Розділи
Матеріали

Прорахунок Байдена. Чому Путін все ще не загнаний у кут

"Переговори з Путіним, які йдуть не з позиції сили, не мають жодного значення для Путіна. Тільки страх публічного приниження дозволить змусити його сісти за стіл переговорів". Думка.

Фото: RTVI | Баден вважає, що Путіна загнано в кут. Російський президент вважає інакше

Днями Джозеф Байден зробив заяву про психоемоційний стан Путіна і про те, що його непокоїть, що у Путіна немає виходу. У цілому, виходячи з формальної логіки, Байден правий. Але, на жаль, ця формальна логіка розбивається об психотип Путіна. Якщо коротко, то потрібно зробити кілька важливих зауважень.

Будь-які подібні слова і вирази Путін сприймає виключно як слабкість супротивника. Усе своє політичне життя він грав найбільшого божевільного на планеті і використовував лише один, підкреслюю один переговорний прийом: він піднімав ставку, противник лякався і відступав в обмін на умовну економічну угоду. Коли хтось каже, що Путіну треба дати шанс вийти з красивим лицем, Путін це сприймає виключно як слабкість, і це переконує його в думці, що гра підняття ставок спрацювала.

Путін розуміє лише силу. І боїться він, по суті, лише сили. З ним можна вести діалог про компроміси чи збереження обличчя лише з точки зору сили. Іншої мови він не знає.

Свого часу Гіларі Клінтон сказала, що Путін "дуже крутий хлопець з тонкою шкірою" (в оригіналі "tough guy with a thin skin"). У душі він наляканий і боїться, що його публічно принизять. І готовий іти на все, щоб цього не сталося. У логіці нормальної людини — це дати спокійно вийти з гри. У логіці Путіна — це, навпаки, підняти градус і пригрозити йому публічним приниженням. Тільки тоді він піде на переговори, і вже там можна буде обговорювати модальність збереження обличчя.

Станом на зараз, Путін не вважає, що він загнаний в кут.

Один із психологів, свого часу характеризуючи Путіна, сказав про надважливість у його лінгвістичних конструкціях слова "план". Але це не план у нашому розумінні як чітка послідовність дій. План для Путіна — це впорядкованість дій його оточення, простіше кажучи, впорядкованість процесів. Зараз, змінюючи Герасимова, викидаючи з політичної гри Козака, обрізуючи можливості групи Роснєфті та надаючи певну, поки обмежену, суб'єктність Кірієнку (про це завтра вийде окреме дослідження Українського інституту майбутнього), Путін забезпечує свій "план" щодо ствердження "історичної справедливості".

Він не мислить категорією розвалу ЄС, він мислить категоріями поновлення СРСР, де побічним позитивним ефектом може стати розвал ЄС чи НАТО.

Тому ще раз наголошую: поки він не в глухому куті. І так не вважають російські еліти.

Підсумовуючи, варто сказати чи, точніше, повторити лише одну річ: переговори з Путіним, які йдуть не з позиції сили, не мають жодного значення для Путіна. Тільки страх публічного приниження дозволить змусити його сісти за стіл переговорів.

Джерело.