Путін сам вирішить, на кого напасти: чому США помиляються, що Росія безпечна для Європи

За останній тиждень від різних високопосадовців країн НАТО, зокрема, США можна почути тезу, що прямої загрози для членів Альянсу з боку Росії наразі немає — Москва не планує нападати на країни блоку.

Спочатку про це згадав голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер. "Не думаю, що існує пряма загроза. Проблема в тому, що амбіції Росії простягаються далі України. Ми це знаємо, тому Альянс загалом має стати більш готовим", — сказав він.

Згодом під час нещодавньої зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі на цю тему також висловилась пані посол США в НАТО Джуліана Сміт. Вона переконана, що у Вашингтоні не бачать ознак поширення агресії РФ на країни НАТО. "Хочу сказати нашим друзям у країнах Балтії: ми не бачимо безпосередньої загрози території НАТО ні в балтійському регіоні, ні, чесно кажучи, у будь-якому іншому регіоні. Водночас ми дуже серйозно ставимося до проблем безпеки наших друзів у країнах Балтії та вживаємо активних заходів, щоб покращити нашу позицію там", — наголосила дипломатка. Та додала: "Ми також багато разів бачили в історії, що якщо не зупинити диктатора або авторитарного лідера, вони продовжують іти, і тому так важливо, щоб ми всі допомогли Україні витіснити Росію з її території і покласти край цій неспровокованій агресії. Якщо вони (українці) не досягнуть успіху, звісно, є побоювання, що Росія відчує себе вимушеною продовжувати йти, але ми не бачимо безпосередньої загрози території НАТО ні в Балтійському регіоні, ні, відверто кажучи, в будь-якому іншому регіоні".

Такої ж думки дотримується й державний секретар США Ентоні Блінкен. У ці дні у Брюсселі він зауважив, що Росія повністю втягнута в цю агресивну війну всередині України, і немає індикаторів, що війна Росії на території НАТО неминуча.

Такі заяви дивують, адже ще нещодавно багато аналітиків, експертів та політиків різного рівня в один голос говорили, що якщо Україна не переможе у війні з Росією, то наступними жертвами Кремля стануть країни Європи. І навіть демонструвалися можливі плани нападу. Тоді ж американський Інститут вивчення війни дійшов висновку, що президент Росії Володимир Путін розпочав підготовку до військової агресії проти НАТО, зокрема, почавши відновлення двох військових округів — Московського та Ленінградського.

Зміна політики чи риторики?

"Ці заяви суперечать практичним діям, адже ми бачимо, що на рівні політиків держав членів ЄС та НАТО останні декілька місяців якраз навпаки звучали заяви, які свідчили про те, що треба бути готовим до війни. Також вживались практичні заходи щодо підготовки як суспільств, так і економіки, збройних сил держав до ймовірного конфлікту по лінії Росія-НАТО. Це стосується Німеччини, Франції, Швеції, Польщі та країн Балтії, — говорить Фокусу експерт-міжнародник, колишній директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Вадим Трюхан. — Тому на мою думку це свідчить про одне: в умовах, коли заблоковано допомогу США Україні, а заблоковано внаслідок розбіжностей в баченні пріоритетів стосовно бюджетних витрат в республіканській партії, насамперед у трампістському крилі, представники американської держави таким чином намагаються зберегти власне обличчя. Мовляв конфлікт локалізовано, значить можна особливо не напрягатись".

Експерт зазначає: такі висловлювання — є слабкою позицією США.

"І вона вигідна Путіну, — додає він. — Вона заохочує путінську Росію до реалізації більш амбітних планів. Захопити не тільки Україну, а й весь простір, який можна умовно назвати постваршавського договору. Цю позицію Путін озвучив ще в 2021 році. Тоді він сказав, що НАТО мають "окотитись" до рубежів 1997 року. Відтоді нічого у його баченні сучасного та майбутнього влаштування Європи не змінилось. Путін, безперечно, хоче отримати контроль над тією частиною Європи і світу, яку раніше контролював Радянський союз. Тому мені здається, що така позиція не витримує критики, і я дуже сподіваюсь, що європейські політики будуть утримувати той курс, який останнім часом вони декларують. Тобто підтримувати Україну та готуватися до протистояння по лінії Росія-НАТО".

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак сумнівається, що риторика адміністрації президента США Джо Байдена може змінитися, як, приміром, президента Франції Емманюеля Макрона. Адже ця політика полягає у тому, що американці хочуть закінчити війну в Україні не виходячи за межі України. "Вони думають, якщо війна закінчиться на території України, то не буде ядерною. Бо є розуміння, якого вони дотримуються. І така позиція впливає на внутрішні електоральні перспективи", — говорить він Фокусу.

Водночас експерти не сумніваються, що Росія продумує план, як здійснити напад на країну НАТО. І не обов'язково Москва планує до того вирішити все в Україні.

"Для європейських політиків зараз важливо трошки загасили побоювання, що Європі доведеться оборонятися. І, дійсно, нагальної загрози немає, поки Росія просто немає ресурсів для нападу на НАТО, вона готується. Ну от США вважають, що Росія так і не підготується, тому цей напад не відбудеться", — припускає Їжак.

Захисти себе сам

Але якщо військових ресурсів Росії наразі не вистачає для нападу, то це не означає, що вона не прагне діяти у гібридний спосіб. Про це також говорять натовські високопосадовці та російські генерали. Для Росії важливий факт протистояння. Згадаємо, як міністр оборони РФ Шойгу доповідав Путіну про захоплення Авдіївки — тоді він говорив, що росіяни перемогли там "коаліцію із 67 країн на чолі з НАТО" і тепер РФ "така потужна, що може перемагати НАТО".

