Продаж землі, мова, легалізація канабісу. Що можна змінити за допомогою закону про референдум

Ухвалення цього закону було передвиборчою обіцянкою Володимира Зеленського, тому на його проштовхування у Верховній Раді кинули всі сили. У ЗМІ навіть просочилася інформація про те, що голова фракції "Слуга народу" (СН) Давид Арахамія в партійному чаті нібито погрожував виключити з фракції тих депутатів, які проголосують проти. У результаті 226 нардепів СН проголосували за.

Документ передбачає, що на затвердження народу (в обовʼязковому порядку, згідно з Конституцією) виносяться ухвалені ВР закони, що змінюють I, III, XIII розділи Конституції. У них, зокрема, йдеться про верховенство права, територіальний устрій України, її державні символи, мову, громадянство, вибори, референдуми, а також про процедуру зміни самої Конституції. Призначає всеукраїнські референдуми президент. Виняток — зміна території України, референдум про це призначає Верховна Рада. Ініціатором всеукраїнського референдуму може бути і народ. На ньому громадяни мають право вимагати припинення дії будь-якого закону або ж порушити будь-яке інше питання загальнодержавного значення.

Німецькі політики бояться референдумів. Тому що пам'ятають, як у 1930 році референдумами побудували тоталітарну країну

Заборонені всеукраїнські референдуми щодо обмеження прав і свобод людини, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності країни, а також про податки, бюджет та амністію.

На один референдум можна винести тільки одне питання. Щоб організувати референдум за народною ініціативою, потрібно зібрати 3 млн підписів у двох третинах областей, у кожній з них — не менше 100 тис. Щоб референдум визнали таким, що відбувся, у ньому повинні взяти участь більше половини всіх виборців України. Повторно винести одне і те ж питання на голосування можна через три роки, якщо раніше його підтримали, або через рік, якщо не підтримали. На будь-якому з етапів у процес може втрутитися Конституційний Суд і все зупинити. За підрахунками СН, один референдум буде коштувати приблизно 2 млрд грн.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що основна претензія до документа — можливість маніпуляцій, якщо мова йде про референдум за народною ініціативою. Так, зібрати необхідні 3 млн підписів громадян буде непросто. З великою ймовірністю цим займуться політичні партії.

"Ми памʼятаємо недавні часи, коли діяли цілі мережі з фальсифікації підписів, — каже Кошель Фокусу. — Збиралася група людей, купувалася база даних, переписувалися паспортні дані громадян України і ставилися фіктивні підписи".

За його словами, ні в Центральної виборчої комісії, ні в Міністерства внутрішніх справ технічної можливості верифікувати таку кількість підписів немає. Цієї проблеми можна уникнути у випадках, якщо б громадяни користувалися цифровими підписами або ж підписи за проведення референдуму збирали у відділеннях Держреєстру виборців.

І все ж більшість опитаних Фокусом експертів говорять, що закон написаний непогано. Головний плюс у тому, що він забороняє виносити на всеукраїнський референдум антиконституційні питання.

Про землю і мову

Першим нардепом, хто заявив, що скористається новим законом, стала лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Якщо раніше політик називала документ "імітацією народної влади", то в день його ухвалення з трибуни Верховної Ради анонсувала підготовку референдуму своєю партією. Зокрема, народу Тимошенко хоче поставити питання про продаж сільськогосподарської землі, легалізацію канабісу та грального бізнесу.

У "Європейській солідарності" впевнені, що референдумом обовʼязково скористаються недобросовісні політики, які вміють видати за народну думку власні інтереси. На думку нардепа Володимира Вʼятровича (ЄС), першими будуть депутати з проросійського лобі, які спробують винести на референдум закон про мову або декомунізацію.

"Як історик знаю, чому сучасні німецькі політики бояться референдумів. Тому що памʼятають, як у 1930 році референдумами побудували тоталітарну країну", — говорить він.

У свою чергу в "Опозиційній платформі — За життя" закон про всеукраїнський референдум називають обмеженим. Народний депутат Олександр Качний впевнений, що процедура підготовки референдуму написана так, що ніхто з опозиції або народу організувати його не зможе, хоча в партії вже задумалися, які б питання вони винесли на суд народу. У коментарі Фокусу Качний розповідає, що через референдум ОПЗЖ хоче порушити питання мінських угод і державної мови. А сам він поцікавився б у громадян, чи потрібен нам пост президента.

Негативній реакції з боку опозиції здивувався Володимир Зеленський, заявивши, що деякі критики закону про референдум просто бояться людей. З цим твердженням згоден політолог Петро Олещук.

"Якщо громадяни досить компетентні, щоб обирати депутатів і президента, то чому вони недостатньо розумні, щоб брати участь у тих чи інших рішеннях, — задається він питанням. — До того ж, якщо будуть відверті маніпуляції або спроби розколоти суспільство, це викличе хвилю обурень і протестів".

Місцеві референдуми

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко вважає, що самі по собі референдуми українцям не дуже цікаві, оскільки в країні немає культури виносити на загальне обговорення важливі питання.

"Її можна було натренувати завдяки закону про місцеві референдуми, але він не діє вже десять років. Коли люди на рівні сіл та міст почали б голосувати за те, щоб побудувати завод, інфраструктуру, скасувати рішення місцевих рад, вони б зрозуміли, як це працює", — міркує Бондаренко в розмові з Фокусом.

Оскільки місцеві референдуми наразі не проводять, важливі рішення регіональна влада приймає, спираючись на результати традиційних або онлайн-опитувань. Якщо ж місцеві референдуми запустять, то вони, на думку опитаних Фокусом експертів, будуть мати величезну популярність, оскільки громадяни набагато більше зацікавлені в ухваленні рішень на місцях, ніж на всеукраїнському рівні.

У президентській партії це розуміють. Там кажуть, що готують законопроект про місцевий референдум. У кінці 2020 року голова фракції СН Давид Арахамія заявив, що цей документ Верховна Рада розгляне в лютому 2021-го.