Європа готується до війни з РФ: прогнозують напад Кремля на кінець цього десятиліття
На фоні збільшення Росією військового бюджету, Європа почала готуватися до війни з нею вже на своїй території наприкінці цього десятиліття. Фокус дізнавався, що стоїть за цією підготовкою та яке в ній місце України.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав Європу готуватися до війни з Росією. На це у них є приблизно 5-8 років. За цей час потрібно надолужити згаяне у збройних силах, військово-промисловому комплексі та суспільстві.
"Іноді в мене складається враження, що ще не всі усвідомили, що нам потрібно робити більше для гарантування нашої безпеки. Опинившись віч-на-віч із важкою кризою, нам потрібні збройні сили, які зможуть захистити цю країну. І в разі війни теж", — розповів Пісторіус в інтервʼю Welt am Sonntag.
Чиновник нагадав, що Росія збільшує виробництво зброї на понад 60%, а погрози Кремля для країн Балтії, Грузії та Молдови, можуть перерости у прямі небезпеки вже наприкінці десятиліття.
Президент Володимир Зеленський уже говорив, що Росія може напасти на країни Балтії та ті країни, де розміщено російські військові контингенти. Варто зауважити, що ця інформація не є політичною заявою, а ґрунтується на систематичних доповідях розвідок.
Останнім часом питання ймовірної війни на всьому європейському континенті почало турбувати західних політиків. Президент Чехії Петр Павел, якого політичні оглядачі називають пророком реальності, попередив, що 2024 буде роком "нової ситуації" з якою доведеться стикнутися Європі.
"З боку Володимира Путіна є очікування, що в разі успіху Дональда Трампа він зможе домовитися з ним незалежно від того, що про це думає Україна чи решта Європи, і що можна буде досягти якогось компромісу. Це теоретично повернуло б Росії статус ключового гравця, й іншим доведеться якось з цим миритися", — вважає Павел.
До речі, в Чехії також говорять про ймовірність прямої війни з РФ. На думку начальника Генерального штабу армії Чехії Карела Ржеки, російська армія в Україні дуже суттєво трансформувалася і суттєво відрізняється від тієї, що почала вторгнення у 2022 році. Хоча ймовірність прямої війни з Європою зараз є малоймовірною, але не такою, що ніколи не може статися.
Як Європа реагує на російське вторгнення в Україну
У відповідь на загрози військового вторгнення РФ до країн Балтії, Німеччина вирішила розмітити в Литві цілу бригаду з 4 800 військових і майже 200 цивільних працівників. Відповідної домовленості вже досягнуто між урядами країн. Відомо, що німецькі військові будуть розташовуватися безпосередньо на кордоні Литви з РФ. Щодо строків, то відомо, що передове командування розпочне роботу в другому кварталі 2024 року, а сама бригада буде сформована до 2025.
Німеччина має амбіції отримати звання регіонального лідера Європи та не приховує своїх намірів. Раніше Пісторіус заявляв, що армія Німеччини має бути боєздатною, а сама країна — опорою стримування в Європі. Уряд країни вже створив спеціальний фонд у розмірі 100 млрд євро для закупівлі сучасних озброєнь.
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну активізувало європейські уряди в питанні переозброєння власних армій та витрат на оборону. Нагадаємо, однією з причин конфлікту, що виник між США та союзниками по НАТО, було питання фінансування оборони. Дональд Трамп, на той час, президент США, звинувачував Європу в небажанні витрачати 2% ВВП, при цьому Вашингтону доводилося платити більше за глобальну безпеку. Наразі Трамп є головним конкурентом Байдена в президентських перегонах. Про свої плани збільшити витрати на оборону та переозброєння вже заявили уряди Польщі, Великої Британії та Франції, країн Балтії. Президент Франції Емманюель Макрон ще до початку російського повномасштабного вторгнення закликав Європу до стратегічного переозброєння на фоні агресивних дій Кремля. Проте, як показав час, до якихось суттєвих змін ці заклики не призвели.
