Сильна вертикаль чи загострення у вересні? Навіщо Зеленському велика чистка в армії та СБУ

За два тижні — майже два десятки звільнень. Спочатку у відставку подав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков з трьома заступниками, після були звільнені керівник Служби зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк і головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, а потім — кілька заступників голови СБУ. Більшість звільнень ініціював Володимир Зеленський, прислухавшись, ймовірно, до думки тіньових радників.

Зміна генералів

"Президент хоче більше динаміки, чітких і продуманих дій, конкретних результатів. Припускаю, що стиль роботи Міноборони був кілька млявий для Володимира Зеленського. Тому сталася кадрова ротація", — говорить Фокусу Ірина Верещук, членкиня парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Чого саме не вистачає президенту, нардепка замовчує. Зате військові експерти набагато багатослівніші.

"Я б назвав період керівництва Руслана Хомчака брежнєвським застоєм і деградацією Збройних сил. Явними стали безліч проблем. Серед них харчування в армії, держзакупівлі, неукомплектованість підрозділів. Але головне — небажання проводити реформи. Це ж Хомчак до кінця 2023 року розтягнув перехід до професійної армії, а до 2022-го — на натовські процедури організації, планування і ведення бойових дій. Тим часом деякі структурні зміни не вимагають додаткових капіталовкладень, досить організаційних. Мабуть, Зеленський втомився чути від західних партнерів зауваження про відсутність прогресу в реформах, тому провів аудит", — пояснює Олег Жданов, військовий експерт.

На фоні особистого конфлікту тепер уже колишнього головнокомандувача ЗСУ та чинного міністра оборони Андрія Тарана ці проблеми відчувалися особливо гостро. У січні 2021-го журналісти дізналися, що Хомчак подав до суду через заборону Тарана використовувати літаки ЗСУ для вантажних перевезень (зокрема український Іл-76МД перевозив вантажі з Болгарії в Руанду на замовлення компанії "АТЗТ ТрансСервіс"). Тоді в Міноборони заявляли, що дозвіл на польоти повинен був давати міністр, а в Генштабі запевняли, що ніякі узгодження не потрібні, це тренувальні польоти. У конфлікт не один раз втручався Володимир Зеленський. Після декількох бесід з армійськими функціонерами позов відкликали, а ЗСУ повернули право на комерційні перевезення.

Експерти зазначають, що це стара проблема. Ще у 2018 році парламент ухвалив Закон "Про національну безпеку України", у якому розділив повноваження Міністерства оборони та ЗСУ. Нюанс у тому, що після цього Кабмін не вніс змін до положення про Міністерство оборони, і на папері досі керуються старими правилами, коли всі дії необхідно узгоджувати з міністром. Попередники Тарана Степан Полторак і Андрій Загороднюк заплющували очі на це протиріччя, а Таран пішов на принцип і, схоже, переміг. Президент відправив у відставку Руслана Хомчака — на його місце прийшов Валерій Залужний, командувач військами оперативного командування "Північ". "Залужний — інша за складом характеру людина. Від нього у військовому середовищі дуже позитивні очікування, він вважається прогресивним", — говорить Фокусу Андрій Загороднюк.

Але перемога неостаточна. "Міноборони варто менше втручатися у військові справи, займатися політикою і господарськими справами. При цьому ЗСУ не потрібно влазити в господарські справи і політику, а займатися безпосередньо військовим управлінням", — говорить нардепка Ірина Верещук, яку називають однією з головних претенденток на посаду міністра оборони. На запитання журналістів вона відповідає, що до призначення готова: "Я прийму пропозицію як наказ". Зміна керівника відомства може відбутися не раніше вересня, коли народні депутати повернуться з канікул. До тих пір в Андрія Тарана випробувальний термін.

Очі і вуха государя

Осені на своїй посаді не дочекався Валерій Кондратюк — главу Служби зовнішньої розвідки Зеленський відправив у відставку 23 липня. Причин таких дій, за оцінками експертів, кілька. Основна — провал налагодження відносин із західними спецслужбами. "Зовнішня розвідка — це очі і вуха государя, — пояснює Олег Старіков, полковник СБУ у відставці. — Без розвідки вище політичне керівництво як без рук — не розуміє, що відбувається у світі. Завдання Кондратюка було отримувати розвідінформацію, аналізувати її, доповідати президенту і робити відповідні прогнози. У випадку "Північного потоку-2" наша Служба зовнішньої розвідки неправильно оцінила наміри промисловості та політичних еліт Німеччини про те, що їм необхідний газопровід. Пам'ятаєте всі заяви, що "Північного потоку-2" не буде? Але коли настав час "Ч" і ситуація виявилася не такою, як у доповідях Кондратюка, в Офісі президента почалася паніка — зазвучали гучні і необережні заяви". Другою помилкою Кондратюка Старіков називає відносини із США: "Розвідка не давала об'єктивної інформації, з ким краще будувати відносини, тому Україна була то з Трампом, то заявляла, що наш найкращий друг — Байден".

Зеленський призначив на посади молодих генералів, які побували в боях на Донбасі, у яких авторитету в армії куди більше, ніж у Хомчака та його команди. Вони допоможуть президенту підвищити свій рейтинг серед військовослужбовців

Версію про те, що Кондратюк міг бути причетним до зникнення колишнього судді Миколи Чауса в Молдові і що це нібито стало причиною відставки, експерти називають непереконливою. Так, Кондратюк мав знати про цю операцію, але її нібито здійснювало ГУР МО, про що заявила молдавська сторона. Україна ж довелося шукати сакральну жертву, якою став саме Кондратюк. За збігом обставин Зеленський звільнив Кондратюка відразу після повернення з Грузії, де зустрічався з президентом Молдови Маєю Санду.

