2000 снарядів за день — мало. Чому Україна не може наступати, як Росія
Військовий експерт Микола Бєлєсков аналізує співвідношення артилерійських боєприпасів України та Росії. На жаль, воно сильно не на користь ЗСУ, що дозволяє противнику вибирати тактику операцій.
Дуже "подобаються" оці розповіді про те, що і в нас дефіцит БК, і у ворога дефіцит БК.
Дефіцит дефіцитові різниця. І питання не лише в співвідношенні 2 тисячі артилерійських боєприпасів у нас проти до 10 тисяч артилерійських боєприпасів у противника за день.
Питання в стратегіях і завданнях, які можуть виконуватися. І чи є вибір тієї чи іншої стратегії, чи немає.
Особливість ситуації противника в тому, що, маючи в розпорядженні ту чи іншу кількість боєприпасів, він може обирати — намагатися наступати чи переходити до оборони.
От зараз московити намагаються наступати, хай і без особливих результатів, маючи в розпорядженні до 10 тисяч снарядів за день або 2 млн снарядів власного виробництва / відновлення плюс 1 млн снарядів від КНДР за рік.
Якщо буде менше — там 2/3, 50% чи 1/3, то перейдуть в оборону. Але це точно не буде катастрофа. Навіть якщо без БК від КНДР.
У нас же з нашими 2 тисячами снарядів за день особливого вибору немає. У нас в таких умовах завдання-максимум — утримати те, що є, протягом 2024 року. Про щось більше поки не доводиться говорити.
Воно, здається, наче все на поверхні й так. Але треба нагадувати. Бо оці оцінки "в нас дефіцит, у них дефіцит, і на цьому закінчили" трохи набридли.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.