"Захід шалено запізнюється": чому F-16 продають Аргентині замість України
Західні партнери обіцяли: літаки F-16 мають з’явитися в Україні у першій половині 2024 року. Натомість країна, яка першою заявила про передавання винищувачів — Данія, продає частину наявних у неї F-16 Аргентині. Чому замість посилення України у війні проти Росії, європейці вирішують допомагати іншій державі, та коли ж перші крила будуть в Україні, розбирався Фокус.
F-16 для Аргентини
"Аргентина отримала літаки, які передбачалося передати Україні", "Данія продає частину літаків F-16, які мали захищати українське небо". Під такими заголовками кілька днів тому з’явились публікації в українських медіа. Вони — реакція на те, що Аргентина уклала угоду з Данією на 300 мільйонів доларів на 24 літаки F-16. Їх Копенгаген планує замінити на сучасні зразки — F-35 Lightning II Lockheed Martin.
Першоджерело інформації про угоду щодо літаків — відеозапис коментарів президента Хав'єра Мілея та міністра оборони Луїса Петрі про покупку, яке оприлюднено у соцмережі X. "З цими новими літаками ми робимо трансцендентний крок у нашій оборонній політиці", — сказав Петрі. Та додав: "Із сьогодні, аргентинці, у нас знову є сили з неба, які захищають нас". Про угоду, яка передбачає ще й чотирьох авіаційних тренажерів, восьми двигунів і запасних частин для літака протягом п'яти років, повідомило і міністерство оборони Данії.
На дії Данії відреагували у світі, зокрема, німецький депутат Норберт Рьоттген написав: "Петру Павлу (чеському президенту) вдалося самотужки закупити та зібрати кошти на 800 тисяч і більше снарядів для України. Як це можливо, що решта лідерів не можуть скоординувати дії та купити ці 24 F-16 у Данії? Це не жарт. Європейська безпека під загрозою".
Насправді, про передавання літаків Аргентині стало відомо ще у березні 2024 року. Тоді вже йшлося про дати підписання угоди. Але значно раніше, у середині 2023 року, коли тільки утворилась так звана авіаційна коаліція для України, вже була інформація про продаж F-16 Буенос-Айресу.
У серпні 2023 року професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань і виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський підготували матеріал "Яке рішення дозволить Аргентині зміцнити безпеку, заощадити кошти та припинити геноцид в Україні" для одного з провідних аргентинських видань. У ньому зазначали: Аргентина як важлива країна Латинської Америки і член "великої двадцятки" є цінним партнером у світі, де низка великих держав прагне зруйнувати безпеку і міжнародне право, та може отримати літаки з Європи.
"Проте ці вживані літаки потрібні Україні зараз на полі бою, щоб звільнити свої окуповані території та врятувати наших людей воєнних злочинів, наших дітей від депортації в Росію. Це ще один, український і емоційний аргумент, з яким ми звертаємося до аргентинського суспільства", — наполягають автори матеріалу.
"Коли ми писали статтю, хотіли донести головну ідею: F-16 треба передати Україні, а в Аргентини є можливість отримати літаки, і навіть з кращими можливостями, адже ми просили не останню модель, — говорить у коментарі Фокусу зараз професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань. — Зараз ми бачимо, що різні країни заявляють про можливість передавання їх нам, навчання триває і завершується. Думаю, влітку ми можемо очікувати застосування F-16 в Україні. Але Захід шалено запізнюється. Це стосується не тільки авіації. Ми починаємо отримувати авіацію, не найсучаснішої моделі, лише на третій рік війни. Але найгірше, що не вистачає наявних систем ППО, артилерійських снарядів. Окрім літаків, Захід кинувся шукати і це. У цьому контексті важлива ініціатива чеського президента про зібрання артилерійських снарядів для України, та пошук систем ППО. Виявилося, все є. Запитання: чому це не можна було зробити раніше? Так Захід багато допомагає, але чому це не можна було робити вчасно? Провідні країни, США та Німеччина, зокрема, весь час боялись передавати найсучаснішу зброю, тому що не хотіли ескалувати конфлікт з РФ. У них це досі лишається в голові".
Складна геополітична гра
Тим не менше експерти говорять, у випадку з Аргентиною Україна стала частиною складної геополітичної історії, у якій фігурує ще й США та Китай.
