Ліквідація МСЕК: як буде працювати "оцінювання повсякденного функціонування" в Україні

Чинна система медико-соціальної експертизи в Україні існує вже десятки років, однак останнім часом вона зіткнулась із серйозними звинуваченнями у корупції та низькій ефективності. Ці проблеми негативно впливають на тих, хто потребує соціальної допомоги та визначення працездатності, адже процес стає затяжним, часто супроводжується бюрократичними складнощами. На виконання рішення РНБО, Кабінет Міністрів України ініціював законопроєкт, що пропонує радикальне реформування системи вже з 1 січня 2025 року. У співпраці з пацієнтськими організаціями та експертами Міністерство охорони здоров’я розробило концепцію, яка передбачає заміну МСЕК сучасною цифровою системою оцінювання.

Нова концепція "оцінювання повсякденного функціонування"

Один із найважливіших кроків у реформах – заміна поняття "медико-соціальна експертиза" на "оцінювання повсякденного функціонування особи". Це змінює не лише термінологію, а й сам підхід до оцінки працездатності. Новий акцент – на функціональних можливостях людини в повсякденному житті, що дозволить уникнути зайвих формальностей та створити більш орієнтовану на пацієнта систему. Такий підхід також наближає Україну до європейських стандартів, де подібні методики вже успішно застосовуються.

Формування та функції експертних команд лікарів

У новій системі оцінювання беруть участь не окремі експерти, а мультидисциплінарні команди практикуючих лікарів, які працюють у великих медичних закладах. Включення лікарів із різних спеціальностей дозволяє отримати комплексну оцінку стану пацієнта. На відміну від МСЕК, ці команди лікарів працюватимуть у багатопрофільних медичних центрах, що додатково спрощує доступ пацієнтів до оцінювання та підвищує точність і неупередженість рішень.

Цифровізація процесу

Цифровізація є однією з ключових складових реформи. Лікуючий лікар матиме можливість електронно направити справу пацієнта на оцінювання. Усі рішення щодо працездатності автоматично передаватимуться до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Це значно скорочує час ухвалення рішення, полегшує обмін даними між установами та створює прозору систему з мінімальним ризиком для зловживань. Щоб уникнути конфлікту інтересів, процес оцінювання буде анонімним: лікарі не знатимуть імені пацієнта, а пацієнт – лікарів, що працюють із його справою.

Відмова від лікарсько-консультативних комісій (ЛКК)

Новий законопроєкт передбачає скасування ЛКК та зміну процедур направлення на оцінювання. Лікуючі лікарі самостійно направлятимуть справу на оцінювання, якщо пацієнт потребує визначення працездатності. Військовослужбовці направлятимуться лікарями військово-лікарських комісій (ВЛК) за чітко визначеними критеріями. Це значно спрощує процес, оскільки більше не потрібне залучення додаткових комісій і зменшується кількість процедур для пацієнта.

Право пацієнта залучити представника та механізми оскарження

Для забезпечення прозорості нова система передбачає право пацієнта залучити повноважного представника, наприклад, лікаря, який може пояснити його медичну справу під час оцінювання. Це гарантує, що інтереси пацієнта будуть повністю враховані під час оцінки. Також розроблено процедури для оскарження рішень експертних команд, якщо пацієнт вважає їх неправомірними. Це є важливим інструментом захисту прав пацієнтів, особливо в тих випадках, коли потрібне додаткове роз’яснення.

Фінансування через НСЗУ: прозорість та ефективність використання ресурсів

Нова система оцінювання буде фінансуватися через Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що забезпечує прозорість і контроль за витратами. Це підвищує ефективність та гарантує справедливий розподіл ресурсів. Кошти надходитимуть до медичних закладів, де працюватимуть експертні команди, що дозволить забезпечити їх належним обладнанням і створити комфортні умови для роботи.

Правовий захист пацієнтів у новій системі

З юридичної точки зору, запровадження нової системи відкриває нові можливості для захисту інтересів пацієнтів. Існує ризик, що під час перехідного періоду деякі пацієнти можуть стикнутися з незрозумілими чи необґрунтованими рішеннями. У таких випадках медичні адвокати можуть допомогти пацієнтам у процесі оскарження рішень, а також у випадках порушень конфіденційності або неправомірного використання даних. Анонімізація процесу, звісно, спрямована на запобігання корупції, проте залишається важливим розробка додаткових механізмів для захисту прав пацієнтів.

За підсумками аналізу запропонованих змін у законодавстві, можна зробити висновок про значні реформаторські кроки, спрямовані на поліпшення процесів оцінки стану здоров’я осіб з інвалідністю, зокрема для військовослужбовців, та оптимізацію мобілізаційних вимог. Ліквідація Медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) передбачає запровадження нової, цифровізованої системи оцінювання функціонального стану на базі медичних закладів, що дає змогу мінімізувати корупційні ризики, скоротити бюрократичні перепони, та гарантувати захист інтересів пацієнтів.

У межах нової системи оцінювання кожна людина отримує право залучити до процесу свого представника, що може поліпшити захист інтересів осіб з інвалідністю. Крім того, цифровізація системи дозволить спростити доступ до даних про результати оцінювання, оскарження рішень та реабілітаційних кроків.

Це також покращить умови для осіб, які відповідно до законодавства повинні отримувати звільнення від мобілізації для догляду за родичами з інвалідністю. Новий законопроєкт, розроблений Міністерством охорони здоров’я та схвалений Кабінетом Міністрів, може розпочати свою дію з 1 січня 2025 року і покликаний не лише спростити процедури, але й модернізувати надання соціальних гарантій, що має суттєвий вплив на дотримання прав пацієнтів та їхніх сімей у воєнний час.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.