Нолан воскрешає класичний Голлівуд, Боб Оденкерк іде в шерифи: що дивитися в липні в кінотеатрах України
Кінокритик Олексій Росовецький знайшов для вас у розкладі липневого кінопрокату два фільми, на які не шкода витратити час і гроші. Один із них ви й самі навряд чи пропустите — це "Одіссея" Крістофера Нолана. А от другий фільм, "Нормал", — хвацька жанрова суміш неовестерна й "чорної" кримінальної комедії в дусі братів Коенів, занадто екзотичне видовище, аби затриматися в нашому прокаті надовго.
Літо — період блокбастерів. Новий широко розрекламований фільм Стівена Спілберга "День істини" особливого враження не справив, а "Суперґьорл" провалилася з гучним тріском. Тож уся надія на "Одіссею" Крістофера Нолана, який стартує в українських кінотеатрах 15 липня.
Якщо в школі ви не прогулювали уроків, то майстер карколомних сюжетів Нолан навряд чи здивує нас у новому фільмі своєю фірмовою закрученою інтригою. Історія поневірянь царя Ітаки лежить в основі сучасної культури в усій її різноманітності, століттями надихаючи митців на нові творчі подвиги — починаючи з "Улісса" Джеймса Джойса й до сучасних комп'ютерних ігор.
Подвиг Нолана полягає в тому, що він вирішив відродити пеплум (блокбастери на тему античності називали ще "фільмами меча й сандалів") у його первозданному вигляді, як знімали історичне кіно в Голлівуді до появи комп'ютерних спецефектів: із декораціями в натуральну величину. Інсайдери пишуть, що навіть циклопи та морські потвори створювалися з мінімальним додаванням CGI-технологій, за класикою — з аніматронними моделями, пластичним гримом та старими добрими операторськими трюками.
Голлівуд знову почав знімати пеплуми завдяки цифровим технологіям. 25 років тому Рідлі Скотт показав у "Гладіаторі" Стародавній Рим, правдоподібно намальований на комп'ютері. Це відкрило шлях таким фільмам, як "Троя", "Александр", "Царство небесне", "300 спартанців" тощо. Але Рідлі Скотт сам же й поховав відроджений ним жанр недолугим сиквелом, у якому комп'ютерна графіка остаточно перемогла все інше.
Тепер Нолан зробив грандіозний розворот назад, до гігантоманії класичного Голлівуда.
Фільм знімали в чотирьох країнах — Греції, Італії, Ісландії та Марокко, на аналогові кінокамери IMAX, які нібито розробили спеціально для цієї стрічки, і з зірками першої величини в головних ролях. Усе це роздуло бюджет "Одіссеї" до фантастичних 250 мільйонів доларів.
До того ж видовище очікується не лише грандіозним, а ще й жорстоким та кривавим. Хоча літні блокбастери знімають насамперед для дітей, новий фільм Нолана отримав непрохідний для підлітків рейтинг R. З якого боку не глянь — інтрига.
На відміну від нової роботи Нолана, іншу яскраву прем'єру липня — фільм "Нормал" — в Україні взагалі не рекламували. Та й у світовому прокаті стрічка пройшла майже непоміченою, а дарма.
Режисер Бен Вітлі прославився "психоделічним" шедевром "Поле в Англії" (2013) і відтоді стабільно перебуває в статусі загальновизнаної легенди незалежного кіно. Це архетиповий "божевільний геній" від режисури, який знімає недбалі, ніби нашвидкуруч зроблені жанрові фільми. Але водночас дуже стильні та сповнені шаленої енергетики навпіл із фірмовим похмурим гумором.
Вітлі з однаковим успіхом береться за сиквел блокбастера про гігантську акулу "Мег" із Джейсоном Стейтемом, який збирає в прокаті 400 мільйонів, — а слідом знімає у власній вітальні чорно-білий фантастичний "артхаус", для якого друкує реквізит на домашньому 3D-принтері.
У його новому фільмі "Нормал", що виходить на екрани вже цього четверга, 2 липня, у головній ролі знявся Боб Оденкерк ("Пуститися берега", "Краще подзвоніть Солу"), а сценарій написав один з авторів "Джона Уіка" Дерек Колстад. П'ять років тому вони "вистрілили" інді-екшеном "Ніхто", який став великим хітом. Звісно, усі глядачі та критики чекали на продовження — і були розчаровані.
Так от, не вірте рекламі, яка обіцяє вам "Ніхто-3". "Нормал" — це дуже стильний неовестерн, класична історія про шерифа-чужинця в чужому містечку, де всі жителі не ті, за кого себе видають. І водночас смішна "чорна" комедія в дусі братів Коенів про недотеп, які намагаються відкусити від життєвих благ більше, ніж здатні прожувати.
Гра Оденкерка в ролі втомленого від життя літнього шерифа надає сюрреалістичної переконливості всьому цьому фарсу із хвацьким ультранасильством та зухвало неправдоподібним сюжетом. (Особливо потішив несподіваний фінал). Не пропустіть, таке кіно в нашому прокаті надовго не затримається.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.