"Бездоганні вояки". На кого Зеленський замінив голів Генштабу й ООС і кого приберуть наступним
У структурах української армії тривають кадрові перестановки. 28 липня з ключових посад прибрали ще трьох генералів. Фокус спробував розібратися, чому так сталося і відставок яких ще керівників силового блоку варто чекати в майбутньому.
В Україні тривають кадрові перестановки в секторі національної безпеки й оборони. 28 липня указами президента і верховного головнокомандувача Збройними силами України (ЗСУ) Володимира Зеленського були зміщені з посад начальник Генерального штабу ЗСУ, командувач Десантно-штурмовими військами (ДШВ) ЗСУ і командувач Операцією об'єднаних сил (ООС).
Перестановки в керівництві силових структур:
- начальником Генштабу ЗСУ замість генерал-лейтенанта Сергія Корнійчука став генерал-майор, Герой України Сергій Шаптала;
- командувачем ООС замість генерал-лейтенанта Володимира Кравченка призначили генерал-лейтенанта Олександра Павлюка;
- керівник ДШВ генерал-лейтенант Євген Мойсюк зміщений з посади, його наступник поки не призначений.
Коментуючи ці ротації, Володимир Зеленський підкреслив, що в сучасному світі відбувається стрімка трансформація сил і засобів для ведення війни, в зв'язку з чим українські військові повинні бути готові до виконання завдань у будь-яких умовах. Також верховний головнокомандувач повідомив, що після перестановок очікує ефективної взаємодії між керівниками і командирами всіх рівнів армії та Міністерства оборони.
Утім, це не дало відповіді на питання про мотиви проведених замін у керівництві армії, тому Фокус вирішив поспілкуватися з військовослужбовцями, щоб зрозуміти, як ті ставляться до нових командувачів, і з експертами, щоб розібратися в причинах таких ротацій.
Що відомо про нових керівників Генштабу й ООС
Новим начальником Генштабу ЗСУ став Сергій Шаптала
Прийшовши на зміну генерал-лейтенанту Сергію Корнійчуку генерал-майор і Герой України Сергій Шаптала народився в Черкаській області.
З лютого по грудень 2013 року він командував 300-м Чернівецьким окремим механізованим полком. З 2014 по 2017 рік Шаптала був командиром 128-ї Мукачівської гірсько-піхотної бригади. На початку 2015 року він брав участь у боях за Дебальцеве, після чого і був удостоєний звання Героя України.
З 2017 року Шаптала був начальником штабу і першим заступником командування військ Оперативного командування "Південь", а в квітні 2020 його призначили командувачем військами Оперативного командування "Захід".
Новий командувач ООС — Олександр Павлюк
Генерал-лейтенант Олександр Павлюк родом із Житомирської області. З 2006 по 2007 він командував українськими миротворчими військами в Косово.
З вересня 2010 по березень 2015 року Павлюк був командиром 24-ї окремої механізованої бригади імені Данила Галицького, з березня 2017 по квітень 2020 року — командувачем військами Оперативного командування "Захід".
Влітку 2020 його призначили командувачем підготовки Командування Сухопутних Військ ЗСУ.
Що про нових керівників Генштабу й ООС думають військові
Фокус поспілкувався з низкою чинних і колишніх військовослужбовців ЗСУ, щоб дізнатися їхню думку про нових персон у керівництві Генштабу й ООС. З'ясувалося, що практично всі опитані відгукуються про Шаптала і Павлюка вкрай позитивно.
Зеленський і його команда поставили на посади бездоганних вояків, про яких завжди мріяли яструби в Україні
"Були справи з Павлюком, мужик знає, чіпкий, розумний", — розповідає молодший командир, ветеран російсько-української війни в 2014-2015 роках, який вирішив залишитися анонімним.
Ветеран батальйону "Донбас", також вирішив залишитися неназваним, підкреслив, що "чув про Шаптала і Павлюка тільки хороше, як про командирів 128-ї і 24-ї бригад".
Військовий аналітик Фокуса Ігаль Левін після вивчення біографій Шаптала і Павлюка підкреслює: "Цікаво, але Зеленський і його команда поставили на посади бездоганних вояків, про яких завжди мріяли яструби в Україні".
