Археологи були вражені, виявивши берберійський макак у Північній Європі та Великій Британії, оскільки їхнє природне середовище проживання розташоване в Північній Африці.
Військові з багатьох країн минулого й теперішнього часу використовували тварин у своїй роботі. Будь-то коні для перевезення людей або собаки-шукачі, використання тварин мало велике значення протягом усієї історії, пише Ancient Origins.
Але як щодо мавп? У ході своїх недавніх археологічних розкопок у Європі вчені виявили рештки кількох берберійських мавп (також магот, магрибські макаки або безхвості макаки), яким, за оцінками, понад 1400 років. Але що здивувало команду найбільше, то це те, що одна з них була похована з військовим інвентарем.
То чи використовувала римська армія маготів під час своїх битв, чи це було просто виявом поваги до улюбленого вихованця?
Єдині в Європі магрибські макаки
Загалом у Європі та Великій Британії знайшли 17 решток стародавніх берберійських мавп. Учені, які працювали над останками, виявили, що більшість із них належать до Середньовіччя, інші — до залізної доби, Римської імперії або V і VI століттях.
Археологи були вражені, виявивши берберійських макак у Північній Європі та Великій Британії, оскільки їхнє природне середовище проживання розташоване в Північній Африці. Багато решток досі перебувають у відмінному стані, хоча в деяких виявили сліди від проблем зі здоров'ям, які були присутні за життя мавп.
Погана якість зубів свідчить про те, що в мавп не було високоякісної дієти під час їхнього перебування далеко від природного середовища життя. Розмір решток також передбачає, що більшість із них не дожили до старості й передчасно померли через поганий стан здоров'я.
Із сімнадцяти відкриттів найцікавіше було пов'язане з похованням макаки з підношеннями. Ці рештки були схожі на інші в тому, що мавпа мала погані зуби й померла від поганого стану здоров'я. Однак, на відміну від інших, цю мавпу поховали з інвентарем. Підношення включали продукти харчування, фрагменти глиняного посуду, залізні пластини та бронзові військові пряжки для ременів.
Пряжки ременя, виявлені в могилі мавпи, зазвичай належать до пізнього римського періоду. Військові офіцери римської армії носили ці типи пряжок для ременів як частину своєї ідентифікаційної уніформи. Виявлення пряжки такого типу в могилі людини припускає, що колись вона була частиною цієї армії, то чому ж деякі з них віддали мавпі?
Чи існували військові мавпи насправді?
У давнину Гібралтарська протока була звичайним торговим районом через її розташування між Північною Африкою та Південною Європою. Експерти вважають, що ці мавпи, виявлені в Північній Європі та Великій Британії, були куплені, продані або відловлені в цьому торговому місці й доставлені в дім їхнього власника через континент. Це також могло б пояснити погане здоров'я цих тварин, оскільки мавпи не мали доступу до їжі та навколишнього середовища, яких вони потребували.
Як зазначають експерти, мавпи навряд чи використовувалися в будь-якій бойовій ситуації чи з метою оборони. Можливо, їх використовували для виконання якихось завдань, проте доказів, що підтверджують це, не виявили. Натомість вважається, що ці мавпи були домашніми тваринами, або вони служили для розваг.
Щодо мавпи з підношеннями, за припущеннями археологів, її, швидше за все, купили або передали військовому офіцеру, який потім відправив мавпу зі своєю командою в подорож Іспанією та Францією. Це також пояснює погане здоров'я мавпи, оскільки самі солдати погано харчувалися під час подорожей. Після смерті макаки солдати оплакували втрату свого пухнастого друга. Вони залишили пряжки своїх ременів у могилі мавпи, щоб вшанувати її за якийсь невідомий обов'язок, який вона виконувала, поки ще була жива, або щоб відзначити мавпу як справжнього члена свого загону.
Нагадаємо, що раніше вчені здійснили інше не менш цікаве археологічне відкриття. У Греції вони виявили древній храм Самоського Посейдона. Це святилище морського бога було важливим центром релігійної та етнічної ідентичності для трифілійських міст у VI столітті до н.е.