Російське вундерваффе. Куди поділися лазерні комплекси та гіперзвукові ракети Путіна

Рік тому російське військове керівництво розповіло про використання в Україні комплексів лазерної зброї "Задира", що здатні вражати ворога на відстані 5 км. Використання подібних комплексів мало скоротити кількість крилатих ракет. За словами Юрія Борисова, на той час віцепрем’єра з питань оборонно-промислового комплексу РФ, комплекси вже надходили війську. Після цієї заяви про російську "суперзброю" більше ніхто не згадував. Так само, як і не бачив її на полі бою.

Повномасштабна війна в Україні стала найбільшим руйнівником міфів про російську диво-зброю, що немає аналогів у світі, а Володимир Путін, схоже, втратив неформальний титул найбільшого "продавця жахів" у світі.

На початку травня 2023 року українські захисники неба збили російську ракету Х-47М2 "Кинджал", що вважалася недосяжною для сучасних комплексів ППО гіперзвуковою зброєю. Вже за кілька днів стало відомо про арешт трьох науковців, які мали безпосередній стосунок до створення російської програми гіперзвуку. Їх підозрюють у державній зраді й публікації "зайвої" інформації в західних наукових журналах. Примітно, що в червні 2022 року був затриманий Дмитро Колкер, співробітник того ж наукового закладу, який невдовзі помер у СІЗО.

У квітні 2023 року було заарештовано начальника автобронетанкової служби РФ полковника Олександра Денисова, якого обвинувачують у розкраданні двигунів для танків Т-90 — російської танкобудівної гордості. Контракти на продаж цього танка було підписано з Азербайджаном, Алжиром, Сирією, Індією, Іраком, Туркменістаном, Угандою та В'єтнамом. За версією слідства, полковник із листопада 2021 року до квітня 2022 року викрав сім двигунів В-92С2, призначених для встановлення на танки Т-90.

За даними сервісу оборонної аналітики й дослідження воєнних дій Oryx, в Україні вже знищено 61 одиницю Т-90 у різних його модифікаціях.

Як РФ витратила всі нафтодолари на озброєння

Від початку 2000-х років РФ збільшила свої військові витрати до 3,9% від ВВП. Для порівняння, в країнах НАТО цей показник становить 2,2%. Такому росту видатків сприяла ситуація на енергетичному ринку — ціни на нафту й газ зростали, а разом із ними й продажі РФ. Цікаво, що високі ціни на нафту дозволяли РФ не тільки збільшувати витрати, а й надолужити втрати від введених санкцій за військове вторгнення в Грузію та анексію Криму. Найгучніші анонси російської "суперзброї" відбувалися під час воєнних анексій і вторгнень — Грузія, Україна, Сирія. Останню кремлівський режим узагалі використовував як військовий полігон для випробування свого озброєння в реальних умовах. Варто згадати російський флешмоб із залученням відомих акторів і зірок шоу-бізнесу — мовляв, "Іскандери" санкцій не бояться".

Примітно, що саме тоді РФ почала відчувати проблеми з виконанням державної програми озброєнь. Оголошену Путіним програму переозброєння до 2020 року не вдалося виконати в строк, тому тоді її продовжили ще на сім років.

На цей період припадає російський парад суперзброї, якої не існує: танки проєкту "Армата", лазерний комплекс "Пересвет", гіперзвукова ракета "Кинджал" і морська версія гіперзвукової зброї "Циркон", остання ще перебуває на етапі розробки. Гіперзвукову ракету Х-47М2 "Кинджал" ще до презентації розкритикували через те, що вона не має стосунку до гіперзвуку — розгінну швидкість ракеті надає надзвуковий винищувач МіГ-31К, щоб далі вона летіла далі з гіперзвуковою швидкістю. Крім того, "Кинджал" не може оминати особливості рельєфу в місцевості, де використовується. Якщо згадувати танк Т-90, то він також не є чимось новим для російського ВПК і є глибокою модернізаціію радянського Т-72.

Варто зауважити, що серед усього озброєння, що було розроблене в РФ із 2000-х років, немає жодного суто оборонного зразка — всі оновлення виготовлялися під задачі наступу-атаки.

Чи є потенціал у російського ВПК на нове озброєння

Технічні характеристики деяких зразків "суперзброї" взагалі не відповідають законам фізики та логіки. Так було і з винищувачем п'ятого покоління Су-57, який існує лише на папері, перспективним багатофункціональним винищувачем Су-75 Checkmate, виготовленим із пінопласту для демонстрації на виставці, міфічним ЗРК С-500, торпедою "Посейдон", прототип якої виявився схожим на звичайну водопровідну трубу великого діаметра.

"До початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія могла заявляти про найфантастичніші характеристики для власного озброєння, чудово розуміючи, що їх навряд чи хтось зможе перевірити. Тоді світ не думав і не готувався до війни на європейському континенті. Одна справа — застосовувати свої новинки в Сирії, де противник не мав засобів для протидії, а інша — це масштабна військова операція, навіть не військова кампанія. На фоні цих міфічних якостей тіа добре побудованого маркетингу Москві вдавалося продавати свої озброєння країнам Азії та Африки", — розповідає Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

Експерт нагадує, що в РФ давно немає своїх технологій і розробок, а тотальна корупція в оборонному секторі зараз пожинає свої плоди. Відомо про просто колосальні розкрадання на оборонних програмах, коли під виділене фінансування підіймалися старі архівні креслення, що потім видавалися за нові розробки. Все нове російське — це добре перефарбоване старе.

За словами військово-політичного оглядача Олександра Коваленка, російська оборонна промисловість — це великий "потьомкінський ВПК", що створює лише ілюзію, водночас не може зробити нічого сучасного й технологічного. Вона функціонує за принципом використання старих радянських напрацювань, за допомогою якого, завдяки західним технологіям, увесь час покращували технічні характеристики. Коваленко зазначає, що корупція та маніпуляції зі статистикою поставили Кремль в такі умови, що там уже не розуміють реальну картину.

"Дивіться, на прикладі самохідної артилерійської установки 2С19 "Мста-С". У РФ заявляли, що мають на озброєнні 850 одиниць, наразі задокументовано, що в Україні знищили 150, звідси запитання — де ще 700, які необхідні на полі бою? Ця САУ має дві модернізації — 2С19М1 і 2С19М2, що виконані на базі головної 2С19. Так ось, російські чиновники видавали та записували кожну модернізацію як новий виріб. Так збільшували кількість на папері", — розповідає Фокусу Коваленко.

Експерт наголошує, що розробки "диво-зброї" — це глибока модернізація радянських напрацювань, ракети — ще радянських часів, навіть у відносно новому "Кинджалі" використовують бойову частину бетонобійної авіаційної бомби БЕТАБ 500.

Опитані Фокусом експерти запевняють, що чекати в майбутньому від РФ якогось прориву у виробництві нового високотехнологічного озброєння не варто. Країна на довгий час втратила свій потенціал через закритий доступ до західних технологій.

"Якщо доступ до грошей там ще зберігається, то можливості отримати ресурси вже немає. Мікросхеми та високотехнологічні частини для комплектування там не здатні виробляти, залишається розраховувати лише на контрабанду — сірі схеми, завезення в дипломатичній пошті, а це аж ніяк не для масового виробництва. Якщо у 2000-2010-роки, коли РФ мала можливості, вони нічого не створили, то зараз точно не зроблять", — прогнозує Ступак.