Зберегти обличчя Путіна чи допомогти Україні? З чим приїхали до Києва Макрон, Шольц і Драґі

Поїздка до Києва канцлера ФРН Олафа Шольца та президента Франції Емманюеля Макрона у медіа анонсувалася за кілька днів. Кажуть, спільний візит у Парижі та Берліні обговорюють давно, але відповідного приводу не було. Точніше — не було конкретних пропозицій та обіцянок.

До останнього моменту було невідомо, чи приїдуть лідери Франції та Німеччини до Києва 16 червня, як про це написала німецька й італійська преса. Італійська тому, що до лідерів Німеччини та Франції мав приєднатися Маріо Драґі, прем'єр-міністр Італії, уряд якої раніше підготував "мирний план" для України із широкою автономією Криму та Донбасу. У Єлисейському палаці інформацію журналістам досі не підтверджували, а Шольц на запитання про поїздку не відповідав.

Але вже вранці 16 червня італійські медіа опублікували кілька нічних фото з потяга: Шольц, Макрон і Драґі у вагоні за столом. Усі троє без піджаків і краваток, а Шольц взагалі у чорній тенісці з коротким рукавом, що може свідчити про досить вільний формат бесіди. Принаймні, дорогою до Києва. За кадром залишився лише президент Румунії Клаус Йоганніс, який приєднався до своїх колег.

Макрон, Шольц і Драґі в Києві: запізнілий візит

З початку повномасштабного вторгнення Україну відвідали багато глав держав, урядів і ключових політиків. Двічі в Києві побувала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, приїжджав віцепрезидент Єврокомісії Жозеп Боррель, прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, держсекретар США Ентоні Блінкен. Були й німецькі міністри: голова МЗС Анналена Бербок і міністриня з питань економічного співробітництва та розвитку Свенья Шульце.

Шольца та Макрона президент Володимир Зеленського запрошував давно. Макрона в квітні після відмови французького президента назвати те, що відбувається в Україні, геноцидом, Шольцу пропонував здійснити "потужний політичний крок" 9 травня. Але у Франції проходили спочатку президентські вибори, а потім і парламентські — мовляв, було не до України, а в Німеччині обговорювали відмову Зеленського прийняти президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра через його проросійську позицію. А нещодавно Шольц заявив, що в разі візиту до Києва для нього важливі не символи, а конкретний зміст — не офіційні фотосесії, а розмова про конкретні речі.

"Цей візит — запізнілий", — упевнений Олександр Хара, дипломат, експерт Центру оборонних стратегій. У коментарі Фокусу він нагадує, у найскладніші часи поряд з Україною були британці, поляки, латвійці, литовці й естонці.

"Так звана стара Європа, яка є індустріальним мотором, потужним виробником зброї, дивилася на нас здалеку, — продовжує експерт. — І у військовому плані Німеччина та Франція нам не дуже допомогли. Хоча, звісно, гуманітарну допомогу надавали, біженців приймали".

Дипломат каже, що у Франції, Німеччині й Італії війну Росії проти України відчувають інакше, ніж ми та наші найближчі європейські сусіди. У той час як Шольц і Макрон ведуть бесіди з Путіним, президент Польщі Анджей Дуда зауважує: "Хіба хтось під час Другої світової війни говорив подібним чином з Адольфом Гітлером? Хтось казав, що той має зберегти обличчя?"

"Шольц ніколи не говорив, що Росія може виграти, але він ніколи і не підкреслював, що Україна має перемогти. Тому чекати, що Шольц і Макрон приїдуть і будуть якось по-особливому до нас ставитися, не треба. Хоча їм важливо відвідати Бучу й Ірпінь, побачити на власні очі руйнування. Можливо, щось торкнеться в їхній душі, і вони зрозуміють суть війни, що це геноцид", — продовжує Хара.

Переговорні позиції. Як вестимуть перемовини в Києві Шольц і Макрон

Як вважають низка коментаторів, Шольц і Макрон — із тих політиків, які прямо чи завуальовано хотіли б допомогти зберегти Путіну обличчя.

"Макрон не проросійський політик, — каже Олександр Хара. — Є політики куплені або які отримують гроші від РФ, як Шредер (колишній канцлер Німеччини, — ред.). Є корисні ідіоти, яким здається, що Америка — імперія, треба працювати проти неї, а значить — на боці Росії. Є пацифісти, їх багато в Європарламенті, які кажуть: навіщо давати зброю, адже тоді конфлікт триватиме. Їх не хвилює, що гинуть наші люди. А є так звані політичні реалісти. Вони виходять з того, що Росія — велика ядерна держава, небезпечна, якщо з нею воювати. Але й без неї вирішувати багато проблем, безпеки, екології, не можна. Зокрема, Північна Корея, Іран. Тому необхідно йти на поступки. Ось і Макрон розуміє, що Росія велика ядерна держава, тому її дратувати не треба".

