За крок до відставки. Чи призведе конфлікт Разумкова і Зеленського до їхнього політичного розлучення

За відставленим Арсеном Аваковим прийшла черга Разумкова?

Про значення особистості, точніше, персони, у нашій політиці відомо всім. Тому з цікавістю спостерігав за Погоджувальною радою ВР, яка сталася після публічного наїзду на спікера Ради Дмитра Разумкова з боку його першого зама Руслана Стефанчука і лідера фракції "Слуг" Давида Арахамії.

Зрозуміло, що цей наїзд стався не просто з дозволу, а за прямою командою президента Зеленського, тут одного лише Андрія Єрмака явно було б недостатньо. А це означає, що політичні ревнощі і страх суперництва у Володимира Зеленського вже зашкалюють.

Тому що приводом послужив, узагалі-то, малозначущий вчинок Разумкова, який своїм рішенням відправив нещасливий "антиолігархічний" законопроєкт до Венеційської комісії. Усупереч бажанню президента, який будує на цьому законі свій піар.

Важливо

Президент-канатоходець. Чому будь-який серйозний провал може стати для Зеленського останнім

Наразі Разумков на самоізоляції у зв'язку з ковідом. Але він знайшов цікаву форму — провів Погоджувальну раду у формі відеоконференції, залишивши Стефанчуку лише функцію підрахунку голосів. Це буквально прямим текстом означає: Руслане Олексійовичу, не поспішай зайняти моє крісло, я його ще не звільнив.

Звичайно ж, йому було б зручніше визначатися на патріотичній темі на кшталт невизнання "формули Штайнмаєра". Але доводиться на куди більш сумнівній — псевдоборотьбі з олігархатом.

Поки остаточних слів не сказано і останніх кроків не зроблено. Але конфлікт спікера з президентом явно назріває. Свідчить про це і те, що Юлія Тимошенко з її досвідом на тій же нараді вже безпосередньо апелювала саме до Разумкова, як до якогось об'єктивного персонажа від влади.

Важливо

Список Зеленського. Чи з'явиться в Україні почесне звання "реєстровий олігарх"?

Поки не можу стверджувати нічого певного щодо самостійної політичної кар'єри Разумкова. Незрозуміло навіть, чи відбудеться вона в принципі.

Але, безсумнівно одне: готовність Дмитра Олександровича піднятися з окопу під обстріл і привселюдно заявити: "А король-то голий!" набагато важливіша, ніж вірні соратники і навіть ресурс для своєї політичної сили.

Коли це робити і чи робити взагалі, може вирішити тільки він сам.

Першоджерело.