Перевірки військкомів та тотальна мобілізація. Як зупинити дискредитацію армії через дії ТЦК

В Україні продовжено загальну мобілізацію та перевірку Територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки(колишніх військкоматів). Перевірка ТЦК вже виявила проблеми в 11 областях, а звернення продовжують надходити.

За словами заступника міністра оборони, генерал-лейтенанта Олексія Павлюка, який є куратором реформування колишніх військкоматів, перевірка ТЦК може бути продовжена ще на три місяці.

"Головна мета нашої діяльності полягає в тому, щоб робота ТЦК повністю відповідала нормам чинного законодавства та виконанню завдань за призначенням. Під час війни ми не можемо допустити зриву мобілізації. Також серед основних цілей є мінімізація корупційних ризиків", — написав Павлюк в своєму Телеграм-каналі.

Фокус вже розповідав, що військово-політичне керівництво розглядає можливість заміни керівників ТЦК на військовослужбовців, які мають важкі поранення та не можуть виконувати бойові задачі через стан здоровʼя. Відповідне доручення дав президент Володимир Зеленський ще наприкінці квітня 2022 року, проте жодних призначень ще не було зроблено.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, оголошена мобілізація до лав Сил оборони не зупиняється ні на день. В цьому відмінність з хвилями мобілізації під час проведення АТО. Скільки наразі українців воюють та мобілізовані на службу офіційно не відомо. В травні 2022 року президент Зеленський називав цифру в 700 тис. осіб, ймовірно, ця цифра не зменшилася.

Чи буде тотальна мобілізація

Про втрати особового складу офіційно не говорять, але вони є. Так само як і відмічається низька якість кадрового підбору під час мобілізації. Про проблеми не говорять на державному рівні, але у вигляді власної ініціативи в соціальних мережах звертають увагу бойові офіцери.

Наприклад, командир другого штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитро Кухарчук розповів, що перемогти агресора можна завдяки повному включенню держави у війну. Йдеться про тотальну мобілізацію в селах і містах, а також переорієнтацію приватного сектору на військові рейки.

"Де в містах не видно війни, де в кожного свій фронт — інформаційний, музичний, комунальний, енергетичний, економічний і так до нескінченності… Чи буде в такому разі перемога? Хоча навіщо вам ставити це запитання, пийте заспокійливе у вигляді заяв про "вже швидке звільнення Криму", ходіть на роботу, куріть кальян, донатьте по 1000 гривень на місяць і продовжуйте жити за принципом "якось буде", — поскаржився військовий.

Тему продовжив офіцер ЗСУ Мирослав Гай, у своєму пості на Facebook він написав, що воювати в Україні доведеться всім.

Тему ймовірної тотальної мобілізації підхопили соціальні мережі та блоги, так, що Генштабу ЗСУ довелося надавати спростування, назвавши це інформаційною кампанією ворога.

"Будь-які зміни та перевірки в ТЦК не вплинуть на хід мобілізаційної кампанії, це система, яка вибудувана і працює. Тому не варто переживати про зрив мобілізації. Очевидно, що зараз активізувалися процеси відправки до війська після продовження мобілізації, тому такі розмови будуть продовжуватися", — говорить Фокусу полковник ЗСУ, колишній речник Генштабу Владислав Селезньов.

За його словами, за різними оцінками з відкритих джерел, у нас з лютого 2022 року воюють до півмільйона чоловік. Зрозуміло, що є виснаження, втома, втрати особового складу. Їх потрібно змінювати плюс мати необхідний резерв.

"Мобілізаційні процеси є державною таємницею. На мою думку, є цілком обґрунтованою цифра в 100 тис. осіб мобілізованих в цю кампанію. Це дозволить провести ротацію та демобілізацію для призваних по мобілізації не кадрових військових на контрактах", — каже Селезньов.

Раніше Фокус розповідав, що проблемою для мобілізації великої кількості військовозобов’язаних є необхідність їхнього забезпечення. Якщо відправити до ЗСУ 1 млн солдатів із тилу, потрібно буде укомплектувати 1250 батальйонних тактичних груп. Це 13 750 танків, 41 250 бойових броньованих машин, мільйони автоматів з патронами, плюс спорядження. Сюди ж потрібно додати тотальне навантаження на фінансову систему через виплати грошового забезпечення, тобто зарплат.