Справа у тому, що останнім часом аргентинські повітряні сили активно шукали варіанти оновлення авіапарку — донедавна мали лише 20 літаків у незадовільному стані, саме тому прагнули отримати нові або модернізовані — розглядали не лише вживані американські F-16, а й китайсько-пакистанські JF-17 Thunders. Китай пропонував Аргентині не просто поставити 15-20 нових винищувачів, але говорив про подальше розширення замовлення, надання повного пакета озброєння, додаткові системами та оснащення, і все за рахунок довготривалих кредитів. Але втрутились США — Вашингтон не за яких умов не хоче пускати Китай на континент, тому вирішив передати свої F-16, вживані та з Данії.
За даними українського військового порталу Defence Express та з посиланням на неофіційну інформацію про запит від Агенції воєнного співробітництва міністерства оборони США (DSCA) одразу йшлося про продаж до 38 вживаних F-16 з Данії до Аргентини загальною вартістю 338 млн.
"Головна проблема для України в тому, що F-16 з Данії були ресурсом для посилення. І граничний його розмір — 44 винищувачі загалом, з яких 30 у льотному стані. Тому насправді й у Копенгагені цілком можуть відстоювати свої інтереси у вигляді посилення літаками саме України, як мінімум для власної безпеки та підтримки оголошеного вектора, а не вирішення не своїх заокеанських проблем", — писали у вересні 2023 року експерти видання.
Зараз у Defence Express говорять, що з нових повідомлень можна зробити висновок: Україна може отримати меншу кількість цих літаків на цьому етапі. Проте це не означає, що з передачею близько двадцяти літаків Аргентині вичерпується ліміт.
"Ми бачимо, що була створена коаліція країн, яка склала орієнтовні розрахунки надання винищувачів. Але, наскільки я пам'ятаю, Данія не оголошувала, що передасть всі літаки Україні, — зазначає у розмові з Фокусом шеф-редактор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Валерій Рябих. — Та й потенціал наших партнерів стосовно можливостей передавання тих чи інших літаків Україні є значно більш вищим, ніж ми можемо оцінювати і зараз обговорювати у цьому контексті. Ще є США, де F-16 велика кількість, станом на 2018 рік їх було виготовлено понад 4 тис. Звісно, не всі вони літають. Але те, що літаки стоять на озброєнні десятків країн у світі свідчить, що понад 2 тис. з них перебувають в операційному придатному стані. F-16 постійно проходять модернізацію, і літак останнього покоління має ті самі параметри, і використовує ті самі параметри та авіоніку, як і F-35. Західні партнери достеменно знають потребу України в літаках і беруть участь у плануванні забезпечення на тлі наших реальних потреб. Поява в Україні F-16 входить в один з найважливіших пріоритетів для країн НАТО та США, це те, що дуже впливає на безпеку в регіоні, можливості самого Альянсу і не може змінюватись дуже швидко. Питання продажу ж літаків Данії до Аргентини могло також бути продиктоване їх технічним станом та часом, який потрібний на відновлення".
Авіаційна коаліція та її обіцянки Україні
Нагадаємо, ще у серпні 2023 року Данія анонсувала передачу літаків F-16, які у розпорядженні країни, повітряним силам України. Копенгаген запланував оновлення свого військового авіапарку. У відповідь на це у вересні 2023 року компанія Lockheed Martin поставила Королівським ВПС Данії перші чотири Lightning II. Тоді говорили, що перші шість винищувачів Україна отримує під новий 2024 рік, ще вісім — упродовж 2024 року, а 2025-го — ще п'ять.
Разом з Данією F-16 Україні пообіцяли Нідерланди, Норвегія та Бельгія. Саме ці країни й утворили так звану авіаційну коаліцію для України.
Зокрема, в офіційних коментарях Нідерландів йшлося про те, що країна має передати 24 літаків. Вони мають бути оновлені, з найновішим озброєнням. Термін залежить від підготовки пілотів і технічного персоналу.
Норвегія пообіцяла також понад 20 F-16, а також необхідне для їх обслуговування обладнання та запасні частини.
Для передавання всіх цих винищувачів Україні дозвіл має надавати США, адже F-16 американського виробництва. І деякі вказані країни цей дозвіл отримали.
Також про свій намір передати літаки заявляла Бельгія, але одразу попередила, що у 2024 році очікувати їх від неї не варто. А також Греція, яка пізніше сказала, що не робитиме цього. Можливо, вона передасть літаки інших моделей, які Греція планувала списати.
