За крок до відставки. Чи призведе конфлікт Разумкова і Зеленського до їхнього політичного розлучення
Поки остаточних слів не сказано і останніх кроків не зроблено. Але конфлікт спікера Дмитра Разумкова з президентом Володимиром Зеленським явно назріває. Разумкову рано чи пізно доведеться визначатися, з ким він.
За відставленим Арсеном Аваковим прийшла черга Разумкова?
Про значення особистості, точніше, персони, у нашій політиці відомо всім. Тому з цікавістю спостерігав за Погоджувальною радою ВР, яка сталася після публічного наїзду на спікера Ради Дмитра Разумкова з боку його першого зама Руслана Стефанчука і лідера фракції "Слуг" Давида Арахамії.
Зрозуміло, що цей наїзд стався не просто з дозволу, а за прямою командою президента Зеленського, тут одного лише Андрія Єрмака явно було б недостатньо. А це означає, що політичні ревнощі і страх суперництва у Володимира Зеленського вже зашкалюють.
Тому що приводом послужив, узагалі-то, малозначущий вчинок Разумкова, який своїм рішенням відправив нещасливий "антиолігархічний" законопроєкт до Венеційської комісії. Усупереч бажанню президента, який будує на цьому законі свій піар.
Наразі Разумков на самоізоляції у зв'язку з ковідом. Але він знайшов цікаву форму — провів Погоджувальну раду у формі відеоконференції, залишивши Стефанчуку лише функцію підрахунку голосів. Це буквально прямим текстом означає: Руслане Олексійовичу, не поспішай зайняти моє крісло, я його ще не звільнив.
Давно писав, що Разумкову рано чи пізно доведеться визначатися, з ким він.
Звичайно ж, йому було б зручніше визначатися на патріотичній темі на кшталт невизнання "формули Штайнмаєра". Але доводиться на куди більш сумнівній — псевдоборотьбі з олігархатом.
Поки остаточних слів не сказано і останніх кроків не зроблено. Але конфлікт спікера з президентом явно назріває. Свідчить про це і те, що Юлія Тимошенко з її досвідом на тій же нараді вже безпосередньо апелювала саме до Разумкова, як до якогось об'єктивного персонажа від влади.
Поки не можу стверджувати нічого певного щодо самостійної політичної кар'єри Разумкова. Незрозуміло навіть, чи відбудеться вона в принципі.
Але, безсумнівно одне: готовність Дмитра Олександровича піднятися з окопу під обстріл і привселюдно заявити: "А король-то голий!" набагато важливіша, ніж вірні соратники і навіть ресурс для своєї політичної сили.
Коли це робити і чи робити взагалі, може вирішити тільки він сам.