Економіка патріотизму. Чи зможуть Гетманцев і Шмигаль жити по-новому?
Добре, що підприємці з контрабандистів та ухилістів раптом перетворилися на патріотів. Але до якої категорії громадян належать ті, хто перешкоджає інвестиціям? А ті, хто підвищує податкове навантаження на бізнес?
Гетманцеву та Шмигалю накажуть жити по-новому.
Після мюнхенської промови президента Зеленського фейсбук чекав на київську промову, таку ж за розпалом, як і мюнхенська. Але Зеленський зі спічрайтерами підвели, друга промова вийшла надто спокійною, слабенькою.
Офіс президента це вловив і відразу написав нову промову, де є слова про економіку, податки, перевірки — про те, що справді хвилює громадян. Давайте послухаємо президента:
"Тому ми запускаємо програму економічного патріотизму. Це додаткові стимули для локалізації нашого виробництва, цільові програми підтримки окремих галузей економіки, зменшення податкового навантаження на бізнес та обмеження перевірок. Патріот... і той, хто вкладається в неї грошима, створює на ній робочі місця".
Ну гаразд, підприємці з контрабандистів та ухилістів раптом перетворилися на патріотів. Але мені цікаво, до якої категорії громадян належать ті, хто перешкоджає інвестиціям? До якої категорії громадян належать ті, хто підвищує податкове навантаження?
Як Зеленський "запускатиме програму", якщо вся його партія три роки голосує за збільшення податків, за гальмування економіки, за знищення підприємств, за видавлювання працездатного населення з країни? Хто буде цим драйвером?
Хто напише нові закони, що компенсують ініціативи "божевільного професора"?
Зеленський закликав політиків "відкинути свої амбіції заради нашої держави". У мене питання — а що це за політики, чиї амбіції не вкладаються у "заради нашої держави"? А заради якої тоді держави працюють ці політики?
Сьогодні уряд збирає великий бізнес, але навіщо? Щось пообіцяти? Чи послухати? Бізнес-асоціації давно висловилися щодо ініціатив Гетманцева, що уряду незрозуміло? Замість конкретних справ знову зібрання та співи?