Поклик вулиць. Як пов'язані мітинги за Стерненка та законопроекти Зеленського про трансформацію судів
23 лютого Приморський районний суд Одеси засудив активіста Сергія Стерненка до семи років і трьох місяців колонії у справі про викрадення в 2015 році Сергія Щербича, місцевого депутата від партії "Батьківщина". Після цього на підтримку засудженого по всій країні прокотилася хвиля протестів, знову порушивши тему судової реформи.
За різними підрахунками, у суботу, 27 лютого, біля Офісу президента зібралися до 2 тис. осіб. Організатори анонсували безстроковий протест до тих пір, поки влада не проведе справедливе розслідування справи Стерненка, але фактично мітинг тривав майже три години. Акція сильно відрізнялася від тієї, що була у вівторок, 23 лютого, коли мітингувальники вимагали звільнити Стерненка, а тональність протесту частково намагалися поставити близькі до партії Петра Порошенка сили — "Рух опору капітуляції" та "Демократична сокира".
Нагадаємо, що тоді пʼятий президент підтримав активістів через соцмережі, а серед вимог мітингувальників було ухвалення закону про колаборантів. Олії у вогонь підлили слова Сергія Стерненка про те, що президент Володимир Зеленський в червні 2019 го пропонував йому посаду в правоохоронних органах, щоб замʼяти справу, а під час останнього судового засідання в Одесі нібито телефонував активісту. Цю інформацію підтвердив його адвокат Масі Найєм, хоча в прес-службі глави держави її спростували.
Нова вимога
Тепер ключовою вимогою стала судова реформа, зокрема перезавантаження Вищої ради правосуддя з проведенням прозорого конкурсу з формування його нового складу. Про це на початку акції 27 лютого Фокусу повідомив Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін також підтвердив, що те, що відбувається біля Офісу президента — "це не тільки про Стерненка, а про реванш всієї системи, без перезавантаження якої не буде ні безпеки, ні справедливості".
Одними з ініціаторів нових вимог стали нардепи від партії "Голос". Зокрема, Ярослав Юрчишин, який 24 лютого анонсував збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової. Фокусу парламентарій повідомив, що його ініціативу широко підтримують представники інших фракцій, серед яких є нардепи "Слуги народу".
"Перш за все протестувальники повинні вимагати повноцінної судової реформи, яка почалася в 2016 році, але так і не завершилася", — вважає Юрчишин.
Шкода, що президент досі не зрозумів, що проблема не у відсутності суддів, а у відсутності справедливості
Мітингувальники поводилися миролюбно, що виглядало несподівано порівняно з акцією 23 лютого, коли правоохоронці не підпускали людей до Офісу президента, а протестувальники підіймалися на дах прохідної, щоб прорватися до будівлі. Тоді один з учасників мітингу, колишній нардеп Володимир Парасюк, навіть зірвав із правоохоронця шолом. У суботу Парасюка на акції не було.
Після того як активісти пошуміли на Банковій, скандуючи гасла "Аваков — чорт" і "Венедіктову у відставку", вони маршем пройшли до Офісу генпрокурора, дорогою підриваючи петарди. Там влаштували фаєр-шоу, після чого оголосили про закінчення акції та анонсували наступну на 9 березня, коли в Києві відбудеться зʼїзд суддів, на якому повинні вибрати чотирьох нових членів Вищої ради правосуддя.
Фальшива реформа
Історія з вироком Сергію Стерненку розділила "Слуг народу". Майже 20 з них підписалися під колективним листом, в якому заявили про політизацію справи Стерненка й необхідності терміново провести судову реформу. Зокрема, цього вимагають Віталій Безгін, Єлизавета Богуцька, Микита Потупало, Єлизавета Ясько та Єгор Чернів. Того ж дня "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді законопроект про колаборантів. А ось Максим Бужанський із СН вуличний тиск на суддів розкритикував, підкресливши, що насправді ніякої політизації справи Стерненка немає.
Протестувальники повинні вимагати повноцінної судової реформи, яка почалася в 2016 році, але так і не завершилася
Діаметрально протилежні заяви нардепів спровокували конфлікт всередині президентської фракції, але зрештою всі погодилися, що реформувати суди потрібно.
Незадовго до мітингів на підтримку Сергія Стерненка Володимир Зеленський зареєстрував три законопроекти, що стосуються трансформації судової гілки влади. Це сталося після того, як МВФ жорстко розкритикував Україну за відсутність зрушень в цьому напрямі. Нагадаємо, що ефективна судова система — наріжний камінь для Фонду, без якого він практично не видає кредитів. Перш за все йдеться про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП) — ключових органів, які контролюють систему в цілому.
Експерти в сфері судочинства до цих ініціатив Зеленського ставляться скептично. "Дуже шкода, що президент досі не зрозумів, що проблема не у відсутності суддів, а у відсутності справедливості, — коментує Галина Чижик із Центру протидії корупції. — Навіть мільйон нових суддів, обраних негідниками з ВККС і ВРП, ситуації не змінять".
За її словами, законопроект глави держави про перезапуск Вищої ради правосуддя швидше розрахований на те, щоб пустити пил в очі західним партнерам, а не по-справжньому трансформувати судову систему. Це, каже Чижик, видно хоча б за тим, як президент пропонує створити етичну раду для оцінювання доброчесності кандидатів у ВРП. Зокрема, він хоче, щоб до нього увійшли три делегати від Ради суддів і три міжнародних експерти. Але оскільки рішення в цій раді ухвалюватимуться більшістю, то представники Ради суддів, відмовляючись голосувати за кандидата, якого підтримують міжнародні експерти, без проблем заблокують цей процес. Відповідно, призначити порядних членів до Вищої ради правосуддя, які реально стануть боротися з корупцією суддів, буде неймовірно складно.