Закони розбрату. Депутати готуються легалізувати зброю, канабіс і евтаназію, а сексизм — заборонити

У 2021 році керівництво фракції "Слуги народу" (СН) обіцяє ударними темпами впроваджувати реформи, переконуючи, що політсила все ще здатна самостійно приймати закони. Але на ділі багато депутатів СН відмовляються голосувати беззаперечно. Через це фракцію влади штормить, а разом з нею — і всю Верховну Раду. Особливо бурхливо відбувається обговорення, коли справа стосується прийняття складних рішень. У таких випадках народні депутати не соромляться у висловах, сваряться і навіть б'ються. Фокус розповідає про десять ризикових законопроектах нинішньої парламентської сесії.

Законопроект №1: Скоротити нардепів

Президент Володимир Зеленський хоче зменшити кількість нардепів з 450 до 300 і внести в Конституцію положення про те, що вибори в Раду проходитимуть тільки за партійними списками. Він з цього приводу записав відео, в якому повідомив, що ініціативу повинні підтримати всі фракції, тому що цього хочуть українці. Відповідний законопроект президент подав у парламент, профільний комітет його схвалив.

Щоб кількість нардепів скоротити до 300, потрібно 300 голосів за, оскільки йдеться про внесення змін до Конституції. Але навіть в рядах СН підтримати ініціативу готові не всі. Причина в тому, що чим менше депутатських місць буде, тим менше шансів пройти в Раду нового скликання. Крім того, голова держави хоче пропорційну систему виборів, але, оскільки половина нинішніх нардепів обрана по мажоритарних округах, їм ця ідея не подобається.

Законопроект №2: Легалізація зброї

У випадку прийняття цього закону власниками короткоствольної вогнепальної зброї зможуть стати громадяни від 28 років, у яких немає медичних протипоказань, судимості та адміністративних правопорушень за деякими статтями протягом останнього року і які не менше п'яти років законно володіли іншою цивільною вогнепальною зброєю. Законопроект передбачає, що дозвіл на зброю видаватиме МВС. Для цього відомство створить спеціальний Реєстр власників зброї.

Рік тому президент висловився проти легалізації зброї, заявивши, що у воюючій країні приймати таке рішення передчасно. Таку ж позицію розділяє Дмитро Разумков, голова ВР, стверджуючи, що українське суспільство до цього не готове. Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ, пропонує обговорити це питання на референдумі.

Тим часом профільний комітет ВР схвалив законопроект і рекомендував Раді його прийняти, але політологи вважають, що перспектив у нього мало.

"Нардепи швидше легалізують медичний канабіс, ніж короткоствольну зброю, — вважає політтехнолог Олег Постернак. — Згадайте епізоди з харківським стрільцем, захопленням київського моста Метро. Якщо депутати проаналізують кримінальне зведення за місяць по всіх регіонах України, то бажання легалізувати зброю зникне".

Законопроект №3: Про медіа

Після гучного закриття трьох українських телеканалів, пов'язаних з Віктором Медведчуком, депутатом "Опозиційної платформи — За життя", у Верховній Раді згадали про не менш скандальний закон про медіа: 4 лютого він з'явився в порядку денному парламенту.

За словами Олександра Ткаченка, міністра культури і автора законопроекту, якби його взяли раніше, вдалося б уникнути незручної ситуації з "каналами Медведчука". Адже в документі є чіткий алгоритм дій, які повинна виконувати влада щодо ЗМІ, які займаються пропагандою.

У професійної спільноти до законопроекту як і раніше багато претензій. Одна з головних — необмежені повноваження Нацради з питань телерадіомовлення. Його представники зможуть своїм рішенням блокувати сайти, скасовувати реєстрацію телеканалів і радіо без рішення суду, вводити санкції. Проти документа у минулому році виступив Національний союз журналістів України, вимагаючи зняти його з розгляду. Експерти кажуть, що закон з великою імовірністю приймуть, але у відредагованій версії.

Законопроект №4: Амністія капіталів

Українцям запропонують заповнити "нульову декларацію" — в якій показати всі свої задекларовані раніше доходи, і таким чином легалізувати їх, заплативши невеликий відсоток від суми (обговорюється ставка в межах 5%). Голова партії СН Олександр Корнієнко каже, що закон допоможе залучити в економіку кошти, які зараз лежать в сейфах і "під матрацами", щоб люди могли почати працювати в бізнесі з чистого аркуша і сумлінно сплачувати податки.

Експерти вважають, що закон доцільно приймати разом з масштабною податковою реформою, але як раз через неї ламаються всі списи парламентарів. Завершити податкову реформу СН обіцяє до кінця поточного року.

Законопроект №5: Медичний канабіс

Депутати від фракції "Голос" пропонують врегулювати обіг конопель для використання в медичній практиці і наукових дослідженнях. Це допоможе лікувати тяжкохворих пацієнтів: онкохворих, військових з ПТСР, хворих на епілепсію, хворобами Альцгеймера, Паркінсона, розсіяним склерозом, псоріаз, депресивними та тривожними розладами.

