Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного вже вдруге відправили у відставку "інсайдери" та "політичні джерела". В соціальних мережах вже почали обговорювати його можливих наступників. Фокус розбирався, кому вигідні чутки про відставку військового командування та наскільки вона можлива.
Пізно ввечері 29 січня низка Телеграм-каналів та українських політиків "відправили" у відставку головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Залужного. Повідомлення про це з посиланням на власні джерела були опубліковані майже одне за одним. Примітно, що цю тему миттєво підхопили російські ЗМІ та інтернет-пабліки ворога.
Хто і навіщо "звільняв" Залужного
В листопаді 2023 року народний депутат Володимир Арʼєв (Європейська солідарність) вже повідомляв, що передано подання на звільнення Залужного. Тоді міністр оборони Рустем Умєров назвав це спробою розколу суспільства з боку "нечистоплотних політиків".
"Деякі нечистоплотні політики сьогодні намагаються розколоти українське суспільство — це нічим не краще того, що роблять російські пропагандисти. Інформаційна війна є складовою російської агресії проти України. Не варто ставати в ній пішаками і тим паче помічниками", — писав Умєров у себе на Facebook.
Цікаво, що тоді скандальний інсайд не мав інформаційного впливу, а на нього майже не звернули увагу в ЗМІ. Цього разу старт темі дав народний депутат попереднього скликання Борислав Береза та чинний парламентар Олексій Гончаренко (Європейська солідарність).
Інформаційну хвилю вдалося зупинити оперативно: спочатку прессекретар президента Сергій Никифоров запевнив, що це не правда, а потім на офіційній сторінці Міноборони в Facebook зʼявилося повідомлення. Щоправда, все відбулося не без зауважень – комунікаційний відділ Міноборони написав двозначно: "Ні, це не правда".
На ранок 30 січня Валерій Залужний опублікував у своєму Facebook спільне фото разом з начальником Генерального штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою. Ймовірно, в такий спосіб головком хотів зняти всі питання щодо свого так званого "звільнення".
29 січня президент Володимир Зеленський брав участь в заходах з нагоди вшанування памʼяті Героїв Крут, полеглих у боротьбі за незалежність під час Української революції 1917–1921 років. З офіційних фото відомо, що разом з ним був Валерій Залужний, а також низка інших держслужбовців: міністр оборони Рустем Умєров, Голова Служби безпеки Василь Малюк, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець та секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. Можна припустити, що саме тоді могла відбутися розмова Зеленського і Залужного про ймовірність його відставки. Видання "Дзеркало тижня" писало, що президент пропонував Залужному самостійно піти у відставку.
Нагадаємо, питання призначення та звільнення головнокомандувача ЗСУ належить до повноважень президента – верховного головнокомандувача. Відповідний наказ видає президент за подання від міністра оборони.
Який рейтинг у Залужного
Фокус вже розповідав, що Валерій Залужний має найвищий рівень підтримки та пізнаванності в суспільстві. Генерал має високі шанси, якщо вирішить податися в політику. Разом з тим, рівень довіри до ЗСУ та військового командування знаходиться на високому рівні попри невдачі літнього контрнаступу 2023 року та прийдешню мобілізацію 500 тис. військовозобовʼязаних. За даними Київського міжнародного інституту соціології, Залужному довіряють 92% респондентів, Буданову – 60%, командувачу Сухопутних військ Олександру Сирському – 33%. Опитування проводилося на початку грудня 2023 року.
На фоні такого рівня рейтингу будь-яке рішення щодо звільнення чи ні Залужного надасть йому свої політичні дивіденди. Головнокомандувач залишається в сприйнятті українців "генералом перемоги", хоч і 2023 рік не став роком цієї перемоги.
Кому може бути вигідна кампанія проти Залужного
На думку політолога Олега Лісного, вкид інформації через Телеграм-канали та майже синхронна підтримка хвилі на російських пабліках може вказувати на штучний характер кампанії.
