Це не апокаліпсис. Що насправді відбувається і як треба сприймати інформацію про бої в Бахмуті
"Обороняти Бахмут будуть до тих пір, поки нам це буде необхідно з точки зору виконання військових оборонних задач. І це наше військове командування, а не російські Iпсо, буде визначати до яких пір здійснюватиметься оборона Бахмута". Думка.
Ворог продовжує концентрувати найбільші свої наступальні спроможності на Бахмутському напрямку.
Паралельно вони акумулюють і всі свої медійні зусилля довкола теми боїв за Бахмут.
Власне, так і виглядає інформаційно-психологічне підкріплення військових дій.
Наразі противник відпрацьовує медійно три задачі:
- підірвати довіру нашого суспільства і військових до рішень командування по Бахмуту
- демотивувати і психологічно ослабити наше військо
- спровокувати наше військове керівництво на помилкові дії
Для цього вони намагаються змістити акценти у темі Бахмута і нівелювати те, що є нашою перевагою — розумне і грамотне планування операцій.
Зміщений акцент — розглядати Бахмут як апокаліптичну подію та робити з цих боїв поділ реальності на "до" і "після".
Цей психологічний трюк використовується для навіювання потрібних ідей і наративів ворога.
Коли суспільство сприймає бої в Бахмуті як фактор, який кінцевим чином вплине на хід війни, — це дає можливість ворогу просувати в інфо поле вигідні для них сценарії наших дій.
Надміру накручене наближенням "кінця" перелякане суспільство за задумом ворога повинно почати тиснути на військово-політичне керівництво щодо припинення оборонних дій.
Це і є в чистому виді Іпсо з метою впливу на прийняття військових рішень.
Які меседжі використовує зараз ворог:
- нібито рішення тримати Бахмут політичні
- нібито Бахмут нема сенсу тримати там майже все в оточенні
- нібито героїзм українських бійців роздуває українська пропаганда
Які два прізвища безкінечно експлуатують у російських Іпсо по темі Бахмута?
- Президента України
- командувача Сирського
З метою підірвати довіру до них та внести конфлікт у військове керівництво держави. Адже у російських вкидах не пишуть, що військові рішення не приймаються одноосібно. Є військове командування на чолі з Головнокомандувчем та Начальником Генерального Штабу. Крім того, постійно засідає Ставка Верховного Головнокомандувача — де теж приймаються оперативні рішення за участі всіх воюючих силових структур.
То що ж насправді відбувається і як треба сприймати інформацію про бої в Бахмуті?
Це активна фаза війни. Так само активна, як і по інших напрямках на Сході, де з січня 2023 триває повномасштабний наступ ворога.
Ми обороняємо Бахмут так само віддано, як кожен інший населений пункт. Застосування наших сил і засобів визначається не політичною доцільністю, а тим, які ресурси необхідні для відсічі ворогу та виконання бойових завдань на даному напрямку.
Оборона Бахмута наразі обумовлена оперативно-тактичною доцільністю, а рішення приймаються грамотні, виважені та спрямовані на виконання актуальних оборонних задач.
Які можуть бути оборонні задачі?
- утримання займаних рубежів та позицій
- недопущення просування противника вглиб території
- нанесення ворогу значних втрат
- створення умов для переходу в контрнаступ
Обороняти Бахмут будуть до тих пір, поки нам це буде необхідно з точки зору виконання військових оборонних задач.
І це наше військове командування, а не російські Iпсо, буде визначати до яких пір здійснюватиметься оборона Бахмута.
І найнеприємніша для ворога інформація. Бої за Бахмут — не апокаліпсис. Це ще одна героїчна сторінка потужної української армії у війні проти Російської Федерації.