Як з'ясувалося, перехід від переважно полювання до землеробства погано позначився на здоров'ї людей, про що свідчить нижчий, ніж очікувалося, зріст перших землеробів.
Згідно з новим дослідженням учених, сільське господарство зменшило зріст наших предків. Експерти дійшли висновку, що перехід від способу життя мисливців-збирачів до вирощування сільськогосподарських культур зменшив їхній зріст здебільшого на 4 см, пише Study Finds.
Сільське господарство, звичайно, дає більше їжі за меншу кількість роботи, але перехід від переважно полювання до землеробства міг погано позначитися на здоров'ї людей епохи неоліту, про що свідчить нижчий, ніж очікувалося, зріст перших землеробів. Результати дослідження ґрунтуються на вивченні кісток кінцівок 167 доісторичних дорослих, які жили або до, або після того, як люди почали вирощувати власні сільськогосподарські культури.
У процесі дослідження вчені створили модель, в якій виміряли зріст давніх людей, показники стресу, що спостерігаються в кістках, а також давню ДНК. Люди, які вивчаються, жили між 38 000 і 2 400 роками тому, проміжок часу, який враховує період попередній сільському господарству, і період життя перших і наступних фермерів.
Комп'ютерна модель показала, що люди епохи неоліту були на 4 см нижче за своїх попередників і на 2 см нижче, ніж наступні люди. Висота неухильно збільшувалася протягом мідного (2 см), бронзового (2,6 см) та залізного (3 см) століть щодо неоліту. Осілі фермерські громади виникали по всій Європі у різний час.
"Наразі нам відомо, що 80% зросту залежить від генетики, а 20% — від навколишнього середовища. Проте всі генетичні варіанти, пов'язані зі зростом, поки що не визначені", — розповіли вчені.
Крім іншого дослідження займалося і вивченням генетичного родоводу. Переміщення людей відбувалося здебільшого зі сходу на захід й експерти хотіли врахувати цю міграцію, яка, можливо, і призвела до різних генетичних змін, пов'язаних зі зростом.
Нагадаємо, що раніше вчені отримали перший повний геном людини. Їм вдалося розшифрувати відсутні ланки в геномі людини, що дозволяє дізнатися звідки беруться різні мутації.