На посаду глави СЗР Зеленський призначив Олександра Литвиненка, керівника Національного інституту стратегічних досліджень. "Кондратюк — оперативник, це була не його посада. Литвиненко — аналітик, причому вищої категорії, закінчив академію ФСБ, тому вміє думати, як противник", — пояснює Старіков, вважаючи, що Литвиненко проявить себе під час підготовки візиту Зеленського до Вашингтона 30 серпня.

За спиною в Баканова

Без двох заступників з недавніх пір працює глава Служби безпеки України Іван Баканов. Зеленський звільнив керівника Антитерористичного центру Руслана Баранецького і начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Василя Малюка. Ще одного заступника, Сергія Андрущенка, перевів на попередню позицію Баранецького. Крім того, посади позбувся Олексій Корнійчук, начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.

Можливих причин відставок кілька. Перша — неготовність служби до реформи, у результаті якої СБУ повинна позбутися невластивих їй функцій, наприклад, слідства або боротьби з економічними злочинами.

"Я з 2019 року беру участь у роботі над законопроектом, і весь цей час президента влаштовували гойдалки, коли Іван Баканов публічно критикував реформу, а тепер раптом вирішено, що у вересні закон ухвалюємо і крапка. Мабуть, його сильно підібгали", — говорить Іван Ступак, експерт програми реформування правоохоронної і судової системи Українського інституту майбутнього.

Друга причина — незадовільна боротьба з контрабандою. У цьому сенсі важлива ще одна відставка — Баканов звільнив начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, бригадного генерала Андрія Наумова.

"В останні півтора року в службі все було сконцентровано не на Баканова, а на Наумова", — продовжує Ступак, називаючи Наумова людиною Баканова, почали власну гру. — Будь-який дзвінок від Наумова в структурі прирівнювався до дзвінка її голови. Начальники, які піднімали трубку, піднімалися з крісла. Ніхто не сумнівався в його словах. І це при тому, що Наумов не заступник голови СБУ, а лише начальник одного зі структурних підрозділів, який має займатися виявленням шпигунів і корупціонерів у рядах служби".

За словами Ступака, на ключові грошові посади — начальників регіональних підрозділів і начальників підрозділів, котрі займаються боротьбою з контрабандою, — Наумов нібито лобіював своїх людей. Крім того, у різні інші відомства призначалися його люди і влаштовували там свої вертикалі.

"Деякі співробітники СБУ налагодили механізми: одним можна завозити товари в Україну, іншим не можна, з одними митниками домовимося, і вони будуть ділитися, інших — посадимо. Суми циркулювали величезні. Ті, хто в частці, відчувають себе чудово, вони хочуть, щоб так тривало, — говорить Ступак. — Наскільки я знаю, президенту донесли інформацію, він був дуже злий, зажадав негайно кадрових змін. З посад пішли сам Наумов і люди, яких відносили до його найближчого оточення".

Але деякі експерти вважають, що реформа СБУ і боротьба з контрабандою — не єдині причини кадрових ротацій у службі. Третьою причиною може бути бажання президента позбутися Руслана Баранецького. Вважається, що саме він влітку 2020 року доповів в Офіс президента про операцію із затримання членів приватної військової компанії Вагнера, після чого та зірвалася. Наразі скандал про можливу роль Офісу президента вщух, обіцяне розслідування журналістів Bellingcat не вийшло, але це не означає, що його не буде і воно не вдарить по іміджу глави держави.

Імідж президента

У цілому перестановки в силовому блоці експерти оцінюють як позитивні. В армії вони свідчать про зміну поколінь та оновлення системи військового управління, у спецслужбах — про спробу організувати роботу. Ротація може бути вигідна й особисто президенту.

По-перше, Володимиру Зеленському важливо знайти своїх людей і звільнити незручних — тих, кого йому нав'язали у 2019 році.

"Він призначив молодих генералів, які побували в боях на Донбасі. У них авторитету в армії куди більше, ніж у Хомчака та його команди, — упевнений Олег Жданов. — Тому сам факт призначення таких вищих офіцерів зіграє позитивно. Ці призначення допоможуть Зеленському підвищити свій рейтинг серед військовослужбовців". Жданов нагадує, що Хомчак був компромісною фігурою, яку призначили в умовах домовленостей з олігархами: "Чим запам'ятався Хомчак? У 2014 році він був командувачем сектору, але в його секторі сталася Іловайська трагедія. Тому йому ще треба відповісти на запитання щодо цієї теми".

По-друге, перестановки важливі для посилення позиції президента напередодні зустрічі Зеленського з президентом США Джо Байденом — перед поїздкою до Вашингтона Україна хоче продемонструвати, що готова змінюватися, але не піде на поступки Кремлю. Хоча б тому, що в період можливого осіннього загострення на фронті генерали нової української армії готові дати відсіч ворогу на Донбасі і навряд чи підтримають ідею імплементації "формули Штайнмаєра".

По-третє, у разі внутрішніх заворушень у Зеленського буде ресурс для контролю ситуації. Невдоволення може виникнути не тільки через соціально-економічні зміни в країні (підвищення цін, зниження рівня життя), але через те, що президент оголосив війну корупціонерам, контрабандистам і олігархам, які не звикли жити в умовах тиску.

Є і зворотна сторона медалі. Повне переформатування силового блоку може призвести до посилення президентської вертикалі та авторитаризму, а значить, до протистояння влади і народу, нових вуличних протестів. Крім того, до кінця невідомо, хто ці зовнішні тіньові радники президента, які розповіли Зеленському про те, що відбувається в спецслужбах, і чиї інтереси вони представляють.