Хімічна хмара над ЄС. Російські військові готуються підірвати завод "Кримський титан"

Після підриву дамби Каховської ГЕС і затоплення 600 квадратних кілометрів водою з водосховища стало очевидно, що РФ здатна провокувати екологічні й техногенні катастрофи, аби не тільки зупинити український контрнаступ, але й завдати шкоди значним територіям України. Нині говорять як мінімум про два великі об’єкти, які в окупації контролює Росія, — Запорізьку атомну електростанцію в Енергодарі та "Кримський титан" в Армянську. Обидва підприємства російські військові, за повідомленням української розвідки, вже замінували. Нині йдеться, що РФ готується вчинити провокацію на одному з цих об’єктів. І першим, на думку військових, може стати саме "Кримський титан", оскільки росіяни хочуть перешкодити просуванню сил оборони України на південь, до Криму.

"У Криму Росія може готувати провокацію на хімічному заводі в Армянську, що загрожує екологічною катастрофою не лише Криму та частині материкової України, а й Туреччині та навіть самій Росії", — стверджує голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

Натомість у Головному управлінні розвідки Міноборони України свідчать, що росіяни мінують цехи хімічного підприємства, а також закладають вибухівку на заводській і прилеглій території. До того ж там звертають увагу, що через учинений ворогом теракт на Каховській ГЕС і, як наслідок, відсутності води в Північнокримському каналі процеси виробництва на заводі значно порушені, тож може бути аварійна ситуація — штучна техногенна катастрофа, яку важко передбачити за наслідками. Основну небезпеку для людей і навколишнього середовища становлять токсичні продукти переробки сировини на підприємстві.

Яка небезпека від викиду хмари аміаку

Завод "Кримський титан" — підприємство ще радянських часів. Підприємство виробляло діоксид титану — речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, для виробництва пластмас і в багатьох інших галузях. На початку 2000-х він перейшов під контроль компанії Group DF мільярдера Дмитра Фірташа. Після початку окупації півострова Росією у 2014 році Фірташ змінив структуру управління заводом — він став підпорядковуватися російському дочірньому підприємству.

"Понад 20 років тому я працював на заводі "Сумихімпром", заводі хімічної промисловості, що виготовляє мінеральні добрива. Він ідентичний до виробництва діоксиду титану, — говорить Фокусу військовий експерт Павло Нарожний. — Як і в Сумах, на "Кримському титані" розташовані ємності з аміаком. Аміак — це отрута. Якщо станеться викид аміаку, всі, хто опиняться в його хмарі, загинуть із імовірністю, близькою до 100%".

Слова Павла підтверджують і фахівці. Вони говорять про кілька рівнів небезпеки.

"Зараз на "Кримському титані" працює тільки один цех, який виробляє азотні добрива з використанням аміаку. Аміаку там приблизно 200 тонн, за даними медіа, які, зокрема, спираються на кримські джерела, — розповідає Фокусу професор кафедри екології Києво-Могилянської академії, експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов. — І все це зберігається не в одному танку, а в декількох ємностях. Якщо уявити, що одна з них буде підірвана, то, найвірогідніше, виникне небезпека забруднення в межах одного майданчика".

Далі аміак підніматиметься догори, тому що він легший за повітря, пояснює експерт.

"Аміак сформує умовну хмаринку, яка досить швидко розчинятиметься в повітрі та переміщуватиметься згідно з напрямком вітру, який буде на момент вибуху", — додає він.

Але одразу попереджує: довготривалої небезпеки ця хмарка не становитиме, адже аміак дуже швидко перемішуватиметься з повітрям, концентрація щохвилини знижуватиметься. На відстані одного кілометра людям уже нічого не загрожує.

"Отже, найімовірніше, люди, які проживають в Армянську та Красноперекопську, можуть лише декілька хвилин відчувати запах аміаку в повітрі. Це буде незручно. У цей момент важливо зачинити всі вікна, не виходити на вулицю та пити більше води", — говорить Євген Хлобистов.

Він зазначає, що особливої небезпеки для здоров'я місцевого населення не буде.

"Але працівники заводу, які безпосередньо переуватимуть біля місця вибуху та біля тієї точки, де станеться витік аміаку, можуть значно постраждати. Навіть загинути", — пояснює еколог.

Кислотний накопичувач "Кримського титану" — в чому загроза

Що стосується інших небезпек на заводі "Кримський титан", то на його території розташовані кислотні накопичувачі, що формувалися впродовж тривалого часу, приблизно з 1990-х років. Відходи, які зібрані в них, надто шкідливі.

"Раніше накопичення були у вологому стані, але після перекриття Північнокримського каналу у 2014 році ставок потроху втрачав свою водність. Може статися аварія, подібна до тієї, яка була у 2018 році, коли люди отримали велику шкоду для здоров’я та проблеми з диханням", — згадує Хлобистов.

