І бюджет врятувати, і бізнесу допомогти: чому саме собою підвищення ПДВ на 1% не врятує Україну
Кабмін заявив про намір підвищити ставку ПДВ на 1%, щоб врятувати бюджет. Експерт Артем Біденко сильно сумнівається, що це спрацює, і наводить чимало песимістичних прикладів. Ну, а якщо вже й робити це, то в межах пакету з іншими заходами, які допоможуть бізнесу вижити.
Уряд хоче підняти ПДВ на 1%, щоб врятувати бюджет.
Коли рахують ефект підвищення ставки, часто дивляться тільки на один множник: підвищення ставки з 20% до 21% за незмінних інших умов дає приблизно 5% приросту потенційних надходжень. Але в реальності інші множники теж реагують на зміну ставки. Вища ставка може скорочувати споживання і звужувати базу оподаткування, а сума податку, яку можна заощадити через його несплату, стає більшою. Тобто механічний розрахунок за ставкою може переоцінювати реальний приріст надходжень.
Маємо вже досить давній приклад Греції: у 2011 році там підняли ПДВ у ресторанах з 13% до 23%, плануючи зібрати за перший рік мільярд євро. В бюджет натомість надійшло сто сорок мільйонів, тобто приблизно чотирнадцять відсотків від прогнозу. У серпні 2013-го ставку повернули назад, очікуючи втратити сто шістдесят мільйонів, а втратили менш ніж сімдесят. Підвищення ставки супроводжувалося стрибком ухиляння, а зниження – зменшенням заниження виручки.
Ще один старий приклад — Японія. У 1997 вона підняла податок на споживання з 3% до 5%, щоб зменшити державний борг. Зростання ВВП упало з 2,6% у 1996 році до 1,6% у 1997 й до мінус двох відсотків у 1998. Борг водночас зріс зі 107% ВВП у 1997 до 229% у 2012. У 2014-му спробували ще раз, з 5% до 8%, і отримали обвал приватного споживання на п'ять відсотків у другому кварталі та два квартали падіння поспіль.
Так, ви можете сказати, що Японія вибрала невдалий момент — світова економічна криза, стагнація, стихійні лиха. Так, власне, і ми плануємо рятувати економіку в неймовірно важкий період нашої історії.
І так, є приклади, коли підвищення ставки давало очікуваний результат. Німеччина знімала й повертала ставку без катастрофи, бо мала зростання, високу дисципліну сплати й запас міцності бізнесу. У Мексиці в 1995 підвищили ПДВ із 10% до 15% і загалом отримали зростання надходжень — знову ж таки, це відбулося під час загальносвітового економічного зростання.
Економічна література загалом підтверджує, що зі зростанням ставки ефективність ПДВ може падати через одночасне скорочення бази та ухилення, а в рецесіях цей ефект стає сильнішим. Греція мала падіння попиту, слабке адміністрування й масу малих фірм на межі, тож отримала чотирнадцять відсотків від запланованого.
Українська арифметика може виглядати приблизно так: плюс один пункт обіцяє плюс п'ять відсотків надходжень, але якщо споживання просяде хоча б на два відсотки, а частка несплаченого підросте на два–три пункти, від обіцяного лишиться десь половина. Якщо ж просідання споживання і ухилення від сплати будуть більшими — тоді зростання надходжень буде взагалі непомітним.
Ключовий нюанс — ПДВ є податком на споживання. Якщо в людей менше грошей, вони менше купують; якщо бізнес працює гірше, стає менше операцій. А отже, стискається і база, з якої держава збирає ПДВ.
І якщо уряд хоче отримати бажаний результат, підвищувати ставку ПДВ треба в пакеті з іншими рішеннями.
Прискорене відшкодування ПДВ замість нинішніх затримок, бо зараз держава фактично кредитується у бізнесу безкоштовно. Зверніть увагу — бізнес активно просить пільгові кредити для відновлення, але натомість держава фактично користується коштами бізнесу як безпроцентним кредитом.
Повне негайне списання вартості інвестицій в обладнання, щоб бізнес міг швидше повертати вкладені кошти, навіть ціною тимчасового відтермінування частини податкових надходжень.
Підвищення порогу реєстрації платником ПДВ, як це передбачено в низці країн ЄС, щоб не заганяти найдрібніший бізнес у складне адміністрування. В Польщі цей поріг приблизно в 2,5 рази вищий, ніж в Україні.
Державні гарантії за кредитами для тих, хто відбудовується після ударів. Страховий пул для воєнних ризиків, без якого нормальне кредитування не працює.
Податок на виведений капітал і гіг-контракти.
Це все дасть бізнесам додаткові стимули для виживання. Плюс матиме дуже крутий психологічний ефект — держава про нас думає.
Бо ставку можна підняти хоч до двадцяти п'яти відсотків. Питання тільки в тому, з кого її наприкінці збиратимуть.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.