Зеленського не запросили виступити на саміті ЄС наживо, щоб не сердити Орбана, — Politico
Звертаючись до європейських політиків через відеозв'язок, президент Зеленський нагадав про причини війни і попросив не зраджувати українців та їхню віру в Європу.
У Брюсселі в четвер, 14 грудня, відкрився саміт ЄС, основна увага на якому прикута до України та угорського прем'єра Віктора Орбана. Про це пише Politico.
Ключовими заходами підтримки Києва євродепутати вважають виділення 50 мільярдів євро для економіки України, що постраждала від війни, і переговори про її вступ до ЄС. Однак угорський прем'єр знову блокує обидва питання, що може, за словами деяких експертів, продовжити саміт ще на один день.
Як повідомляли власні джерела видання, президент України Володимир Зеленський хотів особисто бути присутнім на саміті і до вечора 13 грудня це вважалося питанням вирішеним. Однак, як стало відомо, вирішили відкласти запрошення до Брюсселя через побоювання антагоністичної реакції Орбана. Тому Зеленський виступив на саміті в режимі онлайн.
У відеозверненні президент України повідомив лідерам Євросоюзу, що 14 грудня — це день, коли "рішучість ухвалювати рішення буде або в Брюсселі, або в Москві", і нагадав про "обіцяне".
Зеленський сказав, що це рішення "не про те, що потрібно політикам, а про те, що потрібно людям" — як тим, хто воює в Україні, так і тим, хто живуть у Європі та вірять, що ЄС зможе "уникнути повернення в старі часи нескінченних безплідних розбіжностей".
"10 років тому в Україні люди піднялися під прапорами Євросоюзу... Я прошу вас сьогодні про одне — не зраджуйте народ та його віру в Європу", — нагадав Зеленський лідерам ЄС про причини війни з боку РФ.
Президент України закликав Брюссель залишити Путіна незадоволеним домовленостями.
ЄС та Україна
Президент Європейського парламенту Роберта Метсола заявила, що на ЄС лежить "політична і моральна відповідальність" зробити наступний крок, коли справа стосується України.
"Коли умови дотримано, коли вимог досягнуто, тоді нам потрібно підкріпити наші слова діями", — наголосила вона.
І додала, що Україна та Молдова досягли успіхів "у найважчих обставинах", і наступним кроком має стати початок переговорів про вступ. Це рішення, за її словами, "не буде зумовлено політичною доцільністю або будь-якими прискореними заходами", а буде "засновано на заслугах".
Незважаючи на різку протидію Угорщини, про яку вранці 14 грудня неодноразово повторив прем'єр Орбан, Метсола висловила надію, що ЄС зможе продемонструвати єдність.
Президента Європарламенту доповнила прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня, яка заявила, що Європейський Союз має підтримати Україну "у військовому, фінансовому та політичному плані", оскільки рішення щодо України стосуються всієї Європи.
"Перше і найважливіше рішення — почати переговори про розширення з Україною та Молдовою, оскільки вони виконали всі вимоги. Двадцять шість країн уже можуть дійти згоди, і ЄС не може покладатися на когось, хто ставить під загрозу майбутнє Європи. Можливо, є момент, коли нам доведеться вести переговори, але вже не про Україну, а про когось іще, хто не хоче йти вперед", — зауважила вона.
Саміт ЄС — що відомо
За інформацією Politico, на порядку денному саміту будуть довгостроковий бюджет ЄС, оборона, санкції проти Росії, Близький Схід.
Так, остання пропозиція голови Євроради Шарля Мішеля скорочує запит Єврокомісії на отримання нових грошей із 66 мільярдів євро до 22,5 мільярда євро, а також додаткові кошти для покриття зростаючих відсоткових ставок за готівковими коштами після пандемії. Це поступка ощадливим країнам, переважно з Північної Європи, які прагнуть скоротити нове фінансування до мінімуму.
"Більший акцент на перерозподіл сил і чіткіше розуміння пріоритетів з'являються (у дискусії між лідерами. — Ред.)", — сказав представник ЄС, маючи на увазі вимогу північноєвропейських держав на чолі з Німеччиною перерозподілити фінансування з бюджету на 2021-2027 роки для покриття непередбачуваних витрат.
Укладення угоди про додаткове фінансування нових пріоритетів дасть змогу лідерам ЄС зосередити свої зусилля на найскладнішому питанні — плані продовження підтримки України до 2027 року.
Водночас угорський лідер Віктор Орбан наклав вето на гранти Києву на суму 17 мільярдів євро і кредити на 33 мільярди євро, які є частиною поповнення бюджету.
Однак комісар ЄС із бюджету Йоганнес Ган заперечив подальші подачки Угорщини на тлі чуток про те, що Віктор Орбан вимагатиме більше грошей від ЄС в обмін на те, що він зніме своє вето на початок переговорів про вступ України.
"Усе ще існують зобов'язання, які не були виконані ні правильно, ні вчасно", — написав Хан у листі та підтвердив, що Угорщина не відповідає умовам для отримання додаткового фінансування ЄС, яке було заблоковано через проблеми країни в питаннях верховенства закону.
Він нагадав, що близько 11,7 мільярда євро фінансування ЄС залишаються замороженими через суперечки між Брюсселем і Будапештом, які тривають, щодо запроваджених Орбаном обмежень академічних свобод; закону про захист дітей, який багато хто вважає гомофобним; поводження влади з особами, які шукають притулку, та ін.
Нагадаємо, 13 грудня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не блокуватиме початок переговорів щодо вступу України до Європейського союзу. Однак він вважає, що Україна не готова до такого кроку.
Раніше, 12 грудня, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що немає жодної європейської країни, яка не хотіла б бачити Київ у складі ЄС.