Серед нардепів щодо цього серйозні розбіжності. Одні стверджують, що медичний канабіс потрібно легалізувати, але при цьому жорстко контролювати його використання. Інші підтримують колегу Данила Гетманцева, який вважає, що через недосконалість правопорядку у випадку легалізації канабісу Україна перетвориться на країну наркоманів.

Поки точаться суперечки, СН зареєструвала три альтернативні законопроекти. Найближчим часом експерти повинні узгодити з депутатами один проект, який врахує всі нюанси.

Законопроект №6: Реформа Конституційного суду

Приводом для трансформації Конституційного суду (КС) стало резонансне рішення його суддів восени 2020 року про скорочення повноважень Нацагентства з питань запобігання корупції. Відтоді на розгляді профільного комітету ВР знаходяться кілька законопроектів.

Ключовий з них складений робочою групою щодо врегулювання конституційної кризи. Депутати пропонують збільшити кворум суддів з 10 до 12, дозволити впливати на порядок денний не тільки голові КС, але і суддям. Документ чекає висновків Венеціанської комісії.

За словами експерта з конституційного права Богдана Бондаренка, загального розуміння, що робити з Конституційним судом, у депутатів Верховної Ради немає. Тому найближчі політичні баталії розгортатимуться не навколо законопроектів, а навколо конкурсу на вакантні посади в КС за квотою парламенту. Серед претендентів на крісла суддів нардепи Ольга Совгиря (CH), Ольга Боднар-Петровська ("Батьківщина"), Юрій Павленко (ОПЗЖ), Дмитро Журавльов ("Довіра"), Микола Сірий (ЄС).

Законопроект №7: Мовні законопроекти

Групи депутатів монобільшості подали два законопроекти, які стосуються внесення змін до закону про мову. Перші, на чолі з парламентарем Максимом Бужанським, пропонують скасувати штрафи за недотримання закону про мову в сфері обслуговування, який вступив у силу цього року. Другі, під керівництвом депутатів Микити Потураєва і Євгенії Кравчук, пропонують відстрочити введення штрафів на півтора року, щоб полегшити умови бізнесу під час коронавірусної пандемії.

Активісти спільноти "Мова об'єднує" зажадали від Зеленського зупинити провокації "слуг" і залишити у спокої закон про мову. За словами експертів, документ внесений для галочки. Після протистояння із закриттям телеканалів окремі нардепи хочуть показати своїм виборцям, що вони про них пам'ятають і борються за їхні інтереси. Петро Олещук, політолог, сумнівається, що подібні ініціативи отримають масову підтримку фракції СН: у Верховній Раді вони наберуть не більше 100 голосів, зате пересварять депутатів монобільшості.

Законопроект №8: Про локалізацію виробництва

Локалізація виробництва вводить вимогу про наявність місцевої складової в державних закупівлях, тобто хоча б частину товарів повинна бути вироблена в Україні. Наприклад, купувати пожежні машини не в Австрії, а у Прилуцького заводу протипожежного техніки "Пожмашина".

Закон про локалізацію, за словами ряду експертів, суперечить Угоді про асоціацію з ЄС та Угоди СОТ про держзакупівлі, що може суттєво вдарити по інвестиційній привабливості України. Крім того, проти ініціативи голова держави.

"Поки є тверда позиція президента щодо неприпустимості норм, виписаних в законопроекті про локалізацію, найімовірніше, їх не приймуть", — говорить Фокусу Олег Постернак.

В СН інша позиція. Євгенія Кравчук, заступник голови фракції, зазначає, що політика локалізації застосовується у всіх розвинених країнах, зокрема в ЄС. Тому Україна має на це право і повинна це право захищати в переговорах з партнерами. Профільний комітет парламенту підтримав законопроект про локалізацію і рекомендував його прийняти.

Законопроект №9: Сексизм не пройде

Депутати від СН в січні 2021-го зареєстрували два законопроекти проти сексизму. Перший пропонує законодавче визначення сексизму. Другий — змінити Кодекс про адміністративні правопорушення, прирівнявши прояв сексизму до дрібного хуліганства. Порушників хочуть карати штрафами від 1700 до 3400 грн, громадськими роботами від 30 до 40 годин або адміністративним арештом до семи діб. За повторне порушення пропонують ввести штраф до 6800 грн, громадські роботи від 40 до 60 годин або адміністративний арешт до 15 діб. Але, судячи з численних сексистських скандалів, у ВР цього скликання далеких від правил пристойності нардепів все ще предостатньо. Ймовірно, саме їх буде найскладніше переконати ввести відповідальність за прояв сексизму.

Законопроект №10: Евтаназія

У січні 2021 року Руслан Стефанчук, віце-спікер ВР, разом з колегами-юристами представив Концепцію поновлення Цивільного кодексу. В одному з параграфів автори пропонують переглянути політику країни щодо евтаназії і асистованому суїциді (можливості тяжкохворого людини відмовитися від життєпідтримувально лікування) і внести відповідні зміни також до Кримінального кодексу. За словами Євгенії Кравчук, заступник голови фракції СН, у президентській політичній силі серйозних обговорень цієї теми не було. Раніше легалізувати евтаназію нардепи намагалися тричі, починаючи з 2008 року, — безрезультатно.