Сигнали Путіну від Німеччини
На думку опитаних Фокусом фахівців, Європа намагається надіслати Путіну та російському керівництву сигнали, що не буде далі спостерігати за зростанням його армії та військового виробництва. Військові розвідки змогли донести політикам, що загроза прямого воєнного зіткнення з російською армією є реальною вже у короткостроковій перспективі.
"У Путіна немає інших варіантів як продовжувати воювати далі та максимально хитати ситуацію по всьому світу. Поразка на полі бою, буде означати його фізичну смерть — російські еліти його просто знищать, саме тому ставки будуть зростати. Наразі можна навіть розглядати варіант удару по одній з країн Європи. Я думаю, що розвідки переконали свої уряди наскільки далеко може зайти Путін", — говорить Фокусу військовий аналітик, полковник ЗСУ Петро Черник.
За його словами, в Кремлі прорахувалися зі своїм бліцкригом, не змогли повалити в Україні державність, тому зараз пішли ва-банк. Путін про це сказав прямо — або Росія буде самодостатньою і суверенною, або її не буде.
На початку 2023 року Бундесвер провів інвентаризацію своїх бронетанкових військ. За її результатами було повідомлено, що армія має 320 боєздатних танків Leopard 2 різних модернізацій. Військовий експерт Олег Старіков зауважує, що країна, яка є одним із найкращих у світі танкобудівників виробляє трохи більше, ніж три танки на місяць.
"Ніхто не хоче запускати свій ВПК, країни НАТО все більше розраховують на колективну безпеку та впевнені, що РФ не піде війною на Альянс. Просто для розуміння — за часів Ангели Меркель в Бундесвері, з 12 боєздатних дивізій залишилося півтори-дві, це якщо говорити про бронетанкові та механізовані. Порахуйте, скільки потрібно відновлювати і на які суми", — пояснює він Фокусу.
Війна в Україні надовго
Старіков звертає увагу, що слова Пісторіуса про підготовку населення вказують на побоювання росту популярності правих та праворадикальних політичних рухів. Зокрема, партії Альтернатива для Німеччини, яка виступає проти імміграції іноземців та європейської інтеграції.
"У Німеччині бояться мілітаризації суспільства, бо згадують свій історичний досвід. Це така собі родова травма після денацифікації країни після Другої світової війни", — говорить він.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов відзначає, що заяви Пісторіуса варто розглядати саме як сигнали до Путіна — уряд Німеччини не ставить під сумнів здатність України відбивати його навалу. Тому, якщо він готовий воювати в довгу, то в Європі також готові до цього.
"Путін сказав прямо, що війна триматиме доти, доки не будуть виконані всі цілі, так званої "СВО", а коли це буде нікому не відомо. Німеччина вже збільшила допомогу Україні на 2024 рік з 2 до 14 млрд євро. Це певна диверсифікація на випадок політичної нестабільності в США", — говорить він Фокусу.
Він зауважує, що Німеччина прагне зайняти місце регіонального лідера, тому надає допомогу Україні і Європі. При цьому, ВПК Німеччини готовий до відновлення та нарощування виробництва. Економіка, попри заяви російської пропаганди про кризу, готова задовольнити ці потреби. Для прикладу німецький виробник Rheinmetall збільшить виробництво снарядів на 400 тис. одиниць. Їх будуть виробляти в Іспанії. Це до тих потужностей виробництва, що вже існують.
На думку Петра Черника, 5-8 років про які говорить Пісторіус, це не так багато, щоб розраховувати, що за цей час Путін може померти. За умов сучасного рівня медицини, 72-річного Путіна можна вважати відносно не старим. На нього більше тисне відповідальність за результати війни, адже її провал автоматично означатиме його фізичну смерть, якщо не пряму ліквідацію, то серцевий напад.
"Бунт Пригожина зʼявився не на рівному місці, його хтось певно організував, щоб подивитися, як далеко можна зайти, та як триматиме удар Путін. Він втримав, тепер від нього чекають перемог", — каже експерт.