Потепління, Трамп і Ель-Ніньйо: чому на світ насувається продовольча криза

Вуглекислий газ — це живлення для рослин, тому можна було б подумати, що насичення ним атмосфери піде рослинам на користь. Проблема полягає в тому, що CO₂ також є найпоширенішим парниковим газом у світі, утримуючи тепло таким способом, що для багатьох чутливих рослин це створює більше проблем, ніж вирішує. Це погана новина не тільки для цих рослин, а й для людей, яким вони потрібні в їжу.

Через спеку стає набагато складніше ефективно вирощувати сільськогосподарські культури, розводити худобу і добувати рибу, як докладно описано в новій великій доповіді Організації Об'єднаних Націй про загрозу, яку зміна клімату становить для продовольчої безпеки. Чим спекотніше стає на планеті, тим більший тиск це чинить на сільське господарство. Уже через кілька місяців ми можемо зіткнутися з похмурим прикладом цього, оскільки стабільність світових запасів продовольства зазнає чотиристороннього удару.

Спочатку торгова війна президента Дональда Трампа завдала шкоди американському сільському господарству, призвівши до зростання цін на добрива, трактори та інші товари, а також перекривши доступ до зарубіжних ринків збуту для сільськогосподарської продукції. Потім його конфлікт з Іраном ще більше погіршив становище фермерів по всьому світу, спричинивши різкий стрибок цін на паливо і добрива.

До цього слід додати ще один чинник — спеку. Згідно зі звітом ООН, підготовленим Продовольчою і сільськогосподарською організацією та Всесвітньою метеорологічною організацією, багато основних сільськогосподарських культур, як-от соя, пшениця та кукурудза, погано ростуть, коли температура протягом тривалого часу тримається вище 30 градусів за Цельсієм. Домашня худоба страждає за тривалого перебування температури вище 25 градусів за Цельсієм. У звіті наголошується, що поки що немає жодних ознак того, що продовольчі культури або тварини еволюціонують, щоб краще протистояти такій спеці.

Морські теплові хвилі також завдають шкоди рибі, її середовищу існування і джерелам їжі, зокрема кораловим рифам. Теплова хвиля в Беринговому морі у 2018 і 2019 роках призвела до загибелі 90% снігових крабів, які там мешкали, що стало причиною безпрецедентного припинення промислу крабів на Алясці у 2022 і 2023 роках.

Підвищення температури також негативно позначається на популяціях комах, послаблюючи запилювачів і посилюючи чисельність шкідників, як-от сарана, що ринула на Киргизстан минулого року. Це сприяє поширенню хвороб. Це призводить до пересихання ґрунту і посилення посух. Це підвищує ризик виникнення лісових пожеж. Це викликає захворювання у сільськогосподарських робітників. І цей список можна продовжувати.

Подібні лиха часто відбуваються одночасно, посилюючи одне одного. На Заході США і в регіоні Високих рівнин одна з найспекотніших зим за всю історію спостережень призвела до одного з найнижчих показників снігового покриву за всю історію. За даними US Drought Monitor, приблизно 70% території обох регіонів страждає від посухи в період весняних посівів. Усе це означає скорочення запасів продовольства для людей і худоби. Ціни на яловичину, які вже злетіли внаслідок скорочення поголів'я великої рогатої худоби в США до найнижчого рівня з 1951 року, тільки почали зростати.

Потепління клімату, спричинене надлишковим викидом вуглекислого газу внаслідок діяльності людини, значно підвищує ймовірність таких періодів спеки та посухи. Згідно зі звітом ООН, підвищення температури на 1,4 °C, яке відбулося з доіндустріальної епохи, призвело до зниження глобальної продуктивності сільського господарства на 21%. Це рівносильно втраті семи років приросту продуктивності. А це означає, що в нас залишається менше запасу міцності для подолання непередбачуваних лих, як-от війни.

