Союзники закінчуються, кінця війні не видно: 2026 рік може стати для Путіна ще гіршим, ніж 2025, — WSJ

Рік почався погано для Володимира Путіна. Війна в Україні триває стільки ж, скільки Велика Вітчизняна війна, як Москва називає участь Радянського Союзу у Другій світовій війні: 1418 днів. За цей час війська Сталіна досягли Берліна, але прогрес Путіна був скромнішим. Минулого року російські війська захопили менше 1% території України. За таких темпів Росії знадобиться ще рік, щоб досягти кордону Донецької області та встановити контроль над територією, яку Путін вимагає від України як попередню умову для миру. А Путін стрімко втрачає союзників зі своєї осі зла і доводить економіку Росії до абсолютно жалюгідного стану, що вже починає впливати навіть на його друзів-олігархів, вважає аналітик WSJ Емі Найт, авторка книг про Володимира Путіна.

Швидке захоплення американськими військовими диктатора Венесуели Ніколаса Мадуро і його дружини 3 січня ще раз підкреслило військову слабкість Росії. Як зауважив російський політолог Аббас Галлямов: "Блискучий успіх американців, які показали на прикладі Венесуели, який насправді має вигляд "спеціальна військова операція", ще більше деморалізує жителів Росії — як простих людей, так і еліту. Контраст між високою ефективністю американських військових і спецслужб і разючою неефективністю їхніх російських колег просто занадто разючий". Той факт, що Мадуро був найважливішим союзником Кремля, погіршив ситуацію.

Ще одним неприємним інцидентом для Путіна стала ситуація, коли США захопили нафтовий танкер "Маринера", який на повних парах йшов до РФ у супроводі російських кораблів і підводного човна.

Провоєнні російські блогери були розлючені і заявили своїй мільйонній аудиторії, що "ваші кораблі захоплені, і у відповідь на ці ляпаси ви лише висловлюєте занепокоєння, замість того, щоб вирвати ворогові печінку".

До проблем Путіна додалося й те, що його давній соратник Дмитро Козак, який нещодавно подав у відставку через війну в Україні, минулого місяця опублікував амбітну програму реформ в одному з провідних російських ЗМІ. На думку російського політолога Олега Іванова, "документ дійсно вражає своєю сміливістю, особливо на тлі нинішньої політичної риторики. По суті, це програма глибокої трансформації ключових державних інститутів, покликана реагувати на глобальні та внутрішні виклики".

Путін завжди може змусити Козака замовкнути. Але коли він оголосив у лютому 2022 року про свої плани вторгнення в Україну, Козак був не єдиним членом його Ради Безпеки, хто застеріг від подальших дій. Голова Ради Микола Патрушев (якого понизили на посаді, але він залишається в раді) також висловив свої побоювання.

А ті, хто підтримував військові амбіції Путіна, тепер дуже незадоволені. Війна в Україні обходиться Росії і тамтешнім олігархам дуже дорого. За даними журналу Economist, з початку 2025 року до середини жовтня загинуло щонайменше 100 000 російських солдатів. Лінія фронту перетворилася на "зону ураження", де безпілотники знищують до 80% техніки та особового складу.

Загальні військові витрати Росії у 2025 році оцінюють у 15,5 трильйонів рублів — у номінальному вираженні це вп'ятеро більше, ніж у 2021 році. Сюди не входять витрати на утримання окупованих Росією українських територій або виплати солдатам та їхнім сім'ям. У листопаді 2025 року доходи від нафти і газу впали на 34% порівняно з попереднім роком. Щоб покрити рекордний дефіцит бюджету 2025 року (очікується, що він становитиме 72 мільярди доларів, або 2,6% валового внутрішнього продукту) і профінансувати воєнні дії, російська ставка податку на додану вартість на товари і послуги 1 січня зросла з 20% до 22%.

Це підвищує вартість життя для пересічних росіян, які дедалі менше підтримують так звану "СВО", як у РФ наполегливо називають війну в Україні. Опитування "Левада-центру" показує, що громадська думка в Росії з приводу війни значно змінилася. У грудні 2024 року 37% вважали, що війна має тривати, а 54% хотіли початку мирних переговорів; рік по тому тільки 25% виступали за продовження конфлікту, а 67% хотіли початку мирних переговорів.

Високі процентні ставки для боротьби з інфляцією, викликаною війною, придушили інвестиції. Олег Дерипаска, лояльний Путіну олігарх, нещодавно опублікував посилання на редакційну статтю російської газети, в якій критикувалася нездатність уряду створити здоровий інвестиційний клімат. У редакційній статті стверджувалося, що "наступний рік не можна пройти, покладаючись на інерцію", і містився заклик до керівництва країни "зосередитися на створенні надійного і розвиненого ринку капіталу і фінансових послуг". Додатковим приводом для розчарування путінської еліти є те, що її члени не можуть отримати доступ до своїх мільярдів приватних активів, заблокованих у європейських банках.

Минулого тижня Росія категорично відкинула план європейських та українських переговірників про створення миротворчих сил для гарантування майбутнього припинення вогню. Тієї ж ночі російські військові завдали удару по Львівській області, застосувавши гіперзвукову балістичну ракету "Ліщина" вдруге за час війни. Що, між іншим, було ще й дуже дорого, оскільки ціна одного "Ліщини" коливається від 40 до 80 млн доларів.

У статті наголошується, що Путін здатний придушувати невдоволення простих росіян за допомогою репресій, але він не може продовжувати цей конфлікт без підтримки свого кремлівського оточення. Ця підтримка може бути підірвана, якщо США нададуть Україні зброю, необхідну для протидії російським безпілотникам і ракетам. Тому втомлені від війни колеги — і наближені олігархів — цілком можуть чинити тиск на Путіна, щоб той сів за стіл переговорів із мирним планом, який Україна могла б прийняти.

Нагадаємо, тим часом Путін може втратити ще одного союзника: в Ірані тривають протести, а 10 січня Дональд Трамп висловив підтримку протестувальникам, заявивши про готовність США допомогти іранському народу.

Тим часом Фокус розбирався, чому змінилася риторика Трампа, який після зустрічі з Путіним в Анкоріджі, став явно грати проти нього, заарештовуючи його тіньовий флот і прибираючи союзників.