Суддя, який посварився з президентом: що відомо про голову КСУ Олександра Тупицького

Конституційний суд України довгий час існував ніби непомітно для обивателя: всі знали, де він знаходиться, і новини про прийняті рішення іноді з'являлися в ЗМІ. Однак все змінилося після 27 жовтня 2020 року. Тоді судді КСУ вирішили, що відкриті електронні декларації неконституційні, як і деякі повноваження Національного агентства з попередження корупції. Пізніше Верховна Рада повернула повноваження НАПКА з уточненнями щодо перевірки суддів.

Через два місяці, 28 грудня Офіс генерального прокурора поштою направив голові Конституційного суду України Олександру Тупицькому повідомлення про підозру в підкупі свідка і введенні в оману суду в справі колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова і "Зуєвського енергомеханічного заводу". А наступного дня президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення глави Конституційного суду Олександра Тупицького з посади судді КСУ строком на два місяці.

В КСУ заявили, що вважають указ Зеленського про відсторонення Тупицького "юридично нікчемним і таким, що не підлягає виконанню" і закликали його скасувати. Більш того, Конституція взагалі не передбачає можливості відсторонення судді КС з посади. Правовий департамент секретаріату КСУ заявив, що Тупицький повинен продовжувати виконувати свої обов'язки.

На зборах суддів Конституційного Суду 5 січня 2021 року про відсторонення від посади голови КС Олександра Тупицького не говорили. У суді вважають, що підстав для відсторонення глави КСУ немає.

Поки тривали дискусії про те, чи перевищив Зеленський свої конституційні повноваження, Олександр Тупицький відправився відпочивати в Дубаї, де його помітили пильні громадяни.

Відпочинок Олександра Тупицького в Дубаї в стилі "дорого-багато"

Ім'я голови КСУ знову зайняло перші шпальти ЗМІ. Обурення викликав не стільки сам відпочинок, як його вартість. Поки більшість громадян України переживає кризу через пандемію коронавірусу, голова КСУ провів різдвяні канікули в готелі Kempinski Palm Jumeirah, де вартість номера за добу складає понад 300 тисяч гривень.

Втім, в КСУ повідомили, що їхній керівник дійсно полетів грітися на сонці, але це коштує не так дорого, як стверджують в ЗМІ.

"6 січня голова суду Олександр Тупицький спільно з дружиною і сином вилетіли на відпочинок в Об'єднані Арабські Емірати, де вони пробудуть до 13 січня 2021 року. Вартість пакету послуг, що надається туроператором на трьох людей, становить 242 116,43 грн. У вартість туру входить авіапереліт в обидві сторони, проживання в двокімнатному номері готелю, дворазове харчування, трансфер, страховка і вартість туристичного обслуговування. Зазначене спростовує неправдиві заяви окремих осіб і ЗМІ щодо оренди Олександром Тупицьким спільно з сім'єю королівської вілли в Дубаї вартістю 300 тисяч гривень на добу. У той же час повідомляємо, що нарахований дохід (винагороду судді) голови Конституційного Суду України в грудні 2020 року склав 433 538,60 грн, що повністю покриває суму витрат на поїздку", — повідомили в КСУ.

Ще перебуваючи на відпочинку, Тупицький повідомляв про те, що "планується проведення публічного шоу з інсценуванням вручення підозри". І він мав рацію.

Підозра від ГБР

19 січня відстороненому від посади голови Конституційного суду Олександру Тупицькому в ГБР повідомили про підозру. Йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 384, ст. 386 КК України — свідомо неправдиві показання, з'єднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань.

"Слідчі Державного бюро розслідувань за погодженням з в.о. генерального прокурора повідомили про підозру судді Конституційного суду України", — йдеться в повідомленні.

У ДБР кажуть, що Тупицький після повідомлення про підозру імітує його невручення, відвідуючи робоче місце.

Чим закінчиться це протистояння — неясно. Тупицький продовжує вдавати, що нічого не відбувається, в ДБР про це повідомляють, але не говорять, що будуть робити далі.

А тим часом Фокус зібрав все, що відомо про Олександра Тупицького.

Біографія Олександра Тупицького

Народився 28 січня 1963 року в селі Білозір'я Черкаського району Черкаської області.

Після закінчення середньої школи проходив строкову військову службу.

Працював фрезерувальником на радіоприладному заводі міста Сміли та Черкаському заводі "Строммашина".

У 1988 році закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю "Правознавство".

У 1988-1993 роках стажувався в прокуратурі Донецька, займав посаду слідчого, а потім і старшого слідчого прокуратури Куйбишевського району Донецька.

