Розділи
Матеріали

Привід переосмислити гарантії: Україні варто зробити висновки з нападу на Ізраїль, — експерт

Тетяна Катриченко
Фото: Гліб Гаранич | Експерт розповів, як можуть змінитися гарантії безпеки для України після війни в Ізраїлі

За словами Михайла Гончара, Україна, зважаючи на нові обставини, не може погоджуватися на особливий сценарій гарантій безпеки, а має прагнути до вступу в НАТО.

Напад на Ізраїль і реакція на нього демонструє, що особливі гарантії безпеки окремій країні можуть не спрацювати, щоб запобігти нападам. Про це в коментарі Фокусу сказав експерт із безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХI" Михайло Гончар.

Він каже, Ізраїль має від США та ще кількох країн гарантії безпеки. За його зразком створювався і формат для України. Напад бойовиків палестинського ісламістського руху ХАМАС 7 жовтня 2023 року став приводом переосмислити підхід.

"Так, США направили авіаносну ударну групу ближче до берегів Ізраїлю. Але що вони зроблять проти терористичних угруповань, які діють малими групами? Нічого, — каже він. — Ізраїль має діяти власними силами. Їм має допомогти досвід. Як і Україні. Українські сили оборони здобули його протягом майже десятирічного періоду війни. Він є безцінним з точки зору побудови моделі оборони та забезпечення національної безпеки для країни, яка перебуває на східному фланзі НАТО і, по суті, кров'ю і жертвами показує, як оптимізувати систему колективної оборони, що називається НАТО. У цьому випадку Україна може виступити як контриб'ютор безпеки".

Щоправда, експерт констатує: у НАТО цього до кінця не усвідомили.

"Українська модель формується, і її базовий елемент — це тісна співпраця із західними партнерами по НАТО, — додає він, — На тлі цього відбувається вдосконалення національної оборони та оборонно-промислового комплексу, щоб досягти спроможності, коли основні потреби сил оборони України закриваються за рахунок власних ресурсів і власного оборонно-промислового комплексу. Як і ізраїльську, так і українську модель складно зробити швидко. Ми маємо ситуацію не просто обмеженості ресурсів, а ситуацію, коли нашу ресурсну промислову базу ворог знищує. Це те, чого немає, коли ми беремо до уваги нинішній спалах арабо-ізраїльського конфлікту. Дії ХАМАС носили і носять терористичний характер, залякування. В Україні наносяться удари, спрямовані на ураження промислової і транспортної інфраструктури. Тут зовсім інша стратегія і стратегія протидії теж".

Інакше кажучи, події в Ізраїлі показують, що насправді, в разі реального бойового зіткнення Росії і НАТО, все може виявитися далеко не так, як собі уявляють десь там у Брюсселі або Вашингтоні. Можна припустити, що Росія і не боїться НАТО, готова вчинити акт агресії проти Альянсу. Звісно, навряд чи РФ буде лобовим чином атакувати Німеччину чи Фінляндію. Але вона може діяти у певний гібридний спосіб, проводячи підривну діяльність, зокрема, у країнах Східної Європи. Звісно, НАТО це не може класифікувати як агресію, коли має бути застосована 5-та стаття договору Північноатлантичного Союзу.

Нагадаємо, 7 жовтня ХАМАС атакував Ізраїль із території Сектора Газа.

У липні на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 підписали документ про "гарантії безпеки" для України. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в декларації вказані конкретні умови безпеки.

Більше читайте в матеріалі Фокусу: "Гарантії безпеки для України: чому ізраїльський формат для нас не спрацює".