У полоні у Facebook. Як людство потрапило в залежність від соцмереж та онлайн-месенджерів

Він знайшов у Facebook дівчину своєї мрії. Листування затягнулося надовго, зважитися покликати її на побачення виявилося зовсім нелегко. Ось довгоочікувана зустріч призначена в кафе, яке вони обидва добре знають.

Треба ж було такому статися, що саме в цей день на роботі аврал і доведеться затриматися допізна. Здавалося б, нічого страшного, побачення можна перенести на інший вечір. Він бере в руки телефон і з жахом розуміє, що месенджер, у якому вони досі спілкувалися, не працює.

Як повідомити, що він не зможе прийти? Можна послати приватне повідомлення в Instagram. Ні — там теж глухо. Вона прийде в кафе, посидить за столиком одна, даремно очікуючи, вирішить, що її продинамили і точно всюди його забанить. Навіть якщо месенджери знову запрацюють, він не зможе їй нічого пояснити.

Звучить, як зав'язка шаблонного голлівудського ромкому. Справді, ще недавно, почувши опис подібної ситуації, я б вирішила, що це неправдоподібний кіношний штамп, що насправді хлопець, який призначив дівчині зустріч, напевно, записав би її телефон.

Іронія в тому, що мова йде про цілком реальну історію. Приятель, з явною прикрістю розповідав про те, як глобальний технічний збій у роботі Facebook, Instagram і Whatsapp зірвав йому романтичне знайомство.

Усе-таки він переймався трохи менше, ніж моя близька подруга, для якої головним джерелом заробітку зараз є невеликий бізнес, повністю зав'язаний на торгівлі в мережі, а Facebook та Instagram служать основними майданчиками просування і взагалі комунікації з покупцями. У день глобального збою вона втратила кількох дуже вигідних замовників, тому що не змогла вчасно відповісти на їхні запитання і скарги.

Мені цей збій завадив привітати з ювілеєм колишню вчительку, яка живе в Сполучених Штатах. У день її вісімдесятиріччя я і ще кілька випускників повинні були в призначений час вийти на зв'язок у чаті. Наші зображення вивели б на великий екран у залі, де проходило святкування. Ми довго готували цей сюрприз для бабусі, навіть відрепетирували синхронне виконання пісні Happy Birthday по відео на різних континентах, але на біду, технічні інструменти реалізації нашого задуму були пов'язані із системами Facebook, тому вчителька-іменинниця залишилася без привітань випускників.

У той день безліч моїх знайомих з різних країн так чи інакше відчули негативні наслідки тимчасового припинення роботи трьох глобальних комунікативних платформ. Завмерли робочі чати, перервалися діалоги з дійсними і потенційними клієнтами, не відбулися заплановані (а в деяких випадках і оплачені) онлайн-консультації, у когось зірвалися співбесіди, у когось особисті зустрічі.

І ось, що в цій історії особливо цікаво. Дорослі недурні люди, яким узагалі-то не потрібно пояснювати, що таке диверсифікація і навіщо вона потрібна, часто-густо потрапляли в вкрай незручні ситуації або навіть несли збитки, через те, що важливі для них комунікації зі світом виявилися замкнені на трьох, пов'язаних між собою, платформах.

Здавалося б, чого простіше — підстрахувати себе, заздалегідь подбавши про альтернативні канали комунікації. Існують також й інші платформи, не гірші. Та й офлайновий телефонний зв'язок — штука корисна. Особливо, якщо врахувати, що менш масштабні, але відчутні збої в роботі Facebook траплялися не раз. Ніхто не назвав би цю систему абсолютно надійною. Тим не менш, тисячі людей повністю їй довірилися. Так діє магія зручності.

Готові рішення для всіх або майже всіх комунікативних процесів для життя і бізнесу. Можливість отримати, хоч і не ідеальний, але більш-менш прийнятний результат, не напружуючи мозок, ось що підкуповує користувачів.

Можливість не замислюватися діє, як наркотик, від неї легко потрапити в залежність. Facebook та Instagram, багаті готовими формулами для всього на світі, зловили масову аудиторію в капкан розслабленої зручності.

І недавній глобальний збій нагадав нам, що зручність — не заміна надійності, яку може забезпечити лише диверсифікація.