Атомна бомба в гаражі: що потрібно для створення кустарної та серйозної ядерної зброї
Сфабрикувати атомну бомбу на кустарному рівні доволі просто, зазначає експерт із науки Олексій Парновський. Але для створення серйозної ядерної зброї потрібні зусилля і гроші зовсім іншого рівня, і це треба розуміти, перш ніж заводити дискусію
Немає нічого складного у тому, щоби в гаражі зібрати ядерний заряд гарматного типу (Trinity, Little Boy), якщо у вас є доступ до урану-235 і вибухівки. Проблема в тому, що він буде досить важкий, слабкий — одиниці кілотонн — і небезпечний під час транспортування. З його допомогою ви зможете знищити або серйозно пошкодити цегляні або бетонні будівлі у декількох кварталах та спричинити радіаційне забруднення в межах мікрорайону і на пару км у підвітряному напрямку.
Якщо у вас є плутоній, тритій або дейтерид літію, джерело нейтронів, а також промислове виробниче обладнання (зокрема, для лиття з плутонію), ви зможете зібрати ядерний заряд із бустингом. Верхня межа потужності таких зарядів — приблизно 500 кт, але на загальних машинобудівних підприємствах навряд чи можна зробити більше 50-100 кт. Таким зарядом можна знищити/серйозно пошкодити цілий мікрорайон і спричинити радіаційне забруднення у десятки км в підвітряному напрямку. Однак термін його зберігання буде досить незначним і потужні заряди будуть досить великими за розмірами.
Справжні багатостадійні термоядерні заряди за схемою Теллера-Улама можна виготовити лише на спеціалізованих підприємствах, але вони вже дозволяють отримати мегатонну потужність або сотні кт у компактному виконанні. Мегатонний заряд може повністю зруйнувати велике промислове підприємство або декілька мікрорайонів міста, радіаційне забруднення буде приблизно на тому ж рівні, що й у заряду з бустингом.
Тобто кожне підвищення потужності й технологічності заряду вимагає якісного підвищення рівня виробництва (а також кваліфікації персоналу і резонансності всієї операції).
Це мінімум, який потрібно знати, щоби серйозно обговорювати перспективи відновлення ядерного статусу України, навіть не торкаючись питання, звідки брати плутоній і дейтерид літію, як їх доставляти до цілі і скільки років і мільярдів доларів це все забере.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.