Експерти про кадрові перестановки в керівництві Генштабу, ООС і ДШВ
Політолог і кандидат політичних наук Олексій Якубін у коментарі Фокусу зазначає, що останнім часом можна спостерігати безліч кадрових перестановок в керівництві силових структур України: заміна міністра внутрішніх справ, відставка заступників голови Служби безпеки України, керівника Служби зовнішньої розвідки тощо. Тепер же, зазначає експерт, "справа дійшла й до армійського корпусу" (напередодні, 27 липня, відбулася заміна головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака на Валерія Залужного).
Якубін вважає, що в усіх цих перестановок може бути ціла група причин. Першою з них, зазначає експерт, можливо, є бажання Банкової посилити контроль над силовим блоком країни напередодні осені.
"Посилити свій кадровий вплив на армію, на силові структури", — ділиться Якубін.
Також політолог не заперечує, що на рішення про кадрові питання могли вплинути деякі геополітичні чинники. Він підкреслює, що останнім часом відносини між Україною та США стали помітно складнішими.
Важливо"Вони не завжди, скажімо так, виглядають райдужними. Можливо, під час зустрічі із Зеленським Байден вимагатиме від українського колеги швидкого втілення деяких законодавчих ініціатив, зокрема — щодо Мінських угод. І, ймовірно, у владі, передбачаючи цей варіант, намагаються поміняти кадровий склад із розрахунком на те, що це допоможе їм у майбутньому мати більш контрольовану ситуацію в цих структурах", — стверджує Якубін.
Не заперечує експерт і того, що представники команди Зеленського можуть готуватися до якихось масштабних подій, зокрема — на Донбасі.
Також Якубін зазначає, що подібну "хвилю відставок" могли запустити для того, щоб "відвести очі від ключових фігур, яких зрештою залишать на місцях".
Політолог Володимир Фесенко в коментарі Фокусу називає ротації, які останнім часом відбуваються в керівництві різних структур, "кадровою реконструкцією".
"Зеленський вимагає від підлеглих більше ефективності. Він давно вже сказав, що не заспокоїться, поки не знайде ідеальних міністрів. І президент змінює всіх керівників, чиєю роботою не задоволений. В оборонному секторі зміни також вже напрошувалися", — зазначає Фесенко.
За словами експерта, президент вирішив замінити керівників на всіх позиціях, де вважав їх "слабкими ланками".
"Мені кілька джерел повідомляли, що до Хомчака в Зеленського велика повага. Але в них назрів конфлікт із Тараном, який, судячи з усього, так і не вдалося вирішити. І, варто підкреслити, Хомчака не "звільнили", а поставили на теж важливу посаду — першого заступника секретаря РНБО", — міркує політолог.
Фесенко вважає, що останнім часом відбувається така велика кількість кадрових перестановок через те, що раніше Зеленський займався іншими справами, зокрема — законодавчими питаннями, санкціями і зовнішньою політикою.
"А зараз Рада пішла на канікули, щодо зовнішньої політики активність дещо спала. І в Зеленського з'явився час, щоб спокійно зайнятися кадровими питаннями. І після певного аналізу він ухвалив низку рішень", — розповідає Фесенко.
Також, міркує політолог, у глобальному масштабі в подібних ротаціях немає нічого дивного, оскільки регулярна зміна керівників силових відомств і співробітників спецслужб, щоб ті "не дуже зросталися зі своїм кріслом", є загальносвітовою практикою.
Координатор напрямку міжнародної політики Центру політичних досліджень "Доктрина" Денис Москалик у коментарі Фокусу зазначає, що останні перестановки у військовому керівництві України викликані змінами в балансі сил серед українських еліт, а тригером для їх початку стала відставка Авакова, яка, за словами експерта, зумовлена "перемогою глави Офісу президента Андрія Єрмака в боротьбі за владу з міністром МВС, яка велася протягом останнього року".
"Один із проявів цієї боротьби — справа "вагнергейта", яка розкручувалася силами Авакова. "Вагнергейт" провалився, відповідно Єрмаку вдалося переконати Зеленського і представників олігархічних груп, що Аваков таким способом намагався не тільки завдати удару по самому Єрмаку, але й по керівництву України, надмірно посилюючи свій вплив", — розповідає експерт.
