НАТО замість США у "Рамштайні": чи знайдуть Patriot та $100 млрд для України

У Брюсселі вчора відзначили 75-річчя підписання Вашингтонського договору про створення Північноатлантичного альянсу (від 4 квітня 1949 року). З цього приводу до штаб-квартири НАТО ще в середу з’їхалися глави МЗС країн-членів блоку.

У четвер вони взяли участь в урочистій церемонії, присвяченій ювілейній даті, але перед цим глави зовнішньополітичних відомств 32 країн НАТО за зачиненими дверима обговорювали практичні питання, які вони хотіли б врегулювати до майбутнього саміту блоку. Зустріч глав держав та урядів країн-членів НАТО, нагадаємо, відбудеться 10-11 липня у Вашингтоні.

Коли з’явиться фонд НАТО для України

Одне з ключових питань, яке обговорювали у Брюсселі стосується того, як країни-члени НАТО планують продовжувати надавати Україні військову підтримку.

Назвавши ситуацію на полі бою "найважчою" для України, Єнс Столтенберг заявив про необхідність поставити допомогу Україні на більш ґрунтовну базу. Змінити формат підтримки України пропонується так.

• По-перше, НАТО має взяти на себе роль координатора контактної групи по Україні (формат "Рамштайн"), що об’єднує близько 50 країн. Наразі цією групою, яка займається переважно питаннями постачання озброєнь Україні та підготовки військовослужбовців, керують США.

Але в Європі побоюються, що в разі перемоги на листопадових виборах у Сполучених Штатах експрезидента Дональда Трампа Вашингтон зведе роботу "Рамштайну" нанівець, а тому хочуть формально підвести його під парасольку НАТО.

• По-друге, може бути створений спеціальний фонд НАТО з підтримки України розміром $100 млрд. Розрахований фонд буде на 5 років, а внески в нього мають стати обов’язковими для всіх 32 членів блоку.

До того ж поки що не вирішено остаточно, чи враховуватиметься у процесі формування фонду обсяг військової допомоги, раніше наданої Києву окремими країнами-членами блоку, як і вже наявні двосторонні домовленості щодо майбутніх поставок. Ці нюанси особливо непокоять вітчизняну владу. Так, глава МЗС Дмитро Кулеба в інтерв’ю Reuters, що українська сторона схвалює ідею з фондом, але сподівається, що йдеться про нові зобов'язання, а не перерозподіл колишніх.

Декілька європейських чиновників загалом позитивно висловилися про цю ідею. Так, глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус назвав її "гідною розгляду", а міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, "безумовно, цікавою".

На умовах off the records, однак, європейські офіційні особи описують геть іншу картину. Так, видання Politico повідомило з посиланням на джерела, що після презентації ідеї про створення фонду "деякі міністри закордонних справ закотили очі від цифри $100 млрд, дивуючись, звідки вона взялася". В той же час за даними агентства Bloomberg, деякі країни-члени Альянсу сумніваються, що НАТО зможе зібрати таку суму.

Остаточно врегулювати всі питання, що виникають у зв’язку з цими двома нововведеннями (контактна група і фонд), в НАТО сподіваються до липневого саміту глав держав-членів блоку.

Тим часом на засіданні Ради Україна-НАТО, яке відбулося 4 квітня, стало відомо, що Німеччина ініціювала пошук доступних систем протиповітряної оборони Patriot для Києва.

Глава МЗС Кулеба зазначив, що ФРН як голова коаліції з протиповітряної оборони, що функціонує в межах "Рамштайну", "негайно ініціює аналіз усіх наявних не лише в союзників, а й узагалі у світі систем, батарей Patriot та інших систем ППО".

Кулеба додав, що під час зустрічі зосередився виключно на одній темі — постачанні систем Patriot, хоча планувалося обговорити цілу низку питань, серед яких — довгострокові зобов’язання союзників перед Україною.

"Один із дуже досвідчених міністрів сказав, що це була найжорсткіша промова міністра закордонних справ, яку він чув у своєму житті. Я перепросив за те, що зіпсував святковий настрій — день народження НАТО, але я відчував, що потрібно занурити колег у сувору реальність жителів Харкова, Одеси, Львова", — підкреслив Дмитро Кулеба.

Експерти, з якими Фокус проаналізував підсумки засідання у Брюсселі, вважають, що саме емоційна складова в перемовинах із союзниками наразі є вкрай важливою.

Переорієнтація на НАТО пришвидшить підтримку України

Активність Німеччини, проявлену у межах засідання Ради Україна-НАТО можна лише вітати, зазначає у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович. "Зрозуміло, що всім відомо, скільки і в кого у світі є Patriot, але те, що ФРН декларує, що серйозно займатиметься цим питанням — великий плюс", — зазначає експерт.

На його переконання, емоційна компонента, про яку розповів за підсумками засідання Дмитро Кулеба теж має позитивний вплив.