"У зв'язку зі зміною клімату зростає ймовірність одночасних збоїв у виробництві серед країн-експортерів продовольства, що посилює побоювання щодо майбутньої забезпеченості світу продовольством", — пишуть автори доповіді ООН.

І ось ми підійшли до четвертого вершника цього "продовольчого апокаліпсису": Ель-Ніньйо. Це явище, за якого коливання в погодній системі призводять до потепління вод у східній частині Тихого океану, що спричиняє підвищення температур по всьому світу. Вчені зараз очікують, що наприкінці цього року сформується нове явище Ель-Ніньйо, і з'являється все більше ознак того, що воно може виявитися надзвичайно сильним.

Для деяких регіонів США, де літо під впливом Ель-Ніньйо зазвичай буває прохолоднішим і вологішим, це може виявитися гарною новиною. Але це не гарантовано. А для інших ключових сільськогосподарських регіонів світу, де Ель-Ніньйо часто призводить до більш спекотної та посушливої погоди, це може стати дуже поганою новиною.

Розглянемо приклад Бразилії. У доповіді ООН зазначено, що у 2023 і 2024 роках хвилі спеки та посухи посилилися відносно сильним явищем Ель-Ніньйо. Це призвело до зниження врожайності сої та кукурудзи на 10–20%. Свині схудли, а молочні корови стали давати менше молока. На фермах загинув лосось. Лісові пожежі охопили ще більшу частину території Бразилії. У деяких великих сільськогосподарських районах сільськогосподарські робітники були змушені працювати в небезпечних умовах рекордну кількість днів.

Коли в Бразилії закінчилася посуха, це сталося з катастрофічними наслідками. Тепловий купол, що навис над Бразилією восени 2024 року, став причиною масштабної повені на півдні країни, яка забрала життя 183 осіб і змусила 600 000 людей покинути свої будинки. Крім того, вона призвела до загибелі 2 мільйонів тонн неприбраної сої та завдала шкоди 600 000 гектарів пасовищ для худоби.

Вплив Ель-Ніньйо на місцеву погоду не є однорідним або передбачуваним. Однак його короткостроковий вплив на глобальну температуру таким є. Вчені прогнозують, що наступне явище поб'є рекорди спеки щонайменше у 2027 році. Ця спека, поряд із дефіцитом продовольства, викликаним війною, посилить будь-які локальні проблеми, з якими стикаються фермери, що зробить продовольчу безпеку дедалі актуальнішою проблемою в Індії, Африці та інших густонаселених регіонах.

У міру довгострокового потепління клімату наслідки підвищення температури для сільського господарства посилюватимуться в геометричній прогресії. Згідно з шостою доповіддю Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, інтенсивність екстремальної спеки, яку ми спостерігаємо за потепління на 1,5 °C, подвоїться за потепління на 2 °C і збільшиться в чотири рази за потепління на 3 °C.

У довгостроковій перспективі потепління клімату може полегшити ведення сільського господарства в більш прохолодних північних регіонах. Однак це також створює загрозу голоду для мільярдів людей, які проживають у тих частинах планети, де ведення сільського господарства стане неможливим. Як і всі живі істоти, ці люди будуть прагнути туди, де є їжа, незалежно від того, вітають їх там чи ні.

Короткочасна спека, яка на нас чекає, і та шкода, яку вона завдасть нашому сільському господарству, — це лише невеличке передчуття того, що на нас чекає, якщо ми продовжимо йти нинішнім шляхом. Ми повинні сприйняти це як попередження. Можливо, це будуть найспекотніші роки за всю історію спостережень, але вони також стануть одними з найпрохолодніших років, якими нам коли-небудь ще вдасться насолодитися. На щастя, ще є час уникнути найгірших наслідків, змінивши наші звички, що призводять до викидів CO2, і підготувати наші ферми, фермерів і суспільства до тих потрясінь, які вже на нас чекають.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело