Знайдіть відмінності. П'ять причин, які спонукали Путіна до війни з Україною, а Сталіна – з Фінляндією

Паралель перша. Виправдання

В архівах є протокол секретного засідання ЦК, яке відбулося після радянсько-фінської війни. Там Сталін сказав: "Чи правильно вчинили уряд і партія, що оголосили війну Фінляндії? Чи не можна було обійтися без війни? Мені здається, що не можна було... Усе це залежало не тільки від нас, а від міжнародної ситуації. Там, на Заході, три найбільші держави вчепилися одна одній у горло". Згадаймо слова Путіна 9 травня: "Країни НАТО не захотіли нас почути, у них були зовсім інші плани. У відкриту йшла підготовка до чергової каральної операції на Донбасі, до вторгнення на наші історичні землі, враховуючи Крим. У Києві заявляли про можливе отримання ядерної зброї. Блок НАТО розпочав активне воєнне освоєння прилеглих до нас територій. Так створювалася абсолютно неприйнятна для нас загроза, безпосередньо біля наших кордонів".

Паралель друга. Недооцінка супротивника

"План операції з розгрому сухопутних і морських сил фінської армії" передбачав, що фіни не чинитимуть серйозного опору, а місцеве населення схвалюватиме наступ Червоної армії. Коли до Сталіна звернувся начгенштабу Шапошников, попросивши більше часу на підготовку і більше техніки для наступу, той відповів: "Ви потребуєте таких значних сил і засобів для вирішення справи з такою країною, як Фінляндія? Немає необхідності в такій кількості". Згадаймо всі ці плани Д3, Д9, Д30 щодо захоплення Києва й України.

Паралель третя. Цілі війни

Упевнений, на нас ще чекає багато цікавих документів і зізнань про те, як готувалася війна проти України. Уся заявлена Росією денацифікація виявиться мішурою, яку використали для того, щоб знайти емоційний відгук у свого обдуреного пропагандою та боротьбою з імперіалізмом населення. А вся справа опиниться в територіях.

Ось, що записав у своєму щоденнику голова виконкому Комінтерну Георгій Димитров, який побував 21 грудня 1939 року на заході з приводу 60-річчя Сталіна, і той гостям: "У Союзі стало тісно. Фінляндія, Бессарабія, Чернівці нам не завадять".

Паралель четверта. Стан армії

Радянська армія у фінську виявилася такою ж непідготовленою, як і нинішня російська. Свого часу архівами часів тієї війни займався історик Андрій Сахаров. Ось, що він пише, говорячи про зміст розсекречених документів: "вони показують катастрофічні недоліки у стані радянських збройних сил: слабкий професіоналізм командних кадрів — висуванців часів Громадянської війни, дрімучий рівень робітничо-селянських бійців, корупцію, крадіжку та пияцтво в армійських частинах, ворожість червоноармійців до безглуздо жорстоких армійських порядків, слабку технічну підготовленість сухопутних та авіачастин”. Послухайте перехоплення, які робить СБУ, і ви зрозумієте, що майже за сто років у російській армії мало що змінилося. Це стосується, зокрема, втрат. Командири, за словами того ж Шапошникова, абсолютно байдужі до своїх солдат: "Я був під час імперіалістичної війни командиром полку. Бувало в окопах сидиш і сам рахуєш: учора в роті було дев'яносто чоловік, сьогодні вісімдесят дев'ять. Куди пішов? Чи вбили, чи поранили. Командира роти тягнеш до відповідальності. А в нас вважають — надішлють поповнення, і все буде гаразд".

Паралель п'ята. Ставлення до мирного населення

Просто процитую Сахарова. "Особливий колорит загальному вигляду Червоної армії надають багаторазово згадані у матеріалах спецслужб випадки мародерства на захопленій фінській території.

З наївним захопленням радянські бійці — мешканці сільських халуп, приміських бараків, "комуналок" входили в затишні, чисті, доглянуті, сповнені невідомого ним побуту будинки фінських міських обивателів, сільських, хутірських жителів і забирали все, що потрапляло під руку.

Джерело.

Важливо

Нова фаза війни. Чи зможе Україна вижити на довгій дистанції