Після "програшу Авакова", стверджує Москалик, і почалися зняття з посад пов'язаних із ним людей, зокрема — Хомчака й іншого вищого керівництва сфери оборони й нацбезпеки, змінюючи його на більш лояльне тим групам впливу, які зараз посилилися.
Аналітик і політтехнолог Олександр Кочетков у колонці на Фокусі стверджує, що перестановки в армії "не можна розглядати у відриві від інших кадрових процесів у силовиків". За його словами, ротації почалися через те, що Офіс президента "серйозно турбувався керованістю головних силових відомств країни і намагається терміново вибудувати жорстку вертикаль".
Кочетков впевнений, що на Україну чекає економічна криза, яка може вилитися у вуличні протести. І саме для придушення масових акцій, вважає експерт, Банкова і займається переформатуванням керівництва силових структур.
Важливо"Країна може спалахнути, але протестну вулицю влада має намір задавити", — стверджує Кочетков.
Чи варто чекати нових кадрових перестановок у керівництві ЗСУ та Міноборони
Олексій Якубін у коментарі Фокусу не заперечує ймовірності того, що в доступному для огляду майбутньому може відбутися відставка і міністра оборони України Андрія Тарана, з яким у вже колишнього головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака був конфлікт.
"У політичних колах уже тривалий час ходять розмови про те, що восени можуть відбутися відставки низки міністрів, зокрема — Тарана", — стверджує Якубін.
Експерт вважає, що главу Міноборони не відправили у відставку разом із Хомчаком із тієї причини, що Верховна Рада, яка повинна проголосувати за відповідне рішення, знаходиться на парламентських канікулах.
"До канікул же його не відправили у відставку через те, що, ймовірно, влада не хотіла поєднувати цей процес із відставкою міністра внутрішніх справ Авакова. Прибирати відразу дві такі фігури — надто великий стрес для системи. Ті ж перестановки, які можна зробити указом президента, вже зроблені", — міркує Якубін.
Відставок же крім Тарана, вважає експерт, у найближчому майбутньому чекати не варто, оскільки ключові кадрові ротації вже відбулися.
Володимир Фесенко в коментарі Фокусу передбачає, що чинний міністр оборони після історії з Хомчаком отримав "випробувальний термін".
"Президент буде дивитися і далі як рухатиметься оборонна реформа. І, відповідно, яким буде ефект від кадрових рішень. Якщо претензії залишаться — не заперечую, що Тарана можуть змінити", — зазначає Фесенко.
Денис Москалик же стверджує, що незабаром можуть відбутися нові кадрові перестановки в силовому блоці країни.
"Нові керівники, будучи ставлениками інших груп впливу, безумовно захочуть поставити на відповідальні посади своїх людей, які лояльні до них, або, як мінімум, не є представниками конкурентів", — розповідає Москалик.
Міноборони і нардепи утрималися від коментарів із приводу замін у керівництві Генштабу, ООС і ДШВ
За коментарями з питання відставки начальника Генштабу та командувачів ООС із ДШВ Фокус також звернувся до низки членів Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Однак ніхто з них не захотів публічно висловлюватися на цю тему.
"Вибачте, але це дуже тонке питання. Я не хочу коментувати ці зміни. Особисто я підтримую заміну вищезгаданих посадових осіб", — відповів журналісту Фокуса член оборонного Комітету Ради Юрій Здебський (фракція "Слуга народу").
Фокус відправив запит із пропозицією прокоментувати ротації в керівництві Генштабу, ООС та ДШВ і в Міністерство оборони України. Однак на момент публікації цього матеріалу відповіді від представників відомства не були отримані.
Варто зазначити, що під час написання статті про причини заміни головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака на Валерія Залужного Фокус також звертався в Міноброни, щоб надати його керівникові Андрію Тарану, в якого був конфлікт із Хомчаком, можливість висловити свою позицію щодо цього питання. На момент публікації цього матеріалу ми також не отримали від відомства ніякої відповіді. Однак пізніше співробітники його пресслужби надіслали лист, в якому наголосили, що "оцінку діяльності осіб на ключових посадах у системі Міноборони дає президент" і залишили посилання на заяву за цією темою на сайті глави держави.