На Український інститут нацпам'яті в 2022-му з бюджету виділили 31 млн грн: чим він займався

На утримання Українського інституту національної пам'яті (УІНП) у 2022 році з державного бюджету виділили 31 432 700 грн. Про це стало відомо з відповіді установи на запит Фокуса.

З цих коштів планують витратити на:

• зарплати — 20 881 500 грн;
• нарахування на оплату праці — 4 593 900 грн;
• послуги (крім комунальних) — 4 575 700 грн;
• предмети, матеріали, обладнання та інвентар — 1 027 700 грн;
• комунальні послуги — 246 900 грн;
• відрядження — 107 000 грн.

В Українському інституті національної пам'яті на запит Фокуса також повідомили, що на їх утримання у 2021 році було закладено суму 30 089 800 грн, проте фактично їм надійшло лише 26 208 449,6 грн. З цих коштів 23 855 278 грн пішли на зарплати та нарахування на оплату праці, ще 2 353 171,6 грн — на використання товарів і послуг.

У 2021-му році місячний посадовий оклад голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича становив 29 400 грн. Утім, він регулярно отримував надбавки за вислугу років, "за інтенсивність праці" чи премії, завдяки чому його сумарна зарплата за минулий рік становить понад 714 962 грн.

Зарплата першого заступника голови Українського інституту національної пам'яті Максима Ярмистого з урахуванням премій та надбавок за вислугу років та "інтенсивність праці" за 2021 рік склала понад 597 464 грн, а заступника керівника установи Володимира Тиліщака — понад 548 670 грн.

Чим УІНП займався в 2021-му році

Відповідаючи на запитання Фокуса про результати роботи Українського інституту національної пам'яті в 2021-му році в установі наголосили, що вони продовжували реалізацію державної політики у сфері національної пам'яті та займалися напрямками, які закріплені за ними відповідними положеннями Кабінету Міністрів.

"Зокрема це організація пам'ятних заходів та інформаційні кампанії до таких дат: День пам'яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого, День пам'яті та примирення та День перемоги над нацизмом 8–9 травня, День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, 14 травня (2021 року відзначався вперше), День пам'яті жертв політичних репресій 16 травня, День захисників і захисниць України 14 жовтня, День Гідності та Свободи 21 листопада, День пам'яті жертв Голодомору 28 листопада, а також до 150-річчя Лесі Українки, 35-ї роковини катастрофи на Чорнобильській АЕС, 80-ї роковини трагедії Бабиного Яру, 30-річчя Збройних сил України тощо", — розповіли в установі Фокусу.

Окремим напрямком роботи інституту є фіксація спогадів про події нещодавнього минулого, враховуючи сучасну російсько-українську війну. У 2021-му почали працювати Архів усної історії, що налічує понад 1 600 експонатів, і Віртуальний музей російської агресії.

Також упродовж року відбулося вісім засідань Національної комісії з реабілітації, діяльність якої забезпечує Український інститут національної пам'яті. За їхніми результатами було визнано реабілітованими 511 осіб, а постраждалими від репресій — 267 осіб.

Крім того, у 2021-му представниками установи було узагальнено інформацію про більш ніж 500 секторів військових поховань на території України, де поховано понад 1 700 військових.

"Інформація про поховання видатних українців за кордоном систематизується та оприлюднюється співробітниками інституту на окремому онлайн-ресурсі "Віртуальний некрополь української еміграції". За минулий рік була додана інформація про більш ніж 6 000 поховань і понад 100 цвинтарів. Проведено пошук захоронень бійців за незалежність, жертв війни і політичних репресій у п'яти населених пунктах на території України. Усі пошукові роботи завершилися виявленням поховань та людських решток. Також у 2021-му році перезахоронені 36 останків воїнів УПА та жертв політичних репресій. Крім того, у 2021-му році Український інститут національної пам'яті було залучено до проведення пошукових робіт на місці масових поховань жертв НКВС біля Одеси", — повідомили в установі Фокусу.

Також, розповіли в Українському інституті національної пам'яті, вони проводять публічні заходи, готують і розповсюджують продукцію про історію України, і спростовують міфи про українське минуле, зокрема, які "тиражуються пропагандою РФ".

Нагадаємо, раніше в Секретаріаті уповноваженого із захисту державної мови в Україні на запит Фокуса повідомили, що на їх утримання у 2021-му році з державного бюджету витратили 20,4 млн грн. При цьому зарплата мовного омбудсмена за минулий рік становила 970 895 грн.

У Центрі протидії дезінформації на запит Фокуса розповіли, що їх утримання в 2021-му коштувало держбюджету 8 млн грн.