам дозволили, то і з Мошками, і Соломошками ми б в одну мить розправилися .

Борця за незалежну Україну, нацистського коллаборанта Бернацького стратили в 1945 році.

І так з усіма іншими персонажами — жодного слова про участь у злочинах.

Ця інтерактивна карта — черговий фейк, який відбілює злочини ОУН за державні гроші. Але, скільки б вони не витратили грошей, як би не виправдовували злочинців — все марно — правду не приховати!

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.