Гроші та технології. Навіщо Зеленський літав до Ісландії та що вдалося отримати Україні
У співпраці України з нордичними країнами аналітик Олексій Копитько бачить глибокий стратегічний підтекст. Посилюючи армію України, північні партнери відводять від себе російську загрозу, яка вельми відчутна.
Раптово трапилося кілька коментів від живих людей із осудом президента за те, що він їздить по Ісландіях замість відвідин Харкова і привернення уваги до удару російських варварів по Держпрому.
Спочатку подумав — боти. Ні, живі люди, щоправда, злегка політично травмовані. Бо.
Зустріч із лідерами нордиків — це саме те, що потрібно в довгостроковій перспективі для захисту Харкова.
Багато разів писав, що балти і скандинави — головні вигодонабувачі успіхів української армії на харківському і курському напрямках. Бо там оперують частини Ленінградського військового округу РФ, відродженого в березні 2024 року для протистояння на Балтиці та в Арктиці.
Обнулення частин ЛВО зараз — це зменшення поточних ризиків і зниження стратегічної небезпеки для НАТО під час прийдешньої сутички за Арктику.
Але росіяни вчаться. У який момент і чим конкретно не закінчилася б війна, у росіян будуть сотні тисяч людей, які пройшли бойові дії. Нарешті про це почали говорити і на Заході, наприклад, командувач сил НАТО генерал Каволі.
Тому балти і нордики зацікавлені в наявності сили, яка в довгостроковій перспективі зможе балансувати девіації росіян. Вони не можуть нескінченно інвестувати у свої компактні армії. А ось в українську армію — можуть. І вже потихеньку це роблять.
Балти невеликі, але політично активні. А у нордиків є технології та гроші. Тож поглиблення відносин із нордиками — це пріоритет.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.