Науковець має на увазі витік токсичних речовин, якій стався в ніч із 23 на 24 серпня 2018 року. Тоді люди помітили на автомобілях, огорожах, частинах будинків зовні, а також на посуді, ключах, інших металевих деталях жовтий наліт, схожий на іржу. Крім того, листя на деревах пожовкло та почало опадати. Місцеві жителі населених пунктів, розташованих навколо "Кримського титану", скаржалися на погіршення самопочуття: висипи, блювоту в дітей, головний біль. І не тільки місцеві. Також постраждали українські прикордонники, які перебували на адміністративній межі з анексованим Кримом. Лікарі заявили про їхнє отруєння. Росіяни ж через забруднення повітря евакуювали близько чотирьох тисяч людей (більшість із яких — діти) на узбережжя Криму, але не пояснили причини виникнення екстреної ситуації.

"На завод не пускали ані міжнародних екологів, ані українських. Працювала кримська екологічна служба. виключно під контролем окупаційної влади. Найімовірніше, служба виконала політичне замовлення, повідомивши, що все добре й буде ще краще. А люди страждали та писали про свій стан у соціальних мережах, але офіційна влада на це уваги не звертала", — згадує еколог.

Тоді так звана влада окупованого Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотного накопичувача, використовуваного "Кримським титаном". Представники української влади вважали, що викид хімічних речовин у Криму стався через російських військових, які на навчаннях нібито обстріляли завод.

Фахівці пояснюють: унаслідок вибуху в повітрі утворився небезпечний рівень аерозолів сульфатної кислоти, який спровокував корозію металевих предметів і появу сухого листя. Під час вдихання люди могли відчувати кислий присмак, важкість дихання та навіть запалення дихальних шляхів.

Професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Хлобистов припускає, що аварія технологічно була пов'язано саме з тим, що не вистачало технічної води, яка доставлялася до того по Північнокримському каналу.

"Були порушення правил безпеки та правил реалізації технологічних процесів, можливо, під час спроби запустити виробництво, — пояснює він. — Якщо підірвати цей ставок із концентрацією небезпечних відходів, виникне небезпечна ситуація".

Еколог говорить, що вибух на "Кримському титані" матиме небезпечні наслідки для екосистеми навколо. Першочергово для озера Сиваш. Що стосується інших держав, Туреччини або Румунії, про які наразі згадують, то, ймовірно, їм нічого не загрожує. Якщо така токсична хмарка й долетить до них, то настільки розчиниться в повітрі, що ніхто нічого не відчує.

Яка військова доцільність аварії на "Кримському титані"

Військовий експерт Павло Нарожний говорить, що росіяни готові піти на цей злочин, аби сповільнити український наступ.

"Чого вони очікували, коли підірвали греблю Каховської ГЕС? Що це перешкоджатиме українському наступу. Так буде й цього разу", — реагує на запитання він.

Нагадаємо, раніше й кримський партизанський рух "Атеш" повідомляв, що російські окупанти почали мінувати кримський завод. "Очевидно, рашисти вважають, що українські сили незабаром будуть на адмінкордоні з Кримом. Це робиться для того, щоб зупинити наступ ЗСУ та звинуватити Україну в "екологічному тероризмі", — йдеться в повідомленні.

Але Нарожний зауважує: "У кожному підрозділі є підрозділ радіологічної та хімічної безпеки. Їхня задача — гарантувати безпеку та захист солдат".

"Наші рятувальники давно мають протокол, як поводитися в результаті аварії з витоком аміаку, — говорить і еколог. — Треба мінімізувати вдихання забрудненого повітря, використовувати маски, бажано декілька годин не виходити на вулицю та пити багато води. І не панікувати".

Експерти говорять, якщо росіяни зважаться підірвати якусь частину заводу, то це буде не лише провокація проти цивільного населення та спроба зупинити український наступ, а й бажання знищити стратегічні українські підприємства та землі.

"Вони просто знищують усе, що вони мають залишити, — додає Євген Хлобистов. — Росіяни використовують тактику випаленої землі, мовляв, "після нас нічого не має залишитися". Тому раніше окупанти вивезли із заводу все цінне обладнання. Зараз уже готуються до деокупації Криму. Головна мета цього мінування — знищення виробництва, а не екологічна катастрофа".

Нині, за словами Хлобистова, Кримськотатарський ресурсний центр готує перелік об'єктів Криму, які є найбільш техногенно небезпечними внаслідок їх свідомого руйнування. Йдеться про каналізаційні мережі, хімічно небезпечні підприємства, нафтобази, нафтосховища. Він зауважує, зараз важко оцінити їхню кількість, оскільки багато парамілітарної діяльності в Криму під грифом "цілком таємно".

"Але мій внутрішній прогноз ситуації: все, що росіяни не зможуть із собою забрати, — знищать. А коли знищуватимуть, можуть завдати величезної шкоди і людям, і навколишньому середовищу", — підсумовує експерт.