Тож наразі залишається невідомим, коли та скільки їх європейські країни можуть передати Україні літаків. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Та чи буде їх достатньо для виконання тих бойових завдань, які стоять перед українськими збройними силами? Українські високопосадовці неодноразова заявляли, що достатня кількість західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має "повну перевагу в небі" на окупованих територіях. У ЗСУ ж заявляють: передавання навіть малої кількості, скажімо, 2 ескадрильї (до 18 літаків), може вплинути на ситуацію.
"Важливе ще й інше — введення в стрій цих літаків може бути дуже серйозним процесом, особливо на тлі можливостей РФ, які вона показує по нанесенню ударів по критичній інфраструктурі по Україні", — зазначає Валерій Рябих.
Він каже, що не треба бути теоретиком військової справи, аби зрозуміти, що в умовах, коли країна не захищена від ударів російських ракет, поява подібних винищувачів на аеродромах країни може бути сигналом для нових цілей. Міжнародні партнери хотіли б, аби передані Україні літаки були захищені.
"Тобто треба створити умови, які б гарантували відносно безпечне використання на території України. Йдеться про отримання додаткових систем ППО та знищення засобів розвідки противника, — продовжує він. — Вже зараз бачимо, що знищено засіб розвідки в Брянській області, який міг виявляти цілі на 700 км вглиб України. Удар по Джанкою в Криму — теж знищення ППО противника. Це можна розглядати як заходи зі створення умов для появи цих літаків. Не виключаю, що труднощі та затримки пов'язані з бажанням наших партнерів, аби ці літаки стали дієвим засобом для вирішень завдань, які стоять перед ЗСУ, а не просто мішенню для РФ. До того ж ці літаки мають бути органічною частиною системи протиповітряної і протиракетної оборони з одного боку, а з іншого — вони необхідні терміново для підтримки військ на полі бою, тому що минулорічний досвід показав, що ведення сухопутних дій оперативного та оперативно-стратегічного масштабу є практично неможливими".
Підготовка пілотів та залучення іноземців
Наразі українські пілоти проходять навчання на F-16. Вони відбуваються не лише у країнах умовної коаліції, а й у США, Великобританії та Румунії. Деякі вже отримали необхідні знання.
"Долучені як бойві льотчики, так і курсанти, — говорить шеф-редактор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. — Ця програма максимальна, розтягнута в часі та просторі, стосується не тільки пілотів, а й технічного персоналу. Вже є декілька ескадрилей. Також українське законодавство дозволяє долучати до ЗСУ іноземних громадян. Немає великої різниці між тим чи іноземець служить в сухопутних військах, чи він може служити в повітряних військах. На всіх етапах допомоги Україні саме закордонні пілоти брали участь у підготовці наших льотчиків та підготовці спорядження. Ці фахівці говорили, що крім закордонних льотчиків-волонтерів, які допомагають зі спорядженням, є велика кількість людей, яка могла б потенційно долучитись до захисту нашої країни, як льотчики літаків. Таку можливість теж не можна виключати, особливо за наявності стимулів — винагороди, яка би відповідала складності завдання".
Крім іноземних пілотів до захисту України могли б бути залучена система аеродромів у сусідніх країнах, це б теж прискорило процес використання F-16 у війні на захист України. Так думає президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.
"Коли українці на різних рівнях звертаються до НАТО, вони просять створити повітряну парасольку, захистити небо над заходом Україною, — зазначає він. — Ця ідея поки була відкинута, аби "не втягувати НАТО у війну з Росією". Але час змінюється, не загально Альянс, а окремі країни могли б імплементувати ті ідеї, які раніше озвучувались. Особливо з урахуванням прецедентів залітання ракет и дронів в повітряні простори Польщі чи Румунії. Ці країни могли б заявити: ми прагнемо захистити свою територію, піднімаючи винищувачі. Вони їх і так піднімають, але могли б ще й реагувати на загрозу. У випадку дозволу з української сторони, певна зона в смузі від півночі до півдня може патрулюватися авіацією так званою коаліції рішучих. А може бути домовлено про патрулювання значно більшої зони, зокрема, територію на заході України. Росія матиме попередження, що все, що буде вилітати з їх боку в цю зону — знищуватиметься".