"Світ і НАТО зокрема, продемонстрували дуже велику емпатію до Росії в контексті нещодавнього теракту і Кулеба дуже правильно нагадав, що це не більше ніж епізод в історії РФ, яка третій рік поспіль, даруйте за грубе формулювання, займається геноцидом в промислових масштабах. Так, їм не подобається чути жахливі речі про звірства росіян в Україні. Але ж вони зібралися в Брюсселі не лише для того, аби пити шампанське та каву", — зауважує Рейтерович.

За словами політолога, США, намагаючись передати лідерство в "Рамштайні" НАТО, "хочуть мінімізувати проблеми, які можуть виникнути у разі зміни влади у Сполучених Штатах".

"По суті — це механізм запобігання нездоровим тенденціям, якщо до влади, наприклад, прийде Трамп. Це чудово розуміють як у США (і звідси ми маємо попереднє рішення Сенату і Конгресу про те, що президент не може в одноосібному порядку вивести країну з Альянсу), так і в європейських країнах-членах НАТО. Останні чудово усвідомлюють, що якщо рівень підтримки зменшиться, їм доведеться вирішувати цілий комплекс проблем, головною з яких є російсько-українська війна", — наголошує Ігор Рейтерович.

На його переконання, переорієнтація на бюрократичний апарат Альянсу, який буде ухвалювати рішення щодо підтримки України, "дозволить оптимізувати надання цієї підтримки, пришвидшити її і, можливо, спростити".

"Цілком ймовірно, що запити, які будуть надходити від України в такому разі будуть швидше опрацьовуватися", — прогнозує експерт.

Фонд створять, але запрошення не дадуть

Зі свого боку політолог Олег Саакян у розмові з Фокусом констатував, що Україні наразі "все складніше вигравати час і увагу світу, пояснюючи при цьому про всеоб’ємність російсько-української війни".

"Це ускладнюється і зацикленістю США на самих собі, що створює вакуум безпеки в Європі і відповідно змушує зараз цілу низку країн задумуватися над тим, як перебирати це лідерство Штатів і забезпечити власну безпеку. Так, зокрема і підтримка України буде зміщуватися в бік європоцентричного підходу з перейманням частини інституційної бази під НАТО в частині "Рашмштайну", — зазначає Саакян.

Він прогнозує, що фінансові механізми підтримки України на довгострокову перспективу в Альянсі теж будуть створені без особливих зволікань.

"Зараз всередині НАТО говорять про $100 млрд. Ніхто поки не знає, чи вдасться ця ініціатива в повному об’ємі, але навіть сама по собі ця розмова є корисною, оскільки завжди потрібно мітити вище, щоби потрапити точно в ціль", — каже Олег Саакян

Водночас, зауважує політолог, загалом ми не маємо мати завищених очікувань від НАТО

"На сьогодні рух України до Північноатлантичного Альянсу — це дорога з подвійним рухом. І НАТО також має здійснити низку реформ всередині себе і сформувати політичну готовність запросити Україну. Наразі цієї готовності немає, тому не варто очікувати, що на саміті у Вашингтоні Україна отримає запрошення до Альянсу. Це рішення ще не визріло всередині самого блоку, зокрема через їх неготовність до розширення", — акцентує політолог.

Між тим, за словами Олега Саакяна, Україна на липневому саміті НАТО може розраховувати "на прописування цілком конкретного і дієвого плану, який де-факто здійснював би взаємну інтеграцію України і Північноатлантичного Альянсу".

"Це важливо в тому сенсі, щоб коли з обох боків створиться політичне вікно можливостей українська інтеграція в НАТО нагадувала б фінський кейс, який фактично зводиться до підписання кількох папірців", — підсумовує Олег Саакян.

Зазначимо, що українські офіційні особи неодноразово висловлювали надію, що на саміті у Вашингтоні Україну, яка у вересні 2022 року подала заявку на "прискорений вступ" до НАТО, офіційно запросять стати членом.

Виступаючи вчора у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі генсек Альянсу Єнс Столтенберг постарався обнадіяти, заявивши, що "Україна стане членом НАТО" і "тут немає питання "якщо", є лише питання "коли". Нічого конкретного у зв’язку з цим генсек, однак, не сказав

До того ж, за словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, члени блоку мають намір розробити так звану дорожню карту для інтеграції України до Альянсу. Але поки що не зрозуміло, якою вона буде і власне коли буде представлена — жодної конкретики з цього приводу так і не прозвучало.

Натомість чимало галасу наробила заява глави МЗС Польщі Радослава Сікорського, який повідомив про нібито вже ухвалене рішення про створення якоїсь "місії НАТО". Вона, за його словами, дозволить "використовувати можливості Альянсу щодо координації дій, навчання та планування для підтримки України більш ефективно".

Втім, окрім польського міністра про таку "місію" більше ніхто поки що не говорить взагалі, тому не зовсім зрозуміло, що конкретно малося на увазі.

Важливо

НАТО - 75 років: визначні події в історії Альянсу від навчань з РФ до підтримки України