"Ринок геноцидів". Чим шкодить Україні фальсифікація даних про жертв Голодомору
Спроби свідомого збільшення кількості жертв голоду 1932-1933 років без спирання на надійні історичні джерела та статистику є дискредитацією української історичної науки й української держави. Тільки адекватні та перевірені цифри — запорука правдивої статистики жертв Голодомору.
Щодо Голодомору. Історичний "Лікнеп" спокійно приймає виклик щодо звинувачень у "проросійській діяльності", бо дістали вже "патріотичні" фальсифікатори історії. Я ще терпів небагато, але зараз воно мене дістало.
Це пов'язано з черговим Днем пам'яті голодоморів, який відзначають цього місяця. Нашого Геннадія Єфименка якийсь пан прописав в українській Вікіпедії як проросійського автора та "фальсифікатора історії України" через його (і не лише його) оцінку статистики жертв голоду 1932-1933 років.
І це пов'язано з виходом нової "офіційної книги про голодомор", у якій багато не лише брехні, а й того, що істориками відомо як поняття "спотворення" та "фальсифікація", які можуть реально зашкодити Україні.
"Лікнеп" – структура неполітична, і тому прошу не вважати це якоюсь політичною кон'юнктурою. Це за всієї влади буває. Тому прошу пробачити мені деякі категоричні міркування, але ж я – не зарплаті (Інститут історії не вважається). Мене особисто завжди дратувало створення "торгівлі" та "біржі" на "акціях" за великими людськими трагедіями, які забрали мільйони живих і перетворили їх на мертвих. Трагедії були і великі. Але "ринок геноцидів" — це найганебніше явище для нащадків жертв цих геноцидів. Не тому, що їх не було, а через створення та фальсифікації цифр: ЯКІ В БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ ВЕЛИЧЕЗНІ.
Тому брехати, вигадувати, перебільшувати в цій галузі – це означає нічим не відрізнятись від Гітлера, для якого люди були лише цифрами чи навіть були відсутні, як цифри.
Ти придумав зайві (умовно) два мільйони жертв — а це могли б бути твої предки, і тебе не було б.
Але я залишаю аналіз етичності (особливо наукової, я вже не кажу про звичайну людську) таких речей на совісті авторів, бо не маю повноважень таке судити.
І тепер повернемося на початок. Жодного учасника "Лікнепу" ніхто не може назвати "проросійським", оскільки ми засуджені в РФ як екстремістська та терористична організація російським офіційним судом, і це рішення є в інтернеті (Нариманівський районний суд Астраханської області, який на території РФ засуджує таку категорію організацій).
Але ситуація гірша: "проросійськістю" маніпулюють у жанрі "скорочення кількості жертв Голодомору", що нібито вигідно Росії.
Кажу від себе (точно) та (сподіваюся) своїх колег як людей, які з популяризацією історії України були в 50 містах та селах України, не рахуючи контрактних військових частин та ВМС. Ми з 2014 року видали понад 60 книг із історії України, які розповсюджувалися східними областями й армією.
Ми багато де були, багато чули та чимало побачили. Тому ми добре розуміємо різницю між щирою популяризацією історії та бізнесом на ній. (Від себе особисто кажу, що я вважаю останнє банальною проституцією без статі та ґендеру).
ТОМУ КОНКРЕТНО:
1) Спроби СВІДОМОГО ЗБІЛЬШЕННЯ кількості жертв голоду 1932-1933 років без опори на надійні історичні джерела та статистику є дискредитацією української історичної науки та української держави, оскільки взагалі ставлять під сумнів українську статистику. Це шкодить міжнародному визнанню акту геноциду та сприятиме російській пропаганді.
2) Спроби свідомого зменшення кількості жертв Голодомору без опори на надійні історичні джерела та статистику є дискредитацією української історичної науки й української держави, оскільки взагалі ставлять під сумнів українську статистику. Це шкодить міжнародному визнанню акта геноциду та сприятиме російській пропаганді.
ЕТИЧНА ПОЗИЦІЯ "ЛІКНЕПУ": Ми хочемо зберегти ім'я кожної людини, яка тоді загинула. Тому нам не хочеться їх вигадувати.
І тому значення Голодомору не у вигаданих цифрах, а у відновленні кожного прізвища й імені. Ось це і є наша сила, бо кожен українець є не складовою статистики, не цифрою, а людиною. Який не вписується "одиничкою", а має П.І.Б.
На завершення. Тільки адекватні та перевірені цифри — запорука правдивої статистики жертв голодомору, щодо чого "Лікнеп" може вийти на будь-яку публічну дискусію, засновану на фактах і можливості викласти свою позицію. Нашим представником є Геннадій Єфименко.
Наразі таких дискусій буде багато, але ми готові до цього. Нас ображає сприйняття науково обґрунтованої позиції як "проросійської", якщо воно не орієнтоване на підтримку будь-якої поточної політики будь-яких президентів, міністрів, директорів інститутів, заступників директорів, завідувачів відділів, яким прийшов гонорар за "збільшення статистики". Потім вони радикально змінять свою позицію, можливо, за інших обставин, і почнеться її "зменшення".
У професійних істориків і демографів статистика від зміни політичної ситуації не змінюється. Вона або обґрунтована, або ні.