Розділи
Матеріали

Менше спорту, більше грошей: про фінансові підсумки чемпіонату світу з футболу

Чемпіонат світу з футболу, що щойно завершився, побив усі фінансові рекорди. Експерт з фінансових питань Павло Дукач підбиває підсумки цього грандіозного заходу, який витягнув із кишень уболівальників небачені суми, але водночас і створив нові можливості для тих, хто виявився достатньо спритним, щоб ними скористатися

Президент ФІФА Джанні Інфантіно — у приємному шоці | Фото: Скриншот

Менше спорту, більше грошей — минулий чемпіонат світу викликав дуже неоднозначні відгуки щодо футбольних подій, але встановив одразу кілька фінансових рекордів. У цьому дописі зібрано найцікавіші економічні подробиці ЧС-2026.

Фінальний свисток зафіксував не лише перемогу збірної Іспанії, а й рекорд за доходами ФІФА. За заявою президента ФІФА Джанні Інфантіно, організація розраховує отримати понад $15 млрд доходу за підсумками комерційного циклу 2023–2026 років, хоча спочатку планувала близько $11 млрд. Для порівняння: виручка від ЧС-22 у Катарі становила $7,6 млрд, тобто доходи зросли майже вдвічі.

Головним чинником зростання стала нова система комісії за продаж квитків із … перепродажу. Так-так, ФІФА примудрилася запровадити практику стягування 15 % з квитків, придбаних у перекупників, проти чого боролися всі попередні роки. Відсутність цінового обмеження (крім Онтаріо та Мексики) підштовхувала ціни вгору. У підсумку на фінал найвища пропозиція за 1 квиток сягнула $2,2 млн. Пан Інфантіно навіть обіцяв особисто принести хот-дог і колу тому, хто купить квиток за такі гроші. Адже, як вишенька на торті, ФІФА брала 15% і з покупця, і з продавця.

Перерви на пиття перетворилися на золоту жилу для телебачення. І це, мабуть, найнезвичайніша історія турніру. ФІФА запровадила обов’язкові технічні паузи під час спеки, і американські телеканали швидко збагнули, що такі паузи — ідеальний слот для реклами. Вартість рекламних пакетів у цих паузах на каналі Fox злетіла до 7–9 млн доларів за слот. У звичайних матчах 30 секунд реклами на каналі Fox коштували близько $200–300 тис., а на матчах збірної США та на пізніх етапах турніру — до $750 тис. За оцінками BBC, сумарний дохід лише одного Fox Sports від цих пауз міг становити близько $250 млн, а у світовому масштабі новий рекламний слот приніс мовникам понад $1 млрд.

Загальний призовий фонд ЧС-2026 склав 655 млн доларів чистих призових плюс 72 млн доларів на підготовку, загалом 727 млн доларів, що більш ніж удвічі перевищує показники Катара-2022. Іспанія як чемпіон отримала $51 млн, фіналіст Аргентина — $34 млн, плюс обидві команди отримали ще по $2,5 млн за вихід у фінал. Навіть команди, що вибули в груповому етапі, отримали по $9 млн плюс $1,5 млн на підготовку просто за участь.

Але це був найдорожчий чемпіонат світу в усіх сенсах. Квитки на матчі, проживання в готелях, паркування чи авіаквитки коштували чимало. Особливе роздратування викликали ціни на напої та їжу, які продавали на стадіонах. Так, у США келих пива коштував $16–22, хот-дог — $8,5, пляшка води 0,6 л — $5. Підраховано, що в середньому кожен відвідувач витрачав на стадіоні, включаючи будь-які витрати на їжу/сувеніри/тощо, близько $100.

Аналітики Bank of America прогнозують, що ЧС-2026 збільшить світовий ВВП на 45 млрд доларів, з яких близько 19 млрд припаде на США. Тому не дивним є рішення влади трьох штатів — Флориди, Джорджії та Міссурі — відмовитися від податків на продаж квитків і втратити на цьому $57,8 млн. Це було умовою для отримання права приймати матчі. Сукупний економічний ефект набагато вищий.

І, нарешті, про Кабо-Верде. Кількість запитів щодо відпочинку в цій країні з населенням усього 500 тис. осіб зросла на 5000% після того, як її збірна пробилася до плей-оф, не програвши жодного матчу. Подібний ефект спостерігався в Марокко: після півфіналу ЧС-2022 доходи від туризму зросли на 34%, до рекордних 10 млрд доларів.

Загалом, грошей було багато. На цьому чемпіонаті було багато комерції й мало цікавого футболу. Легенда збірної Англії Вейн Руні в прямому ефірі назвав 30-хвилинне шоу в перерві фіналу лайном, а Трампу все сподобалося настільки, що він ніяк не хотів йти з чемпіонського кадру іспанців. Як не тягнув його за рукав бідний Джанні Інфантіно.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело