Розділи
Матеріали

Ціна крилатих ракет ЗСУ: детальніше про Storm Shadow, "Нептун" і "Фламінго"

Скільки коштують і як працюють крилаті ракети, якими Україна завдає ударів по ворогу? Військовослужбовець Олександр Карпюк (позивний "Серж Марко") аналізує три основні засоби з цього ряду, демонструючи можливості ЗСУ і водночас — складність вибору, коли командир ухвалює рішення, куди і чим завдавати удару.

"Нептун" — одна з українських крилатих ракет | Фото: Defense Express

Бухгалтерія війни. Крилаті ракети

Поговоримо про ударні засоби . В нашому випадку — крилаті ракети. Візьмемо три крилаті ракети — Storm Shadow, "Нептун" та "Фламінго", які на озброєнні СОУ знаходяться сьогодні:

  • "Нептун" — ракета вартістю 1,5 млн доларів. Бойова частина — 260 кг. Робоча відстань — до 1000 км.
  • Storm Shadow — 2,5 млн доларів. Бойова частина — 450–480 кг. Робоча відстань — до 560 км. (Взагалі до 280 км в експортних варіантах, але я маю надію, що нам союзники розблокували дальність до 560 км).
  • "Фламінго" — 500–600 тис. доларів. Бойова частина — 1150 кг. Робоча відстань — біля 3000 км.

Одразу зрозуміло, що це засоби під різні завдання. Бо "Нептун" ефективний проти цілей, яким вистачить бойової частини в 260 кг. Так, їх теж збивають під час завдань, це болячка всіх крилатих ракет в разі зіткнення з авіацією, але вони можуть ефективно атакувати цілі на відстанях до 1000 км під час дроново-ракетних атак.

Вартість доставлення одного кілограма бойової частини — 5 769 баксів за кіло бабахінгу.

Storm — це найбільш технологічна ракета в цьому списку. На своїх відстанях вона має найбільші шанси влучити в ціль. Але вона має недоліки. По-перше, це треба літаки, відповідна погода, ну і якщо ворог через супутникову розвідку чи кротів дізнається про декілька літаків, які вирушили по конкретному азимуту, то з цього боку вся ППО та авіація будуть в підвищеній готовності. А в таких умовах пробитися навіть такій ракеті, як Storm, непросто.

По-друге, невелика відстань роботи. Тут ще треба розуміти, що літаки не наближаються занадто близько до ЛБЗ під час пусків, тобто треба ще трохи відмінусувати відстань.

Ну і третій мінус — якщо літаки не літають, бо погода не дає змоги, то це вікно можливостей для крилатих ракет. Але для пуску Storm потрібен зліт літака, а значить, погодні умови: Storm не може використовуватися як "Нептун" чи "Фламінго". Ну і їх теж збивають, як інші крилаті ракети, вони все ж не невидимі, тому планування операцій тут взагалі дуже нервове, про…бати одразу декілька ракет сумарною вартістю біля 10–15 млн доларів — дуже боляче та натякає на військовий гендбенг у вищого керівництва.

Але Storm має одну велику перевагу над всіма цими ракетами — це більш гарантоване влучання, хоч і на менших відстанях, та протибункерна бойова частина, що дає змогу знищувати навіть деякі підземні цілі, які не можуть уразити інші засоби.

Вартість доставлення одного кілограма бабахінга — 5208 баксів за кіло праведної франко-англійської люті. Хоча тут немає вартості на підтримку авіації.

"Фламінго" побудований за іншою концепцією (і це, що цікаво, була не українська концепція, хоча все в ній натякає, а британська). Бо це все ж розробка Milanion Group. Яку FP зміг зробити робочою та дешевою, застосувавши там напрацювання по FP-1/2, щоб замінити більш дорогу ракетну авіоніку на більш масову дронову. І воно запрацювало. Я пам'ятаю, як деякі експерти сміялися та критикували такий підхід, але он полетіли "Бандеролі" та "Герані-5", побудовані по такій же логіці, і щось вони притихли.

Українська Storm Shadow
Фото: Офіс президента

Завдання "Фламінго" — це вбивати заводи. Її бойова частина не має значного проникнення в ґрунт, як у Storma, бо там завдання — зробити найбільший можливий вибух в одній точці, а заглиблення забирає частину площі вибуху.

І тут конструктори зрозуміли, що зробити з неї "стелс-ракету", коли летить така дур..нда з аналогом ФАБ-1000 в носі — нереально. Особливо коли тобі треба летіти на відстані 1000+ км, що дає дох..ра часу на реакцію авіації. Тому тут загальна концепція в тому, що під час запуску декількох ракет, якщо в тебе до цілі долітає одна — то це успіх. Бо одна ракета, що прорвалася через ППО, завдає величезної шкоди заводу. А якщо ти закладаєш в алгоритм, що частина ракет (в кращому випадку) буде збита, то краще, щоб це було найдешевше збиття.

Вартість одного кілограма бабахінга британської розробки, помноженої на українські руки — 521 долар за 1 кілограм всіма проклятого у Фейсбуці бабахінга.

Тобто в десять разів дешевше за конкурентів. Ну і відстань, звісно. І приліт 1 з 10 ракет по обʼєкту тобі обходиться в ті ж гроші, що й гарантована вартість доставлення 1 кг "Нептуна" чи "Шторма". Ну і зрозуміло, що шкода від ураження "Фламінго" водночас вища, ніж від влучання одиничним засобом.

Бо коли треба було уражати той же Воткінський завод, за 1600 км від України, або військовий завод в Чебоксарах (1800 км), в України, по суті, інших засобів для ураження, крім дронів, на такій відстані і не було. А єдиний в РФ завод РКЦ "Прогрес", який знаходився в 1000 км від ЛБЗ, і є, на відміну від військового ВПК, який спеціально розсекречений для протидії ударам противника, та є унікальним виробництвом космічних ракет "Союз" — можна було б дістати і "Нептунами", але не факт, що вийшло б йому завдати такої шкоди.

Мінуси "Фламінго" відомі. Це і її розмір, і великий реактивний факел позаду, який тягне цю всю штуку до цілі, що є чудовим маяком для всієї авіації в районі та їхніх ракет з ІЧ ГСН. І якщо обхід систем ППО, згідно даних супутникової розвідки, ти ще можеш спланувати, то проти авіації можна спланувати тільки нельотну погоду…

І ось ми приходимо до висновків.

Ви маєте три ракети з різною вартістю, з різними темпами виробництва, дуже різною технологічністю та різними завданнями з різними робочими відстанями. У кожної ракети є свої сильні та слабкі сторони й унікальні відмінності.

Тепер уявіть, що ви офіцер СОУ, який за ці роки розібрався, як працює ППО ворога, як літає та застосовується його авіація та має обмежений бюджет на закупівлю необхідних засобів, а в його цілях — десятки важливих обʼєктів на території ворога. І він старається спланувати їхні атаки під прикриттям дроново-ракетних атак, щоб зробити свої ракети більш складною ціллю для виявлення та збиття.

Ну, тепер, плюс-мінус, у вас формується розуміння, як ухвалюється те чи інше рішення щодо закупівлі ракет для розвитку українських ракетних ударів по території ворога керівництвом ГШ. І побажаємо в цей день цим людям успіху. Бо їхній успіх — це наш успіх.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело