Гра на публіку. Чому український лобізм програє західному на всіх напрямках
Український лобізм не має стратегії. Якщо бізнес має якийсь інтерес, шукають політика, який готовий це питання "вирішувати" в кулуарах. При цьому нікого не хвилює публічна площина питання, що лобіюється.
Сьогодні одна шанована лобістська організація образилася, що я їхні зустрічі назвав "совковими партзборами". А ще раніше вони називали мою роботу в публічному просторі "нікому не потрібними постиками".
І в цій ситуації я розумію, чому українські лобісти програють західним лобістам на всіх напрямках. Знаєте, чому? Через різницю в підходах.
Український лобізм не має стратегії. Уся суть українського лобізму зводиться до примітивних речей. Якщо бізнес має якийсь інтерес, то бізнес хоче знайти людину, часто політика, яка готова вирішити це питання. Я називаю це "кулуарний лобізм". І довгі роки цей лобізм у наших умовах непогано працював.
Однак, основною проблемою цього кулуарного лобізму було те, що нікого не хвилювала публічна площина питання, що лобіюється.
Нікого не хвилювало, як з боку публічності виглядають ці кулуарні домовленості. І, тим більше, нікого не хвилювала стратегія, а також те, як закулісні домовленості вписуються в цю стратегію.
Західний лобізм побудований трохи інакше. Їхній лобізм це більше гра в довгу. На відміну від нашого кулуарного лобізму, їхній лобізм заточений більше працювати в громадській площині. І на створення правильної картинки, яка б переконала суспільство в правильності проєктів, що просуваються. При цьому всіляко дискредитуючи конкуруючу ідею кулуарного лобізму. Що, на мій погляд, у них добре вийшло.
І ось ця обмеженість мислення наших лобістів та стратегічний підхід західних лобістів призвели до того, що багато хороших ідей в Україні були дискредитовані. І повторне використання цих ідей зустрічає шалений опір. Не тільки з боку західних лобістів, але вже і з боку самого суспільства і політиків (яких раніше зусиллями західних лобістів і пропагандою через ЗМІ встигли переконати в тому, що ці ідеї шкідливі, погані, неефективні, несучасні тощо — Ред).
Світ змінився, але вони продовжують жити в минулому. Вони, як і раніше, ігнорують публічну частину і сподіваються на кулуарну. Так, я не сперечаюся, що деякі битви так можна виграти. Втім, це не означає, що так можна виграти війну.