Протягом 1993-2010 років займав пост судді Куйбишевського районного суду Донецька, у 2002-2009 роках був головою цього суду. У цей період був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області і членом Ради суддів Донецької області. У 2006 році навчався в США за програмою "Відкритий світ".

У період 2010-2013 років був обраний і працював суддею в Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах. Обіймав посади голови у Львівському та Дніпропетровському апеляційних господарських судах.

Союзом юристів України визнаний переможцем у номінації "Суддя господарського суду". Під час роботи в судах загальної юрисдикції нагороджений Почесною грамотою Державної судової адміністрації України, ювілейним знаком Вищого господарського суду України "20 років господарським судам України", вдячністю Вищої кваліфікаційної комісії України та Національної школи суддів України, відзнакою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — нагрудним знаком "правосуддя та справедливість".

У травні 2013 року указом президента України Віктора Януковича призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 15 травня 2013 року.

З 2018-2019 року — заступник голови Конституційного суду України.

17 вересня 2019 на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України обрано головою Конституційного Суду України. До нього цю посаду обіймала Наталя Шаптала. Нагадаємо, що і глава суду, і його зам обираються тільки на один трирічний строк.

Кандидат наук з державного управління за спеціальністю "Механізми державного управління" (2009).

Має публікації з питань державних механізмів щодо підвищення якості професійної підготовки суддів, господарського права, проблемних питань конституційної юстиції. Учасник міжнародних конференцій і професійних зустрічей.

Згідно з декларацією за 2018 рік, Олександр Тупицький одружений з Ольгою Олегівною Тупицікою, їй належать 67% капіталу компанії Vega Financial, зареєстрованої в США. Також на неї записаний автомобіль BMW X6. Вона придбала його влітку 2013 року, коли Олександр Тупицький почав працювати суддею КСУ. Авто оцінили 706 695 гривень.

У судді є син Олександр і дочка Марія.

Володіє будинком в Кореїзі в Криму, земельною ділянкою і будинком в Кончі-Заспі під Києвом, гаражем, квартирою і земельною ділянкою в Донецьку і квартирою в Києві в 216 кв.м.

Цікаво, але будинок в Кореїзі був придбаний Тупицьким вже після окупації півострова РФ. "Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком і землею під ним в Кореїзі недалеко від Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку в свою власність", — повідомили журналісти програми "Схеми" .

Розслідувачі звернулися до глави КСУ за роз'ясненнями, однак в прес-службі суду їм заявили, що "всі відомості про майно, яке перебуває у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться в його щорічній декларації", тим самим залишивши питання без відповіді.

Згідно з декларацією, зарплата в КСУ Тупицького за рік становить 2 954 718 гривень. Зберігати заощадження сім'я Тупицьких воліє по-старому, готівкою: це 80 000 доларів і 150 000 гривень. На банківських рахунках, за підсумками 2018 року, у них було менше 23 000 гривен.

Донецький скандал: "плівки Мельниченка"

У 1999 році суддя Олександр Тупицький часто згадувався в ЗМІ у зв'язку зі справою щодо звинувачення адвоката Сергія Салова, у якого в день президентських виборів 31 жовтня 1999 року в портфелі знайшли 5 фальшивих примірників газети "Голос України", в яких стверджувалося, що тодішній президент Леонід Кучма помер від алкогольної інтоксикації, а країною править його двійник. За це адвоката Салова звинуватили в наклепі і порушенні статті 127 КК України "Перешкоджання виборчому праву", оскільки порахували незаконною агітацією.

Спочатку суддя Куйбишевського райсуду Донецька Олександр Тупицький відправив обвинувачувальний висновок у справі Салова назад в прокуратуру на додаткове розслідування, зазначивши, що в діях донецького адвоката не бачить ознак кримінального злочину за статтею "перешкоджання здійсненню виборчих прав громадян".

В результаті через повернення справи прокуратура Донецька змушена була перекваліфікувати його на наклеп на адресу Леоніда Кучми. В такому випадку сам Кучма був повинен давати свідчення у справі, але він подзвонив тодішньому губернатору Донецької області Януковичу і зажадав покарати як обвинуваченого (адвоката Салова), так і суддю, оскільки перспектива давати показання його не порадувала.

Цю розмову записав на диктофон майор президентської охорони Микола Мельниченко, записи з президентського кабінету були оприлюднені в 2001 році.

Після цієї розмови суддя Тупицький виніс обвинувачувальний вирок адвокату Салову за статтею, яка не передбачала для президента Кучми дачі показань. Після чого почав стрімко просуватися кар'єрними сходами.

За 11 років суддя нижчої інстанції перемістився на самий верх судової вертикалі. 6 вересня 2005 року Сергій Салов зі своїми адвокатами оскаржили вирок в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), вони наполягали, що вердикт судді Тупицького став можливий тільки завдяки тиску президента Кучми.