Зокрема, Роб Бауер, відповідаючи на запитання про те, що Росія може підтримувати сепаратистські рухи у країнах Балтії, сказав, що відповідно до 3 статті договору НАТО, кожна країна має бути здатна захистити себе.

"Якщо щось таке станеться, то це відповідальність відповідної країни — подбати про безпеку. Якщо ми говоримо про гібридні операції, то, наприклад, Латвії доведеться на це реагувати. Звісно, якщо Латвія захоче почати консультації з іншими країнами-учасницями, як це передбачено статтею 4, це можливо. Ми будемо про це говорити і домовлятися, як ми, як Альянс, далі діятимемо. Хочу зазначити, що і кібердіяльність з боку іншої держави є достатнім приводом для приведення в дію статті 5. Задіяти 5 статтю можна не лише в разі прямого нападу", — додав Бауер.

Але ці слова не звучать втішно, тож низка країн готується до можливих гібридних та негібридних вторгнень.

Приміром, нещодавно Румунія змінила законодавство, щоб використовувати армію за кордоном за рішенням парламенту. Передбачається створення національного військового командного центру, який також координуватиме війська НАТО на території Румунії. Окрім того, після остаточних погоджень, країна зможе постачати озброєння союзним та партнерським країнам НАТО, зокрема й Україні.

Експерти говорять, що це відповідь Бухареста на загрози, які можуть виникнути з боку Придністров’я. Зараз Румунія не має правового інструменту, за допомогою якого вона могла б прийти на допомогу румунським громадянам з Республіки Молдова або України у разі військової агресії з боку Російської Федерації.

"Світ вагітний третьою світовою"

Але повернемося до позиції США. На думку експертів, Вашингтон зараз намагається не спровокувати Росію на розширення агресії. І ця політика нагадує політику умиротворення, яку сповідував захід в кінці 1930-х років. Як відомо, все закінчилося початком Другої світової війни.

"Вже зараз говорять, що умовна третя світова війна точиться повним ходом. Але, думаю, це не зовсім так, — продовжує Вадим Трюхан. — Інформація, про те, що директор ЦРУ Вільям Бернс відвідує Іран, як напередодні вторгнення РФ відвідував Москву, свідчить про те проте, що США досі хворіють хворобою дипломатизму. Вони досі думають, що політикою умиротворення вони можуть зупинити агресора. Їм не вдалось це з Росією, так само їм може й не вдатись це зробити з Іраном, який повним ходом готується до нападу на Ізраїль. А Ізраїль сам дав "прекрасний" привід для цього, атакувавши консульство Ірану в Сирії, вбивши там декілька іранських генералів. Світ вагітний повномасштабною третьою світовою війною, і вона може статися дуже швидко. І проблема в тому, що Захід дуже повільно готується до протистояння з державами "вісі зла", немає єдності стосовно дієвих інструментів зупинки експансіоністської політики Росії, Ірану, Північної Кореї та Китаю, який підтримує їх".

Високопосадовці НАТО нагадують, за будь яких умов, в Альянсі вважають російську загрозу Альянсу головною загрозою. І там готуються протистояти їй. Зокрема, гібрідно.

Вадим Трюхан говорить: "Росія працювала і працює на всьому європейському континенті, перш за все, намагаючись підірвати єдність суспільств, їх довіру до власних урядів, заохочуючи прихід до влади право та ліворадикальних сил, які беруть гроші від Росії, потім стають провідником їх інтересів. Росія працює в кіберпросторі, де намагається всіляко шкодити цілісності систем забезпечення критичної інфраструктури, урядів. Росія працює з молоддю, використовує soft power — м’яку силу до суспільств європейських держав. І що б не робили політики держав ЄС та НАТО, вони не зможуть зупинити наміри Путіна до подальшої експансії".

Питання часу, коли Путін вирішить, на кого та коли йому нападати, якщо його вчасно та жорстко не зупинити. При чому він чітко усвідомлює, що готовності на заході консолідовано захищати свої території, зокрема й задіювати статтю 5 Вашингтонського договору, немає.

"Приклади з падінням шахедів на території Румунії, зальотом ракет на територію Польщу показують, що не тільки американці, а й європейці, патологічно бояться відкритого протистояння з Росією, і навіть опосередкованих якихось дій, які би свідчили, що вони нанесли шкоду Росії у військовому плані. Відтак Путін, коли матиме підготовлені контингенти військ, а підготовка ця відбувається і зараз, при чому йде досить успішно — добровольців там вистачає, за оцінками експертів щомісяця мобілізують близько 50 тисяч, готують корпуси, тоді вони полізуть, — припускає експерт-міжнародник. — полізуть через коридор між Білоруссю та Калінінградом, в естонську Нарву, спробують провокації в сторону Польщі, Швеції та Фінляндії. Те, що вони вже неодноразово погрожували зробити вустами своїх найбільш відомих пропагандистів".

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак припускає, що, крім власної сили, Росії необхідно відчути, що європейські країни не мають більше ядерних гарантій США, тобто не діє система розширеного ядерного стримування, яка зараз діє. "Якщо США не виступатиме гарантом останочного миру, як записано в доктринах НАТО, за допомогою ядерної зброї, РФ може напасти. Підуть "м'ясним штурмом" на Ригу чи Варшаву", — пояснює він. Та одразу попереджає: подібні перспективи дуже гіпотетичні. "Навіть Трамп вже не говорить, що позбавить Європу ядерних гарантій", — додає аналітик.

Тож незважаючи на всі стримувальні заяви високопосадовців США та ЄС, вони навряд будут ефективні, якщо Росія вирішила, що війна їй зручна, вигідна та по силам. Вона продовжуватиме запускати в ЄС біженців, як було у Фінляндії, стимулювати терористів та підвищувати загальну суспільну напругу через лояльних до себе політиків та готувати свої літаки, танки і артилерію.