В чому проблема ТЦК

Питання реформування військкоматів вперше постало у 2014 році, коли фактично зруйнована система мобілізації не справлялася з викликами, які виникли з початком Антитерористичної операції. Варто зауважити, що ще тоді обговорювалася ініціатива щодо заміни військкомів на бойових офіцерів з пораненнями, але, знову ж таки, далі розмов тема не зайшла.

Вже у 2017 році на базі військкоматів у Чернігівській області було започатковано пілотний проєкт функціонування перших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП). За два роки проєкт розширили ще на три області, а з 1 листопада 2020 року ТЦК СП замінили військкомати по всій країні. Очікувалося, що новий підхід має покращити роботу з мобілізаційними резервами, але на ділі ТЦК так і залишилися колишніми військкоматами з новою назвою.

У переддень повномасштабного наступу РФ на Україну уряд затвердив положення про ТЦК та поклав на них забезпечення виконання законодавства з питань військового обов'язку та військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Як і раніше, безпосереднє керівництво та контроль за діяльністю ТЦК здійснюють відповідні оперативні регіональні командування, їх в Україні чотири – ОК "Північ", ОК "Південь", ОК "Схід" та ОК "Захід". Призначення керівників центрів також відбувається там — відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців. Система мобілізації входить до Командування Сухопутних військ Збройних Сил, а не Міноборони. Основною задачею ТЦК залишається мобілізаційна підготовка та проведення мобілізації.

На думку військового експерта Олега Старікова, оголошені перевірки ТЦК не дадуть очікуваного результату, адже такі дії вирішують лише наслідки, а не проблеми. Потрібен комплексний підхід, адже заміна одних військкомів на інші нічого не вирішує, корупційна складова нікуди не подінеться.

"В Україні повністю провалено кадрову роботу з офіцерами ТЦК. Що ми бачимо зараз? Щоденні скандали з приводами в ТЦК силою, факти побиття громадян. Все це лише дискредитує ЗСУ, з кожним днем все більше. На виконання плану мобілізації немає підходу до якісного підбору кадрів, що відображається на комплектуванні військових підрозділів мобілізованими. Для прикладу, немотивований солдат, який не хоче воювати, розвалить дисципліну в своєму підрозділі за тиждень. Або мобілізований з вадами здоровʼя, який не може виконувати поставлену задачу, ставить під загрозу весь підрозділ", — пояснює він Фокусу.

Як вирішити проблему військкомів

Владислав Селезньов нагадає, про кейс одеського полковника Борисова, який показав, що перевірки не завжди дають необхідний результат. Тоді перевірка одіозного військкома нічого не виявила, лише після суспільного резонансу та журналістської роботи його було усунуто. Заразом, викликає дискусії питання того, хто саме проводить ці перевірки ТЦК. Наразі в Україні не функціонують інститути військових прокурорів та відповідних судових інстанцій.

"В структурі Міноборони є військова служба правопорядку, яка проводить ці перевірки. Можливо залучають контррозвідку Служби безпеки України, але у мене немає відомостей щодо цього", — говорить співрозмовник.

Зі слів заступника міністра Павлюка, крім комісій перевірки, до цієї роботи залучені Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань, яке від початку війни розслідує 106 кримінальних проваджень щодо порушень під час роботи ТЦК та СП, військово-лікарських комісій. Повідомлено про підозру 21 особі, 8 обвинувальних актів щодо 16 осіб спрямовано до суду.

"Не можна вирішити проблему всіх прибравши та призначивши нових. Винні не військкоми, а сама система. На мою думку, проблему можна вирішити повернувшись до старих кадрових методів, що використовувалися і в СРСР, і в США. Там у разі розгляду фахівця на посаду, його мали рекомендувати ще двоє осіб із структури, які надалі несли відповідальність за нього. В нашому випадку, якщо військкома буде викрито на неправомірних діях чи корупції – має понести відповідальність його керівник, а також особа, що підписувала подання на його призначення. Так, це класична колективна відповідальність, але вона дає свої результати", — пропонує Старіков.

Він нагадує історичні аналогії, коли в 60-70-х роках минулого століття, так вдалося побороти випадки вербування агентів ЦРУ розвідками інших країн. Тоді подання на їхнє призначення візували не колеги, а сенатори або конгресмени під свою відповідальність і авторитет. Такі призначення могли отримати лише перевірені і надійні кадри. В результаті це знизило факти зради в десятки разів.