Розмова Зеленського і Байдена. Як Київ готував Вашингтон до переговорів з Путіним
У понеділок, 7 червня, відбулася телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та американського лідера держави Джо Байдена. Фокус розбирався, наскільки продуктивним виявився дзвінок і чи не носив він ритуальний характер напередодні зустрічі американського гаранта з лідером РФ Володимиром Путіним.
Важливий контакт. Чому Байден подзвонив Зеленському
В останній тиждень Володимир Зеленський гостро висловлювався на адресу західних партнерів. В інтерв'ю іноземним виданням звучала емоційна критика європейських країн, які поки не готові підтримати надання ПДЧ в НАТО для України. Дісталося і американському президенту за те, що США не ввели нові санкції проти будівництва газопроводу "Північний потік-2".
На батьківщині Зеленського критикували по всіх фронтах за зайву емоційність, яку він демонструє закордонним партнерам. Але саме така поведінка, за словами експертів, в результаті отримала потрібний відгук за тиждень до саміту НАТО і зустрічі американського Байдена з російським лідером Путіним. Це дозволило організувати дзвінок з Вашингтона до Києва.
Судячи з офіційної інформації, єдиною сенсаційною заявою стало запрошення нашого гаранта в липні до Вашингтона. Тим паче що незадовго до цього в ЗМІ писали про те, що в США відклали ідею зустрічі двох президентів після того, як Володимир Зеленський прийняв кадрові рішення про зміну керівництво "Нафтогазу".
В іншому під час телефонного дзвінка Байдена президенти учергове пройшлися по основним больовим точках українського питання в міжнародному порядку. Американський гарант запевнив Зеленського у тому, що США будуть відстоювати суверенітет і територіальну цілісність України, глави держави обмінялися думками про стратегічну взаємодію напередодні самітів G7 і НАТО і прийдешньої зустрічі Байдена з Путіним, а також Зеленський поінформував американського колегу по Донбаському кейсу.
За словами політичного експерта Володимира Фесенка, телефонна розмова двох президентів став важливим контактом напередодні великого європейського турне Джо Байдена. В першу чергу, американському президентові потрібно було ще раз почути наші пріоритети. По-друге, перед самітом НАТО, куди Україну не запросили, посилаючись на те, що ми не є членами альянсу, Володимиру Зеленському вдалося ще раз нагадати, як ми зацікавлені в просуванні перспектив України у наданні ПДЧ.
"Далі — буде зустріч американського керівництва з ЄС. Для нас це важливо в контексті Північного потоку-2, — продовжує Фесенко. — Ми бачимо, що зараз треба активно впливати на проблему і транслювати наше занепокоєння через американців у Брюссель".
Політичний експерт Петро Олещук зазначає в розмові з Фокусом, що нинішня телефонна розмова двох президентів була знаковою, тому що прозвучало запрошення Зеленського у Вашингтон.
Що стосується змістовної сторони, подібні переговори важливі, тому що учергове дають можливість проговорити позиції глав держав перед зустріччю лідерів США і РФ 16 червня. І в контексті повідомлень про завершення будівництва першої гілки Північного потоку-2.
Оскільки США приймають рішення з таких питань, координація президентів дуже важлива, підкреслює Олещук. Крім того, Зеленський поінформував Байдена про ситуацію безпеки на Донбасі. У відповідь США підтвердили, що докладатимуть усіх зусиль для захисту територіальної цілісності та суверенітету України.
Простір для маневру
Не обійшлося і без казусів. Після телефонної розмови двох лідерів держав Офіс президента (ОП) опублікував офіційну інформацію з посиланням на главу ОП Андрія Єрмака про те, що США підтримують надання українській стороні ПДЧ в НАТО. Через деякий час Банкова, за наполяганням Білого дому, скоригувала заяву, вказавши, що позиція України, за словами Байдена, буде обов'язково врахована при обговоренні стратегічних питань в НАТО, а також на запланованих заходах найвищого рівня.
Експерти зазначають, що в подібній ситуації немає нічого дивного. Це традиційна проблема, оскільки кожна країна розповідає про розмову, яка відбулася, на вищому рівні по-своєму, зробивши основний акцент на цікавих для неї позиціях.
"Це особливості дипломатичного перекладу, — говорить Фесенко. — Припускаю, що спочатку українська сторона інтерпретувала слова Байдена занадто прямолінійно. Американський президент швидше за все пообіцяв, що думку української сторони врахують. Просто США, напередодні саміту НАТО, не хочуть брати на себе публічне зобов'язання виступати в ролі лобіста цієї теми. Байден хоче зберегти простір для маневру".
За словами Петра Олещука, розбіжність у трактуваннях про підтримку України в НАТО і підтримки з надання ПДЧ виникло через те, що ПДЧ — це конкретний юридичний документ, який накладає певні зобов'язання.
"США не можуть ухвалювати подібні рішення без консультації з союзниками. Вони не хотіли подібними гучними формулюваннями спровокувати не продуктивні дискусії з такого питання", — резюмує експерт.