Водночас Макрон і Шольц — політики демократичних країн. Їхні позиції залежать від настрою суспільства. Україна точно не на першому місці. Люди у Франції та Німеччині думають про інфляцію, зростання цін на енергоносії, продовольчу кризу. Європі доводиться відмовитись від дешевого російського газу, і вона бачить неможливість експорту зернових з України. Чути заяви про голод в Африці й Азії, що може призвести до збільшення терористичної загрози та нових хвиль біженців. Біженців може бути більше, ніж у 2015 році, коли росіяни почали бомбардувати Сирію. Для європейських лідерів очевидно, негативні наслідки війни лише збільшуватимуться. Макрон і Шольц намагаються не лише показати себе як ефективних політиків, а й уберегти свої держави від можливих економічних та соціальних проблем.

Сила дипломатії

"Мета візиту — принести "послання про єдність і повну згуртованість країн ЄС" у засудженні Росії та допомоги Україні", — тим часом пише La Stampa, одна з найбільших газет Італії, яка опублікувала фото трійки лідерів із потяга на польсько-українському пропускному пункті Медика-Шегіни.

"Я хотів би надіслати українцям послання підтримки та європейської єдності", — сказав і Макрон, виходячи з потяга на київському вокзалі.

Нагадаємо, візит трьох лідерів був запланований напередодні оприлюднення проєкту висновку Єврокомісії щодо кандидатства в ЄС України, Молдови та Грузії, а також саміту країн ЄС 23-24 червня, на якому Україна розраховує отримати статус кандидата на вступ до Євросоюзу. На саміт Володимира Зеленського вже запросив Шольц.

Зважаючи на всі нюанси, напередодні візиту експерти висловлювали обережні очікування від нього. Мовляв, допомога, обіцянки, міжнародна підтримка збережуться, але навряд чи помітно збільшаться.

"Думаю, вони привезуть деякі обіцянки про наш статус кандидата, обіцянку економічної допомоги, гуманітарної. Можливо, дадуть трохи зброї, бо Шольца вже у його власній країні критикують: і в Німеччині, і в Європі вже склалася думка, що причина затримок обіцяних зразків озброєнь — не бюрократія, а позиція Німеччини й особисто Шольца: нічого не робити, щоб Україна була здатна звільняти території", — продовжує Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.

Крім того, йтиметься і про переговори з Володимиром Путіним.

Та й про що говорити, коли відомий зміст італійського "мирного плану": питання Криму винесене за дужки, про Донецьку та Луганську області можна згадувати як про окремі "республіки"? Про нейтральний статус, обмеження військового потенціалу, відмову від навчань з країнами НАТО. І тому вони можуть запропонувати зупинити війну, зафіксувати лінію розмежування, залишивши територію України в окупації. Якби Україна справді зазнавала поразки — такий план був би можливий, але це не так.

"У Берліні, Парижі та Римі чудово розуміють, що Україна не може погодитися на російські умови миру. Тому, швидше за все, пропонуватимуть не план всеосяжного миру (це зараз просто неможливо), а припинення вогню в обмін на набір різних бонусів. Що можуть запропонувати українському керівництву три європейські лідери в обмін на умовний Мінськ-3?" — ставить риторичне запитання Володимир Фесенко. І відповідає: сприяння отриманню статусу кандидата в члени ЄС, масштабну економічну допомогу в повоєнному відновленні України, домовленість з Путіним про розблокування українських портів на Чорному морі.

"Крім того, можуть не лише пропонувати бонуси, а й натякати на можливі проблеми з обмеженням військово-технічної та економічної підтримки України у разі продовження війни", — уточнює політолог.

Політолог каже, що Україна може оголосити і про свій перелік вимог до Росії. Серед них: відведення російських військ на кордони до 24 лютого, публічне зобов'язання не проводити анексію окупованих територій, звільнення військовополонених (у формі обміну), насамперед — захисників Маріуполя. Список не вичерпний.

"Мені можуть заперечити: Росія майже напевно не погодиться на ці вимоги. Ну, так і ми не погоджуємося на вимоги Росії. На те вони й переговори, на яких наполягають три європейські лідери, щоб висувати одне одному вимоги, а потім уже шукати компроміси". Якщо президент Макрон став фахівцем із переговорів із Путіним, то нехай і вмовляє свого візаві", — пропонує Фесенко.

"Ми зустрінемося з президентом Зеленським, поїдемо на місце бойових дій, де було скоєно масові вбивства, у нас заплановані переговори", — сказав президент Макрон на пероні в Києві.

Напередодні візиту лідерів Німеччини, Франції, Італії в Офісі президента України говорили, що очікують за підсумками цієї події військову підтримку та статус кандидата в ЄС для України. Сьогодні вранці глава Офісу президента Андрій Єрмак написав: "Ласкаво просимо до України. Багато важливих питань вимагають обговорення. Очікуємо на підтримку заявки України на отримання статусу кандидата на членство в ЄС".

На яких умовах: чи буде за зачиненими дверима обговорюватися питання територіальної цілісності та компромісів — скоро стане відомо.