Учені з'ясували, як створюються незвичайні полярні сяйва на Сатурні
Астрономи виявили невідомий раніше механізм, що сприяє появі полярних сяйв на газовому гіганті.
Учені з Лестерського університету, Англія, дійшли висновку, деякі з полярних сяйв на Сатурні створюють швидкісні вітри в його атмосфері. На Землі полярні сяйва створюються за допомогою потужних потоків частинок, які приходять з магнітосфери завдяки взаємодії із зарядженими частинками Сонця. А на Юпітері, як з'ясували вчені, сяйва виникають завдяки взаємодії магнітосфери та вулканічного матеріалу, який прилітає з його супутника Іо. Це відкриття також дає відповідь на запитання: чому не так легко виміряти тривалість дня на Сатурні, повідомляє Phys.
Коли космічний апарат "Кассіні", наблизившись до Сатурна у 2004 році, спробував виміряти швидкість обертання планети, яка визначає тривалість дня на ній, виявилося, що вона змінилася за 20 років з моменту останніх вимірів у 1981 апаратом "Вояджер-2".
"Швидкість обертання планети не може змінитися так швидко. Значить, на Сатурні відбувається щось унікальне і незвичайне. Це явище може пояснити механізм, який лежить в основі змін швидкості обертання. Ми вперше виявили рушійну силу, яка розташована у верхніх шарах атмосфери планети, яка впливає на швидкість обертання, а також створює полярні сяйва на Юпітері", — говорить Нахід Чоудхурі з Лестерського університету.
Учені вивчили за допомогою Обсерваторії Кека на Гаваях іоносферу Сатурна, що розташована нижче за магнітосферу та її внутрішні потоки. У результаті вони з'ясували, що значну частину полярних сяйв на Сатурні утворюють вихори у верхніх шарах атмосфери, швидкість вітру в яких може досягати 3 км/с. Вони ж впливають і на зміну швидкості обертання Сатурна.
"Багато років ми шукали причину появи полярних сяйв на Сатурні. Були гіпотези, що вони виникають через взаємодію з матеріалом, викинутим у космос із супутників Енцеладу або Титану, а також через взаємодію з кільцями Сатурна. Але в результаті нових досліджень ми дійшли висновку, що їх генерують процеси у верхніх шарах атмосфери", — каже Том Сталлард з Лестерського університету.
Північне полярне сяйво Землі називається Aurora Borealis, яке можна перекласти як "світанок північного вітру". І на Сатурні є справжнє Aurora Borealis – це перше в історії полярне сяйво, яке створює вітер в атмосфері, кажуть учені.
"Наше дослідження точно визначило причину загадкової мінливості у швидкості обертання Сатурна. Хоча ще у 2019 році ми змогли визначити середній період тривалості дня на планеті, який становить 10 годин 33 хвилини та 38 секунд", — каже співавтор дослідження Кевін Бейнс із Лабораторії реактивного руху NASA .
Сатурн
- Шоста планета Сонячної системи
- Відстань до Сонця — 1430 млн км
- Один оборот навколо Сонця здійснює за 29,46 земних років
- Рік на планеті становить 378 сатурнських днів
- У центрі газового гіганта масивне ядро з твердих матеріалів та водяного льоду
- На 96% складається із водню
- У Сатурна найвиразніша система кілець у Сонячній системі
- На сьогодні відомо, що Сатурн має 82 супутники.
Нагадуємо, що орбітальний апарат NASA зробив знімки Сатурна з орбіти Місяця.