"Таким чином проводиться своєрідний замір температури сприйняття суспільством майбутнього звільнення. По-друге, можливі міжпартійні та міжполітичні дії, враховуючи те, звідки ця інформація почала зʼявлятися та поширюватися. Всі ці інформаційні закиди та чутки моніторять та інспірують потім вороги й вкидують далі для розгойдування ситуації. Сьогодні українське суспільство нестабільне, щоб запустити якийсь емоційний маятник, не потрібно складних операцій", — говорить він Фокусу.
За слова експерта, у випадку з чутками про звільнення Залужного, класичне "кому вигідно?" не завжди дасть відповідь на запитання.
Інформаційна складова є важливою і великою частиною великої війни. Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну систематично трапляються "вкиди" про важке поранення чи вбивство вищого військового командування. Так було, наприклад, з Кирилом Будановим, командувачем сил ТРО Ігорем Танцюрою, тим же Залужним. До слова, українська сторона також не нехтує такими прийомами: у січні зʼявилось повідомлення про важке поранення начальника російського Генштабу Валерія Герасимова. Подібні чутки спрямовані на те, щоб підірвати моральний стан армії та показати її скору поразку.
В ситуації з Залужним вигодоотримувачів від його відставки більш ніж достатньо що всередині країни, що в РФ.
Коли можуть звільнити Залужного
Політичний аналітик Олександр Кочетков закликає не шукати, кому вигідна кампанія зі звільнення головнокомандувача. За його словами, військово-політичне керівництво України зараз перебуває в тому критичному стані, коли "випустити пар" піде лише на користь всім.
"Інформація подібна до цієї не може так блискавично розповсюджуватися, якщо немає підстав для цього. Всі знають та говорять про складні стосунки між Зеленським та Залужним, досі не було жодного чіткого сигналу. Відставка Залужного буде, але точно не зараз. Після того як все пішло не так, зупинити ситуацію вже не вийде однією лише комунікацією. Всі розуміють, але публічно не говорять про відповідальність за невдалий контрнаступ, незрозумілу ситуацію з Іл-76, на борту якого були чи не були українські військовослужбовці. Однією комунікацією цього вже не залагодити, потрібні рішення. Знову ж таки, питання мобілізації нікуди не поділося, вона точно буде, схоже що масштабною та примусовою. Хто візьме на себе відповідальність за неї? Все натикається на державні інституції, які мають думати, як повернути черги в ТЦК, а не зібрати необхідну кількість", — зазначає у розмові з Фокусом Кочетков.
Він зауважує, що в питанні відставки Залужного більш важливий контекст такого звільнення та той, хто буде новим головнокомандувачем.
Наразі в соцмережах обговорюють кандидатури Буданова та Сирського, як ймовірних нових головнокомандувачів.
Фокус вже розповідав, що призначення Головнокомандувачем ЗСУ, фактично, ставить хрест на подальшій військовій кар’єрі, адже це найвища посада в українському війську. Після неї — лише шлях на пенсію або в політику. Призначивши в липні 2021 року Валерія Залужного головнокомандувачем ЗСУ, політичне керівництво зробило йому таку собі ведмежу послугу. У 2023 році генералу Залужному виповнилося 50 років, він уже досяг найвищої військової посади, тобто зробив свою карʼєру. Переведення його на інше місце здаватиметься пониженням, а до заслуженого відпочинку на пенсії йому також ще довго. Саме тому ймовірна відставка Залужного в очах політиків має вигляд початку власної політичної карʼєри.
До слова, Буданову цього року виповнилося 38 років, а Сирському – 59 років.
Чому держава програє в комунікацію
В ситуації з "інсайдерським звільненням" Залужного найбільше турбує те, що населення більш здатне довіряти альтернативним джерелам інформації, а не офіційній комунікації. Це відбувається на початку третього року повномасштабної війни, коли поняття інформаційної гігієни та критичного мислення вже мали б бути сформовані.
"Державна комунікація, м’яко кажучи, не дуже якісна, коли люди починають шукати і довіряти інформації з Телеграм-каналів. Той самий Телеграм з огляду на історію та місце його створення є небезпекою для держави", — наголосив Олег Лісний.
За його словами, з позитивного з "кейсу Залужного" можна зазначити, що населення продовжує вірити головнокомандувачу та довіряти армії. Крім того, це має спонукати до більш критичного ставлення та інформації та різного роду "інсайдів та джерел".