Підрив дамби Каховської ГЕС: як Росія звинуватила Україну у Гаазі та що з цього вийде

Росія подала на Україну в Гаагу за нібито знищення греблі Каховської ГЕС. Офіційна Москва у своєму повідомленні до Міжнародного суду ООН стверджує, що Україна винна у руйнації важливого інфраструктурного об'єкта через "масовані артилерійські обстріли".

"Київський режим не лише завдав масованих артилерійських ударів по греблі в ніч на 6 червня, а й навмисно підняв рівень води в Каховському водосховищі до критичної позначки", — напередодні заявив російський дипломат Олександр Шульгін.

Ймовірно, заява була зроблена під час розгляду справи "Україна проти Росії" щодо Донбасу та Криму, слухання з якої розпочали в Гаазі 6 червня 2023 року. Зараз Росія розпочала свій перший раунд усних виступів у цій справі.

Нагадаємо, раніше Україна подала позов до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією двох конвенцій ООН — про боротьбу з тероризмом та національною дискримінацією. У ньому Україна зазначає, що з 2014 року Росія, порушуючи свої зобов'язання щодо Конвенції про фінансування тероризму (ICSFT), спровокувала та підтримувала збройне повстання проти української влади на сході країни, а також створила "атмосферу насильства та залякування неросійських етнічних груп" у Криму, порушивши свої зобов'язання щодо Конвенції щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації (CERD).

Що ж стосується ситуації з підривом Каховської дамби, то Україна підготувала повідомлення звернення до Міжнародного кримінального суду. Про це сказав Генеральний прокурор Андрій Костін. Він запевнив, Україна надіслала всю наявну інформацію про перебіг подій.

Чому юрисдикція Міжнародного суду ООН обмежена

Міжнародний суд — один із шести головних органів Організації Об'єднаних Націй, затверджений статутом ООН. Він розглядає винятково міждержавні позови, і не вдається до розгляду конкретних епізодів.

"Дуже складно оцінити, як Росія подала інформацію про трагедію на Каховській ГЕС в Міжнародний суд ООН, — говорить Фокусу адвокат Андрій Яковлєв. — Питання в тому, що хоча це і міжнародний суд, для того, аби він почав розглядати справу, має бути юрисдикція для розгляду справи. А з цим проблеми. Тому що юрисдикція надається за згодою сторін. І вона буває або договірна, або Ad hoc (спрямована на конкретний випадок, розв'язок конкретної проблеми, — Фокус). У будь-якому разі сторони мають погодитися, що передають спір на вирішення суду. Тобто цей суд не може взяти до розгляду будь-яку справу".

А юрисдикція для розгляду цим судом у випадку України та Росії достатньо обмежена. Приміром, Україна раніше не могла заявити до Міжнародного суду ООН про окупацію або агресію РФ, а мала шукати інші можливості — ратифіковані двома державами відповідні конвенції. Тож тому нині йдеться про Конвенції про боротьбу з тероризмом та національною дискримінацією.

"Адже і Росія, і Україна визнали за ними юрисдикцію цього суду, — додає він. — Хоча на мою думку перше є сумнівним, оскільки Росія не скільки здійснює підтримку тероризму третіх осіб, про що йдеться у відповідній концепції, прояви якого можуть мати місце під час війни, скільки сама є учасницею міжнародного збройного конфлікту, здійснюючи агресії проти України".

Тобто зважаючи на такі пояснення, Росія також має шукати вузькі можливості для заяви позову Росія проти України. Наприклад, стверджуючи, що обстріл греблі, який призвів до її руйнування — це навмисне знищення людей, які підтримують Росію. Мовляв, Україна знала, що буде затоплено переважно лівий берег Дніпра, а там, мовляв, живуть тільки ті, хто за РФ — "українці хочуть знищити всіх, хто підтримує окупацію". Що є безперечною маніпуляцією і з юридичної точки зору необґрунтованим припущенням.

Міжнародний кримінальний суд: розгляд без згоди РФ

У кого є компетенція розслідувати цей злочин, так це у Міжнародного кримінального суду (МКС), який також розташований у Гаазі.

Юристи говорять, що Україна могла повідомити цей суд про злочин, але Росія — навряд, адже вона раніше публічно заявила, що не визнає юрисдикцію МКС. Після оголошення підозр слідчий комітет Росії оголосив в розшук суддів Міжнародного кримінального суду, які видали ордер. Заява Росії в МКС — це було б фактичне визнання того, що ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна і дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової, яких вважають причетними до депортації українських дітей — не сумнівний, як вони говорили раніше.

МКС розглядає конкретні кримінальні правопорушення — воєнні злочини, злочини проти людяності, агресію та геноцид.

Юристи наголошують: провадження може розпочатися не лише після повідомлень однієї сторони або іншої, а й після аналізу публічних заяв та самостійного збору слідчими МКС бази доказів. І якщо причетні будуть встановлені, то для МКС не має значення, громадянство якої країни вони мають.

"Якщо буде встановлено, що греблю підірвали росіяни, то суд не зупинить той факт, що Росія не ратифікувала Римський статут і відкликала навіть свій підпис під ним, — пояснює адвокат. — МКС видають ордер на арешт підозрюваних, їх мають заарештувати у 123 країнах державах світу, які визнають юрисдикцію Гаага".

Потенційно МКС може розслідувати підрив дамби Каховської ГЕС, згодом надав йому кваліфікацію.

"У майбутньому, коли вода зійде, можна буде встановити, чи був це вибух, чи ні. Якщо не на місцевості, то по супутниковим знімкам, — розмірковує Андрій Яковлєв. — Наскільки мені відомо, президент Володимир Зеленський робив заяви про, що потрібно провести незалежний огляд стану дамби та ми бачимо, що світова спільнота, в силу різних причин, не зреагувала. Це окрема проблема необхідності вжиття заходів попередження техногенних та інших небезпечних за наслідками катастроф в зоні ведення бойових дій. Навіть якщо буде встановлено, що гребля зруйнувалася не внаслідок вибуху, все одно Росія може бути визнана винною у катастрофі, адже саме вона контролювала греблю, не дотримуючись правил її обслуговування. Росіяни не заявляли про наявність нездоланних перешкод для обслуговування ГЕС".

Нині важливо розуміти, про які б повідомлення про міжнародні злочини не йшлося, розгляд заяв та подальше можливе розслідування — це досить довгий процес, який може затягнутися на роки.